• організовує роботу з обробки запитів щодо доступу до персональних даних суб'єктів відносин, пов'язаних з обробкою персональних даних;
• забезпечує доступ суб'єктів персональних даних до власних персональних даних;
• інформує керівника володільця та розпорядника бази персональних даних про заходи, яких необхідно вжити для приведення складу персональних даних та процедур їх обробки у відповідність до закону, а також про порушення встановлених процедур з обробки персональних даних.
Володілець бази персональних даних веде облік фактів надання та позбавлення працівників права доступу до персональних даних та їх обробки, а також спроб та фактів несанкціонованих та/або незаконних дій з обробки персональних даних.
Окрім того, володілець бази персональних даних може розмежувати режими доступу працівників до обробки персональних даних у базі персональних даних відповідно до їх трудових чи службових обов'язків.
Знищення персональних даних здійснюється у спосіб, що виключає подальшу можливість поновлення таких персональних даних.
Рекомендації парламентських слухань з питань розвитку інформаційного суспільства в Україні (далі – Рекомендації), схвалені постановою ВР України від 01.12.2005 р. №3175-IV констатують наявність в Україні є необхідного досвіду для розвитку інформаційного суспільства, сформовані правові засади побудови такого суспільства; прийняті нормативно-правові акти, які регулюють суспільні відносини зі створення інформаційних електронних ресурсів, захисту інтелектуальної власності на ці ресурси, впровадження електронного документообігу, захисту інформації тощо; наявність висококваліфікованого кадрового потенціалу в інформаційній сфері, постійно зростаючого та поновлюваного парку комп'ютерної техніки, сучасних систем та засобів телекомунікацій, зв'язку, високу ступінь інформатизації банківської сфери. Ці та інші передумови дозволяють вважати, що вітчизняний ринок інформаційно-комунікаційних технологій перебуває в стані активного становлення та за певних умов може стати фундаментом для розвитку інформаційного суспільства в Україні.
Разом з тим, у рекомендаціях зазначається на недостатності стану розбудови інформаційного суспільства в Україні порівняно із світовими тенденціями та його невідповідності потенціалу й можливостям України, внаслідок наступних причин:
• відсутності Національної стратегії розвитку нформаційного суспільства в Україні та плану дій щодо її реалізації, а також координації зусиль державного і приватного секторів для ефективного використання наявних ресурсів;
• низької ефективності використання фінансових, матеріальних, кадрових ресурсів, спрямованих на виконання Національної програми інформатизації, впровадження інформаційно-комунікаційних технологій у соціально-економічну сферу, відставання у впровадженні технологій електронного бізнесу, електронних бірж та аукціонів, електронних депозитаріїв, використанні безготівкових розрахунків за товари та послуги тощо;
• низького рівня інформатизації окремих галузей економіки, окремих регіонів країни;
• недостатності розвитку нормативно-правової бази інформаційної сфери;
• повільного створення національної інформаційної інфраструктури для надання органами державної влади та органами місцевого самоврядування юридичним і фізичним особам інформаційних послуг з використанням Інтернету;
• недостатнього рівня комп'ютерної грамотності населення, впровадження нових методів навчання із застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій;
• низького рівня інформаційної представленості України в Інтернет- просторі, недостатньої присутності в Інтернеті україномовних інформаційних ресурсів;
• недостатнього рівня державної підтримки виробництва засобів інформатизації, програмних засобів та впровадження інформаційно- комунікаційних технологій, який не забезпечує всіх потреб економіки і суспільного життя;
• нерівномірності забезпечення можливості доступу населення до комп'ютерних та телекомунікаційних засобів, поглиблення "інформаційної нерівності" між окремими регіонами, галузями економіки та різними верствами населення;
• невирішеності у повному обсязі питань захисту авторських прав на програмну продукцію, відсутність системних державних рішень, спрямованих на створення національних структур з розробки конкурентоздатного програмного забезпечення.
З урахуванням світового і вітчизняного досвіду розбудови інформаційного суспільства і визнаючи необхідність його подальшого розвитку в Україні, рекомендації пропонують:
• 1) визнати розвиток інформаційного суспільства в Україні та впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в усі сфери суспільного життя і в діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування одним із пріоритетних напрямів державної політики.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України“ на сторінці 19. Приємного читання.
