Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

Забезпечення інформаційної безпеки держави

• синергії зусиль органів влади, бізнесу та громадянського суспільства для просування України у світі;

• збільшення та оптимізації присутності України на міжнародних заходах та майданчиках; присутності у міжнародному академічному, культурному та громадському середовищі;

• комунікації щодо успіху реформ та перетворень, що здійснюються в Україні;

• формування і просування бренд-меседжів про Україну ("Україна – країна свободи і гідності"; "Україна – країна, що реформується, незважаючи на виклики"; "Україна – хаб для інвестицій"; "Україна – країна високих технологій та інновацій"; "Україна – країна, приваблива для туризму"; "Україна – країна із визначними культурними та історичними традиціями");

• регулярного відкритого діалогу із спільнотою світових лідерів думки, експертів та медіа, які висвітлюють або коментують українську тематику;

• формування сталих ефективних комунікацій з українською діаспорою та використання її потенціалу.

Важливе правове значення мають також укази Президента України "Про заходи щодо посилення контролю за розробкою, виготовленням і реалізацією технічних засобів негласного одержання інформації" від 14.12.1998 р., "Про деякі заходи щодо захисту держави в інформаційній сфері" від 22.04.98 р., "Про затвердження Положення про технічний захист інформації в Україні" від 27.09.1999 р., "Про заходи щодо захисту інформаційних ресурсів держави" від 10.04.2000 р., "Про вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення Президента України та органів державної влади" від 14.07.2000 р., "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.07.2001 р. "Про заходи щодо захисту національних інтересів у галузі зв'язку та телекомунікацій" від 23.08.2001 р., "Про деякі заходи щодо захисту державних інформаційних ресурсів у мережах передачі даних" 24.09.2001 р. №891/2001, "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 31.10.2001 р. "Про заходи щодо вдосконалення державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної безпеки України" від 06.12.2001 р., "Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій" від 20.10.2005 р. №1497/2005, "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21.03.2008 р. "Про невідкладні заходи щодо забезпечення інформаційної безпеки України" від 23.04.2008 р., "Про рішення РНБО України 17.11.2010 р. "Про виклики та загрози національній безпеці України у 2011 р." від 10.12.2010 р. №1119/2010, "Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації" від 5.05.2011 р. №547/2011, "Про першочергові заходи щодо забезпечення доступу до публічної інформації в допоміжних органах, створених Президентом України" від 5.05.2011 р. №548/2011, "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25.05.2012 р. "Про заходи щодо посилення боротьби з тероризмом в Україні" від 08.06.2012 р. № 388/2012, "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 01.03.2014 р. "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України" від 02.03.2014 р. № 189/2014, "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 р. №405/2014, "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28.04.2014 р. "Про заходи щодо вдосконалення формування та реалізації державної політики у сфері інформаційної безпеки України" від 01.05.2014 р. №449/2014, "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 05.05.2014 р. "Про заходи щодо зміцнення національної безпеки України у воєнній сфері" від 05.05.2014 р. №453/2014, "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28.08.2014 р. "Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності" від 24.09.2014 р. № 744/2014, "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.02.2015 р. "Про додаткові заходи щодо зміцнення національної безпеки України" від 12.03.2015 р. №139/2015, "Про затвердження Річної національної програми співробітництва Україна – НАТО на 2015 р." від 23.04.2015 р. №238/2015 та ін. Зупинимося на найбільш важливих із них.

Вирішальне значення для впорядкування вітчизняного ринку спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку та інших засобів негласного одержання інформації має Указ Президента України "Про заходи щодо посилення контролю за розробкою, виготовленням і реалізацією технічних засобів негласного одержання інформації" від 14.12.1998 р. В Указі встановлюється, що розробка, виготовлення й реалізація спеціальних технічних засобів (у тому числі іноземного виробництва) для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного одержання інформації можливі лише за наявності ліцензії, виданої СБ України після проведення експертизи розроблюваних технічних засобів.

Правові та організаційні засади технічного захисту важливої для держави, суспільства і особи інформації, охорона якої забезпечується державою відповідно до законодавства визначає Положення про технічний захист інформації в Україні, затверджене Указом Президента України від 27.09.1999 р. №1229 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п. 1 Положення, технічний захист інформації (Т31) – діяльність, спрямована на забезпечення інженерно-технічними заходами конфіденційності, цілісності та доступності інформації. Технічний захист інформації здійснюється щодо органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів управління ЗС України та інших військових формувань, утворених згідно із законодавством України, відповідних підприємств, установ, організацій (органи, щодо яких здійснюється ТЗІ).

Згідно з п. 8 Положення, суб'єктами системи технічного захисту інформації є: 1) Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі – ДССЗЗІ України); 2) органи, щодо яких здійснюється ТЗІ; 3) науково-дослідні та науково-виробничі установи ДССЗЗІ України, державні підприємства, що перебувають в управлінні ДССЗЗІ України та виконують завдання з питань технічного захисту інформації; 4) військові частини, підприємства, установи та організації всіх форм власності й громадяни-підприємці, які провадять діяльність з технічного захисту інформації за дозволами або ліцензіями; 5) навчальні заклади з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з технічного захисту інформації.

Основними завданнями органів, щодо яких здійснюється ТЗІ, є: забезпечення технічного захисту інформації згідно з вимогами нормативно- правових актів з питань технічного захисту інформації; видання у межах своїх повноважень нормативно-правових актів із зазначених питань; здійснення контролю за станом технічного захисту інформації (п. 11 Положення).

Відповідно до покладених завдань, органи, щодо яких здійснюється ТЗІ: – створюють або визначають підрозділи, на які покладається забезпечення технічного захисту інформації та контроль за його станом, узгоджують їх основні завдання та функції;

• видають за погодженням з Адміністрацією ДССЗЗІ України та впроваджують нормативно-правові акти з питань технічного захисту інформації;

• погоджують з Адміністрацією ДССЗЗІ України проведення за рахунок коштів державного бюджету науково-дослідних, дослідно-конструкторських і дослідно-технологічних робіт, спрямованих на розвиток нормативно- правової та матеріально-технічної бази системи технічного захисту інформації;

• створюють або визначають за погодженням з Адміністрацією ДССЗЗІ України підприємства, установи та організації, що забезпечують технічний захист інформації;

• забезпечують підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів з технічного захисту інформації;

• надають Адміністрації ДССЗЗІ України за його запитами відомості про стан технічного захисту інформації (п. 12 Положення).

На інших суб'єктів системи технічного захисту інформації (п. 13 Положення) покладено виконання наступних завдань: дослідження загроз для інформації на об'єктах, функціонування яких пов'язано з інформацією, що підлягає охороні; створення та виробництво засобів забезпечення технічного захисту інформації; розроблення, впровадження, супроводження комплексів технічного захисту інформації; підвищення кваліфікації фахівців з технічного захисту інформації.

Техніко-економічне обгрунтування й проектування будівництва та реконструкції об'єктів, проведення наукових досліджень та створення інформаційних систем, зразків озброєнь, військової та спеціальної техніки, критичних і небезпечних технологій виконуються за завданнями, до яких включаються вимоги з технічного захисту інформації, якщо під час виконання передбачених завданням робіт та у процесі функціонування зазначених об'єктів, систем, зразків і технологій циркулюватиме інформація, охорона якої забезпечується державою (п. 16 Положення).

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України
  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави