Відносини оподаткування у християнстві

Економіка та релігія

З урожаю садів і ланів сплачується податок "ушр", зазначений у 141-му аяті сури 6 "Худоба". При його виплаті враховується, чи це природно зрошувана земля (тоді віддається 1/10 частина врожаю) чи штучно (тоді віддається 1/20 частина).

Серед представників мазхабів існують суперечності щодо випадків відсутності врожаю, а також щодо часу його зберігання (ушр сплачується з урожаю, який зберігається протягом року).

На відміну від інших груп майна, з яких сплачується закят, ушр береться навіть з боржників. Сплачується він навіть тоді, коли власником земельної ділянки є дитина, раб або недієздатний (божевільний).

Використання врожаю без попередньої сплати ушру заборонене, інакше весь урожай стає "харам" — недозволеним.

95 Цікаво, що за часів Омара (УІІ ст.) високим податком обкладалося вирощування винограду, оскільки він використовувався у їжу переважно багатим населенням. Фініки ж, як їжа бідноти, обкладалися незначним податком.

Майно, що не обкладається закятом, складається з трьох груп: а) продукти харчування; б) одяг; в) домашнє майно (дім, квартира, майстерня, магазин, сад, город, готель тощо. Однак урожай з саду і городу та доходи з майстерні, готелю, магазину обкладаються закятом).

У сучасних умовах визначення закяту ускладнилося ринковою вартістю золота і срібла, яка відрізняється, наприклад, у ювелірних та комісійних магазинах. Також необхідно враховувати курс валют, щоб перевести суму закяту у місцеву грошову одиницю.

Щодо категорій мусульман, які мають право на отримання закяту, то вони з часом змінювалися. Так, з іх числа за часів халіфа Абу Бакра (572-634 рр.) були виключені кафіри (невірні), яким на початку розповсюдження ісламу призначався закят, щоб зменшити їх ворожість і залучити до общини. Отже, закят використовується тільки на потреби мусульман.

Мусульмани, які мають право на отримання закяту, складають сім груп:

• факіри (біднота, яка не має такого рівня добробуту, щоб сплачувати закят, і водночас звільняється від сплати фіктру і жертвоприношення на свято Курбан);

• міскін (злидар-мусульманин, який не має нічого, крім одноденного харчування);

• аміль (збирачі закяту, які мають передавати його у казну Бейт-ул-мал),

• мукатаб (невільник, який звільняється після сплати боргу своєму хазяїну);

• мускаті (мусульмани, які залишилися без коштів при здійсненні хаджу або джихаду, або ті, хто навчає чи навчається віровченню);

• медйун (мусульманин, що заборгував і не має змоги розрахуватися);

• ібнус-сабіль (мусульманин, якому заборгували велику суму грошей, і він бідує через неможливість отримати їх, а також той, хто потрапив у складне фінансове становище у чужій країні, хоча на батьківщині є людиною заможною).

За часів Пророка Мухаммеда оподатковувалися не лише мусульмакни, але й переможені "невірні". Було введено порядок укладання договору з, за яким їм зберігалося життя і дозволялося далі обробляти землі за умови передачі мусульманам половини прибутків (ітта). Пізніше за цих умов переможені отримували право на життя і на сповідування своєї релігії.

Дана категорія населення називалася "зиммі", тобто "ті, хто знаходяться під покровительством"; податок на них накладався згідно настанов Корану, у якому зазначено: необхідно битися з тими, хто не вірує в Аллаха і в Судний день, не забороняє того, що забороняє Аллах і його посланець, і не підкоряється релігії істинній — з тих, яким було дане писання, поки вони не дадуть відкуп своєю рукою, будучи приниженими [9:29].

За часів створення Арабського Халіфату немусульмани сплачували поземельний податок — харадж. Пізніше, коли власниками земель стали переважно мусульмани, харадж перетворився на загальний поземельний податок (як індивідуальний, так і колективний).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Відносини оподаткування у християнстві“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • > ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОНОМІКИ ТА РЕЛІГІЇ

  • Участь церкви у створенні національного доходу

  • Обчислення національного доходу за Г. Кінгом

  • Національний дохід за розрахунками Б. Белла

  • Ревізія податного обкладання у Російській державі (1720 р.)

  • "Орелігійнення" продуктивних сил

  • "Релігійний економізм"

  • > БАЗОВІ ЕКОНОМІЧНІ НОРМИ, ПОНЯТТЯ, НАСТАНОВИ, ПРИПИСИ У СВЯЩЕННИХ КНИГАХ І РЕЛІГІЙНИХ ВЧЕННЯХ

  • Процес праці у релігійних вченнях

  • Даосизм: бездіяльна дія

  • Конфуціанство: діяльність заради суспільства

  • Буддизм: перевага споглядання над практичною діяльністю

  • Іудаїзм: сумлінна праця — обов'язок людини

  • Християнство: релігійно-економічний зміст поняття праці

  • Іслам: праця — один з видів служіння Аллаху

  • Землеволодіння в іудаїзмі

  • Ставлення до багатства у національних і світових релігіях

  • Релігійне нормування позики

  • Накладання та збір податків

  • Відносини оподаткування у християнстві
  • Благодійництво як перетворена форма сплати податків

  • Еволюція економічних понять у християнському вченні

  • Католицька соціально-економічна доктрина ХІХ—ХХ ст.

  • Руська Православна Церква про сучасні принципи та правила господарювання

  • Протестантизм як революційний шлях модифікації базових релігійно-економічних норм

  • Сучасна соціальна позиція протестантських церков

  • Ставлення до матеріальної сторони життя у сучасному іудаїзмі

  • Відмінності у вирішенні господарських питань всередині ісламу

  • Реформаторський рух в індуїзмі

  • Конфуціанство і модернізація економіки

  • Модифікації шляхом пристосування

  • Старообрядці

  • Сучасні наукові концепції побудови християнської економіки

  • ГОСПОДАРСЬКИЙ ХАРАКТЕР РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

  • Монастирське землеволодіння

  • Повинності селян на користь монастирів

  • Торгівля

  • Промисли

  • Реформування церковної сфери у ХУШ-ХІХ ст.

  • Поземельна власність монастирів

  • Державна грошова допомога монастирям

  • Промислова і торгова діяльність

  • Доходи від нерухомості

  • Церковне промислове будівництво

  • Облаштування монастирських готелів

  • Доходи соборів і приходських церков

  • Монастирські багатства

  • Доходи від продажу релігійних товарів і послуг

  • Пожертвування на користь монастирів

  • Монастирські грошові капітали

  • Витрати церковних установ — власні та соціально спрямовані

  • Діяльність закладів сфери послуг. Благодійництво

  • Церковна бухгалтерія

  • Католицька церква

  • Землеволодіння і землекористування

  • Використання лісів

  • Садівництво і городництво

  • Виноградарство і виноробство

  • Тваринництво

  • Промислове виробництво

  • Участь у будівельних роботах

  • Організація лікувальних закладів

  • Мормони (Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів)

  • ВИКОРИСТАННЯ РЕЛІГІЙНИХ УСТАНОВОК В ЕКОНОМІЧНІЙ діяльності

  • Власність

  • Ставлення до праці

  • Оплата праці

  • Партнерська угода і підприємницький прибуток

  • Правила торгівлі

  • Кредитування

  • Суботні заборони

  • Харчові заборони

  • Релігійно-економічні настанови в ісламі

  • Ісламська економіка

  • Праця в ісламі

  • Сільське господарство. Використання землі

  • Торгівля

  • Встановлення ціни

  • Співвідношення праці й капіталу

  • Кредитування

  • Іпотека

  • Страхування

  • Специфічне релігійне виробництво в ісламі

  • "ЕКОНОМІЗАЦІЯ" РЕЛІГІЇ ТА "ОРЕЛІГІЙНЕННЯ" ЕКОНОМІКИ

  • Підприємницька діяльність

  • "Комерційні культи"

  • Орієнтація сучасного виробництва на релігійні групи споживачів

  • Експлуатація релігійних елементів у рекламі

  • Релігійні складові сучасного менеджменту

  • ЕКОНОМІКО-РЕЛІГІЙНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. РЕЛІГІЙНА МІГРАЦІЯ

  • Релігійна глобалізація

  • Організація хаджу як міжнародний проект

  • Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації

  • Ісламські банки

  • Релігійна міграція

  • Релігійна міграція в Україні

  • Вплив міграції на релігійний фон країни

  • СЛОВНИК