Розділ 11. Євангеліє в Самарії

Ангел спрямував Филипа до людини, котра шукала світла і була готова прийняти Євангеліє. І сьогодні ангели скеровують стопи тих працівників, які дають Святому Духові можливість освячувати їхні уста, очищати й облагороджувати серця. Ангел, посланий до Филипа, сам міг зробити все для ефіопа, але Бог діє інакше. Його план полягає в тому, щоб саме люди трудилися для своїх ближніх.

Доручення, дане першим учням, стосується віруючих усіх віків. Кожний, хто прийняв Євангеліє, повинен передати світові цю священну істину. Вірні Божі діти завжди були активними місіонерами, котрі посвячують усе, чим володіють, для прославлення Його Імені, мудро використовуючи свої таланти для служіння Йому.

Безкорислива праця перших християн має стати для нас наочним уроком і натхненням. Члени Божої Церкви повинні бути людьми ревними до добрих діл, вільними від світського честолюбства; людьми, які йдуть слідом за Тим,Хто ходив, звершуючи добро. Зі сповненими жалю і співчуття серцями вони мають служити тим, котрі потребують допомоги, розповідаючи грішникам про любов Спасителя. І хоч така праця потребує старанних зусиль, проте вона приносить велику нагороду. Люди, котрі щиро віддаються цій праці, побачать придбані для Спасителя душі, оскільки практичне виконання Божественного доручення супроводжується нездоланним впливом.

Відповідальність за виконання цього доручення лежить не тільки на служителях, посвячених через покладання рук. Кожний, хто прийняв Христа, покликаний працювати для спасіння своїх ближніх. “А Дух і наречена кажуть: Прийди! І хто чує, хай каже: Прийди!” (Об'явлення 22:17). Відповідальність за проголошення цього заклику лежить на всій Церкві. Кожний, хто почув це запрошення, повинен сповіщати його на горах і в долинах, говорячи: “Прийди!”

Фатальною є думка, ніби справа спасіння душ доручена винятково служителям. Скромного посвяченого віруючого, на якого Господар виноградника покладає турботу про спасіння душ, повинні підбадьорювати люди, котрих Господь наділив більшою відповідальністю. Керівники Божої Церкви мають усвідомлювати, що повеління Спасителя дане всім, хто вірує в Його ім'я. Бог посилає до Свого виноградника багатьох людей, які не були посвячені на служіння через покладання рук.

Сотні, навіть тисячі людей, котрі почули вістку спасіння, продовжують бездіяльно стояти на ринку, у той час як вони могли би приєднатися до активного служіння. Таким Христос говорить: “Чому ви стоїте тут без діла цілий день?”

І додає: “Ідіть і ви у виноградник Мій” (Матвія 20:6-7). Чому ж багато людей не відгукуються на цей заклик? Чи не думають вони виправдатися тим, що не стоять за кафедрою? Їм необхідно зрозуміти: існує велика робота поза кафедрою, яку мають виконати тисячі посвячених рядових членів.

Бог давно чекає, коли дух служіння охопить усю Церкву, щоб кожний міг працювати для Нього згідно зі своїми здібностями. Якщо члени Божої Церкви будуть звершувати доручену Господом роботу там, де в цьому є потреба, — на батьківщині чи за її межами, виконуючи євангельське доручення, то увесь світ незабаром почує застереження і Господь Ісус повернеться на землю в силі і великій славі. “І ця Євангелія Царства буде проповідувана по всьому світі на свідчення всім народам, — і тоді прийде кінець” (Матвія 24:14).