• синергії зусиль органів влади, бізнесу та громадянського суспільства для просування України у світі;
• збільшення та оптимізації присутності України на міжнародних заходах та майданчиках; присутності у міжнародному академічному, культурному та громадському середовищі;
• комунікації щодо успіху реформ та перетворень, що здійснюються в Україні;
• формування і просування бренд-меседжів про Україну ("Україна – країна свободи і гідності"; "Україна – країна, що реформується, незважаючи на виклики"; "Україна – хаб для інвестицій"; "Україна – країна високих технологій та інновацій"; "Україна – країна, приваблива для туризму"; "Україна – країна із визначними культурними та історичними традиціями");
• регулярного відкритого діалогу із спільнотою світових лідерів думки, експертів та медіа, які висвітлюють або коментують українську тематику;
• формування сталих ефективних комунікацій з українською діаспорою та використання її потенціалу.
Важливе правове значення мають також укази Президента України "Про заходи щодо посилення контролю за розробкою, виготовленням і реалізацією технічних засобів негласного одержання інформації" від 14.12.1998 р., "Про деякі заходи щодо захисту держави в інформаційній сфері" від 22.04.98 р., "Про затвердження Положення про технічний захист інформації в Україні" від 27.09.1999 р., "Про заходи щодо захисту інформаційних ресурсів держави" від 10.04.2000 р., "Про вдосконалення інформаційно-аналітичного забезпечення Президента України та органів державної влади" від 14.07.2000 р., "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19.07.2001 р. "Про заходи щодо захисту національних інтересів у галузі зв'язку та телекомунікацій" від 23.08.2001 р., "Про деякі заходи щодо захисту державних інформаційних ресурсів у мережах передачі даних" 24.09.2001 р. №891/2001, "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 31.10.2001 р. "Про заходи щодо вдосконалення державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної безпеки України" від 06.12.2001 р., "Про першочергові завдання щодо впровадження новітніх інформаційних технологій" від 20.10.2005 р. №1497/2005, "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 21.03.2008 р. "Про невідкладні заходи щодо забезпечення інформаційної безпеки України" від 23.04.2008 р., "Про рішення РНБО України 17.11.2010 р. "Про виклики та загрози національній безпеці України у 2011 р." від 10.12.2010 р. №1119/2010, "Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації" від 5.05.2011 р. №547/2011, "Про першочергові заходи щодо забезпечення доступу до публічної інформації в допоміжних органах, створених Президентом України" від 5.05.2011 р. №548/2011, "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 25.05.2012 р. "Про заходи щодо посилення боротьби з тероризмом в Україні" від 08.06.2012 р. № 388/2012, "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 01.03.2014 р. "Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України" від 02.03.2014 р. № 189/2014, "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 р. №405/2014, "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28.04.2014 р. "Про заходи щодо вдосконалення формування та реалізації державної політики у сфері інформаційної безпеки України" від 01.05.2014 р. №449/2014, "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 05.05.2014 р. "Про заходи щодо зміцнення національної безпеки України у воєнній сфері" від 05.05.2014 р. №453/2014, "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28.08.2014 р. "Про невідкладні заходи щодо захисту України та зміцнення її обороноздатності" від 24.09.2014 р. № 744/2014, "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 18.02.2015 р. "Про додаткові заходи щодо зміцнення національної безпеки України" від 12.03.2015 р. №139/2015, "Про затвердження Річної національної програми співробітництва Україна – НАТО на 2015 р." від 23.04.2015 р. №238/2015 та ін. Зупинимося на найбільш важливих із них.
Вирішальне значення для впорядкування вітчизняного ринку спеціальних технічних засобів для зняття інформації з каналів зв'язку та інших засобів негласного одержання інформації має Указ Президента України "Про заходи щодо посилення контролю за розробкою, виготовленням і реалізацією технічних засобів негласного одержання інформації" від 14.12.1998 р. В Указі встановлюється, що розробка, виготовлення й реалізація спеціальних технічних засобів (у тому числі іноземного виробництва) для зняття інформації з каналів зв'язку, інших засобів негласного одержання інформації можливі лише за наявності ліцензії, виданої СБ України після проведення експертизи розроблюваних технічних засобів.
Правові та організаційні засади технічного захисту важливої для держави, суспільства і особи інформації, охорона якої забезпечується державою відповідно до законодавства визначає Положення про технічний захист інформації в Україні, затверджене Указом Президента України від 27.09.1999 р. №1229 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 1 Положення, технічний захист інформації (Т31) – діяльність, спрямована на забезпечення інженерно-технічними заходами конфіденційності, цілісності та доступності інформації. Технічний захист інформації здійснюється щодо органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів управління ЗС України та інших військових формувань, утворених згідно із законодавством України, відповідних підприємств, установ, організацій (органи, щодо яких здійснюється ТЗІ).
Згідно з п. 8 Положення, суб'єктами системи технічного захисту інформації є: 1) Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України (далі – ДССЗЗІ України); 2) органи, щодо яких здійснюється ТЗІ; 3) науково-дослідні та науково-виробничі установи ДССЗЗІ України, державні підприємства, що перебувають в управлінні ДССЗЗІ України та виконують завдання з питань технічного захисту інформації; 4) військові частини, підприємства, установи та організації всіх форм власності й громадяни-підприємці, які провадять діяльність з технічного захисту інформації за дозволами або ліцензіями; 5) навчальні заклади з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців з технічного захисту інформації.
Основними завданнями органів, щодо яких здійснюється ТЗІ, є: забезпечення технічного захисту інформації згідно з вимогами нормативно- правових актів з питань технічного захисту інформації; видання у межах своїх повноважень нормативно-правових актів із зазначених питань; здійснення контролю за станом технічного захисту інформації (п. 11 Положення).
Відповідно до покладених завдань, органи, щодо яких здійснюється ТЗІ: – створюють або визначають підрозділи, на які покладається забезпечення технічного захисту інформації та контроль за його станом, узгоджують їх основні завдання та функції;
• видають за погодженням з Адміністрацією ДССЗЗІ України та впроваджують нормативно-правові акти з питань технічного захисту інформації;
• погоджують з Адміністрацією ДССЗЗІ України проведення за рахунок коштів державного бюджету науково-дослідних, дослідно-конструкторських і дослідно-технологічних робіт, спрямованих на розвиток нормативно- правової та матеріально-технічної бази системи технічного захисту інформації;
• створюють або визначають за погодженням з Адміністрацією ДССЗЗІ України підприємства, установи та організації, що забезпечують технічний захист інформації;
• забезпечують підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів з технічного захисту інформації;
• надають Адміністрації ДССЗЗІ України за його запитами відомості про стан технічного захисту інформації (п. 12 Положення).
На інших суб'єктів системи технічного захисту інформації (п. 13 Положення) покладено виконання наступних завдань: дослідження загроз для інформації на об'єктах, функціонування яких пов'язано з інформацією, що підлягає охороні; створення та виробництво засобів забезпечення технічного захисту інформації; розроблення, впровадження, супроводження комплексів технічного захисту інформації; підвищення кваліфікації фахівців з технічного захисту інформації.
Техніко-економічне обгрунтування й проектування будівництва та реконструкції об'єктів, проведення наукових досліджень та створення інформаційних систем, зразків озброєнь, військової та спеціальної техніки, критичних і небезпечних технологій виконуються за завданнями, до яких включаються вимоги з технічного захисту інформації, якщо під час виконання передбачених завданням робіт та у процесі функціонування зазначених об'єктів, систем, зразків і технологій циркулюватиме інформація, охорона якої забезпечується державою (п. 16 Положення).
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України“ на сторінці 5. Приємного читання.
