Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

Забезпечення інформаційної безпеки держави

У якості середньострокових цілей Програмою у т.ч. визначено: – продовження співробітництва з НАТО у сфері боротьби з тероризмом та запобігання йому;

• продовження вдосконалення законодавства з питань боротьби з тероризмом щодо забезпечення участі України в антитерористичних операціях, які проводяться під егідою міжнародних організацій;

• розширення співробітництва України з правоохоронними органами, спецслужбами іноземних держав та міжнародними організаціями (НАТО, ООН, ОБСЄ тощо) щодо подолання спільних загроз у сфері безпеки, включаючи боротьбу з міжнародним тероризмом.

Пріоритетними завданнями на поточний рік Програмою визначено: – забезпечити взаємодію з відповідними органами НАТО та держав – членів Альянсу щодо обміну інформацією про міжнародні екстремістські та терористичні організації, а також про запобігання незаконному розповсюдженню зброї масового знищення та засобів її доставки;

• продовжити здійснення заходів з протидії розповсюдженню ідеології міжнародних терористичних організацій, закликам до терористичної діяльності, зокрема з використанням Інтернету;

• забезпечити у взаємодії з вітчизняними та ЗМІ інформування громадськості про заходи з реалізації державної політики України у сфері боротьби з тероризмом, виявлення та припинення терористичної діяльності, розкриті відповідні злочини, їх суспільно небезпечний характер та передбачену законом відповідальність за вчинення таких злочинів.

У п. 1.5. "Інформування громадськості про співробітництво України з НАТО" Програми визначено, що співробітництво України з НАТО в рамках стратегічного партнерства є прозорим і відкритим для громадян України. Проведення інформаційної роботи (насамперед на регіональному рівні), координація діяльності державних органів і громадських об'єднань, розширення мережі інформаційних стендів, що створюються з використанням належної довідково-аналітичної бази, та поліпшення якості тематичних інтернет-ресурсів є основними умовами успішної реалізації відповідної інформаційної політики держави. При цьому важливим є забезпечення інформування широких верств населення про НАТО та переваги стратегічного партнерства з Альянсом.

Проведення заходів з інформування громадськості слугуватиме підвищенню рівня обізнаності стосовно діяльності Альянсу та відносин стратегічного партнерства "Україна – НАТО". Для широкого інформування громадськості про співробітництво України з НАТО вагоме значення має залучення до зазначеного процесу громадських об'єднань, ЗМІ, наукових та експертних кіл.

Програма у п. 2.1. Розділу II. "Оборонні та військові питання" визначає, що політика у сфері національної безпеки (у т.ч. й у інформаційній сфері) в умовах необхідності подолання терористичної загрози, врегулювання ситуації у східних регіонах та відновлення територіальної цілісності України на тлі агресії РФ проти України підпорядкована пріоритетним завданням відновлення обороноздатності держави, забезпечення законності, правопорядку і безпеки на території України, а також захисту державних кордонів.

В умовах агресії РФ проти України, прямої загрози суверенітету та територіальній цілісності держави постає завдання щодо кардинального перегляду концептуальних документів стратегічного та оборонного планування у рамках проведення комплексного огляду сектору безпеки і оборони України.

Забезпечення готовності сектору безпеки і оборони, економіки та суспільства до відбиття збройної агресії проти України є основним стратегічним напрямом реалізації органами виконавчої влади державної політики у сфері національної безпеки і оборони у всіх ферах (у т.ч. й інформаційній).

Для цього Програмою визначено основні заходи для Апарату РНБО, Міноборони, МЗС України, інших центральних органів виконавчої влади:

• завершити розроблення з використанням експертної допомоги НАТО проектів концептуальних документів стратегічного та оборонного планування;

• забезпечити участь української сторони у засіданні Комісії "Україна – НАТО" на рівні міністрів оборони, в ході якого обговорити питання підвищення обороноздатності країни та розвитку спроможності ЗС України у контексті рішень, прийнятих за результатами попереднього засідання Комісії на рівні глав держав та урядів (04.09.2014 р., м. Ньюпорт, Великобританія).

Програма у п. 2.2.2. "Зв'язки з Урядом, парламентом, засобами масової інформації та громадськістю" Розділу П передбачає активізацію процесу реформування ЗС України, що потребує від інформаційних підрозділів Міноборони та ЗС України посилення роботи з інформування КМ України, ВР України та суспільства про сучасну воєнну політику та діяльність ЗС України. З метою дотримання транспарентності в роботі Міноборони України оновлено його офіційний веб-сайт, на постійній основі діє Громадська рада при Міноборони України, регулярно проводяться її засідання, а також брифінги та прес-конференції керівного складу Міноборони України з актуальних питань життєдіяльності ЗС України.

При цьому, в якості середньострокової цілі Прогамою визначено завершення роботи зі створення системи підготовки та підвищення кваліфікації фахівців з питань інформування громадськості та зв'язків із ЗМІ.

Пріоритетними завданнями на поточний рік Програмою визначено: продовжити оптимізацію системи структурних підрозділів, які забезпечують зв'язки зі ЗМІ у Міноборони і ЗС України, з метою забезпечення ефективного виконання покладених на них функцій; забезпечити регулярне висвітлення питань щодо стратегічного партнерства з НАТО в ході брифінгів і прес- конференцій за участю керівного складу Міноборони та Генштабу ЗС України на офіційному веб-сайті Міністерства, у соціальних мережах та ЗМІ.

У п. 4.2. Розділу IV. "Питання безпеки" Програми зазначено, що заходи щодо охорони в Україні інформації НАТО з обмеженим доступом здійснює СБ України, яка відповідно до Закону України "Про державну таємницю" є спеціально уповноваженим державним органом у сфері забезпечення охорони державної таємниці. СБ України забезпечує постійний контроль за станом охорони інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах, на підприємствах, в установах і організаціях, які нею користуються, здійснює оформлення сертифікатів особового допуску до роботи з інформацією НАТО.

При цьому, в якості середньострокової цілі Програмою передбаченено приведення у відповідність стандартам НАТО системи контролю у державних органах, на підприємствах, в установах і організаціях за станом охорони інформації з обмеженим доступом, що належить Альянсу.

Пріоритетним завданням на поточний рік Програмою визначено забезпечення контролю за станом охорони такої інформації, здійснення додаткових заходів із забезпечення охорони інформації НАТО з обмеженим доступом у державних органах, на підприємствах, в установах і організаціях України.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України“ на сторінці 12. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України
  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави