Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

Забезпечення інформаційної безпеки держави

Головним завданням МВБ США є, насамперед, проведення аналізу розвідувальної інформації щодо загрози тероризму, яка збирається ЦРУ, ФБР, АНБ та іншими організаціями, а також вдосконалення обміну інформацією та координації різних установ, у т.ч. урядових структур, які займалися ЗІБ.

Директорат аналізу інформації і захисту інфраструктури (Information Analysis and Infrastructure Protection) МВБ США є основним органом, відповідальним за інформаційне забезпечення його діяльності й реалізацію програм захисту найважливіших об'єктів інфраструктури країни, координацію обміну інформацією із ФБР, ЦРУ, правоохоронними органами, федеральними відомствами й місцевою владою, а також обміну розвідувальними даними, що стосуються внутрішньої безпеки держави. Крім цього, директорат визначає слабкі місця критичної інфраструктури, зокрема, систем забезпечення продуктами харчування й водою, а також сільського господарства, системи охорони здоров'я, служб надзвичайних ситуацій, банківської і фінансової, а також інших систем. Особлива увага в його роботі приділяється захисту комп'ютерних мереж США. Безпосередньо розвідувальну діяльність здійснює відділ аналізу інформації.

Відповідно до Указу Президента №13231 "Захист критичної інфраструктури в інформаційному сторіччі", було сформовано ще одну структуру – Комітет по захисту критичної інфраструктури при Президентові США (President's Critical Infrastructure Protection Board), який одночасно виконує функції спеціального радника президента з питань безпеки кібернетичного простору. Основою діяльності комітету є координація всіх федеральних програм в галузі ІБ незалежно від відомчої належності. При цьому контроль за використанням коштів, направлених на програми в галузі інформаційних технологій та ЗІБ, які виділяє Конгрес США, має здійснюватись Управлінням по керуванню та бюджету при Президентові СIА (Office of Management and Budget).

Зазначена тріада – Міністерство внутрішньої безпеки США, Рада з питань внутрішньої безпеки при Президентові США та Комітет по захисту критичної інфраструктури при Президентові США – повинна забезпечувати постійний нагляд збоку виконавчої влади за процесом ЗІБ у відповідності з новоприйнятими стратегіями.

Конгрес США, в свою чергу, з метою посилення внутрішньої безпеки держави створив спеціальний Комітет з внутрішньої безпеки (House Homeland Security Committee), який здійснює постійний нагляд за виконанням закону "Про внутрішню безпеку" в особі членів Палати представників. У новому комітеті вже створений відповідний Підкомітет з питань кібернетичної безпеки, науки, досліджень і розробок (House Homeland Security subcommittee on Cybersecurity, Science and Research and Development), який буде займатися наступними проблемами: забезпечення безпеки комп'ютерних і телекомунікаційних мереж, інформаційних технологій, систем управління, систем електропостачання і баз даних; захисту як урядових, так і приватних мереж від внутрішніх і зовнішніх нападів; запобігання нанесенню збитків населенню та інфраструктурі від кібернетичних атак.

В рамках формування вже згадуваної Єдиної національної системи реагування на кібернетичні напади в структурі МВБ створений Національний підрозділ кібернетичної безпеки (National Cyber Security Division), основна мета якої – визначення слабких місць критичної інфраструктури, попередження та своєчасне реагування на можливі комп'ютерні інциденти. Головним елементом вказаного підрозділу став створений в січні 2004 р. Центр екстреного реагування на комп'ютерні інциденти в США (US-CERT), який об'єднав три групи швидкого реагування (CC/CERT, NCS та NIPC).

US-CERT є спільним проектом американської влади та неурядової організації CERT, яка спеціалізується на проблемах комп'ютерної безпеки. Головним завданням US-CERT є своєчасне інформування користувачів комп'ютерів про існуючі загрози та появу нових. На думку представників міністерства, своєчасне та повне інформування про загрози інформаційній безпеці дозволить значно знизити збитки від вірусних і хакерських атак.

Крім того, з метою зміцнення безпеки приватних комунікацій, з жовтня 2001 року Уряд США втілює в життя плани щодо створення закритої урядової комп'ютерної мережі "Електронний уряд" (Governmental Network). Даний проект спрямований на об'єднання локальних комп'ютерних мереж федеральних відомств в окрему мережу, що дозволить забезпечити повноцінний та безпечний обмін інформацією між ними. Дана мережа буде побудована на стандартних протоколах передачі даних, однак буде цілком незалежна від мережі Інтернет.

Окрім національних та цивільних установ, відповідальних за ЗІБ США, після подій 11 вересня 2001 року реформування зазнали також установи та організації, які входять до розвідувального товариства країни. Склад і структура розвідувального співтовариства була розширена, з урахуванням нових загроз та викликів національній та громадській безпеці США. На сучасному етапі до складу розвідувального співтовариства входить вже 16 самостійних спецслужб та підрозділів федеральних міністерств та відомств США, які забезпечують Президента та Раду з національної безпеки США необхідною інформацією.

Зокрема, з ініціативи Президента США було створено Національний об'єднаний антитерористичний центр з представників Пентагону, ЦРУ і ФБР (Terrorist Threat Integration Center – JTIC), головним завданням якого стали збирання, аналіз і розподіл всієї інформації про загрози тероризму в інтересах МВБ США. З травня 2003 року зазначений Центр функціонує на базі спеціального підрозділу по боротьбі з тероризмом в штаб-квартирі ЦРУ в Ленглі.

На думку експертів, такий центр (JTIC) може стати прообразом нової спецслужби США – внутрішньої розвідки (domestic intelligence), проти створення якої виступають багато конгресменів, не зважаючи на рекомендації спеціальної сенатської комісії Гілмора і рішення Верховного суду США про використання ЦРУ для таємних операцій проти терористів. Тим самим вже були внесені серйозні корективи в компетенцію новоствореного МВБ США, якому доручалося (на момент його створення) збирати, аналізувати й розподіляти всю інформацію про загрози здійснення терористичних актів у США.

В свою чергу керівництвом ФБР був проголошений курс на подальшу реорганізацію відомства: серед десяти пріоритетних напрямів роботи поряд із антитерористичною діяльністю та боротьбою з корупцією були виділені боротьба із злочинами у сфері високих технологій та захист США від кібернетичних атак. Плани роботи в цьому напрямі також передбачають удосконалення технічної бази ФБР, а також удосконалення підбору кадрів для роботи в Бюро. З метою підвищення ефективності боротьби зі злочинністю в сфері інформаційних технологій на роботу в ФБР почали набирати нових агентів, які мають досвід роботи в комп'ютерній галузі, і таким чином більш компетентних у боротьбі з кібернетичною злочинністю та кібернетичним тероризмом. Серед нових ініціатив необхідно окремо відмітити і систему "Infra Card", яка дозволяє повідомляти ФБР про скоєні кібернетичні злочини через Інтернет.

З травня 2002 року Міністерство юстиції США значно розширило права ФБР щодо отримання інформації незалежно від проведення розслідування: агентам було надане право здійснювати моніторинг веб- сайтів, форумів та інших Інтернет ресурсів, діяльності громадсько-політичних організацій, церков. На сучасному етапі ФБР отримало найширші за всю історію свого існування повноваження щодо збирання даних усередині країни.

Іншим, не менш важливим кроком на шляху до реформування розвідки, повинно стати впровадження в практику спецслужб принципово нової парадигми обміну інформацією, як усередині розвідувального товариства, так і поза його межами. Нова парадигма обміну інформацією розглядає останню як продукт, яким повинен володіти і розпоряджатися аналітичний орган, а не орган, який займається її збиранням. При цьому основна проблема для розвідників і контррозвідників полягає в легалізації інформації, отриманої оперативним шляхом, з метою зробити її доступною для тих, хто потребує такої інформації для своєчасного прийняття обґрунтованого рішення. Адже чим секретніші були дані, які добувалися розвідкою, тим менш вони були корисними для національної безпеки в силу обмеженого кола допущених до них осіб.

Для того, щоб нова парадигма обміну інформацією стала реальністю й ефективно працювала в інтересах національної і внутрішньої безпеки США, передбачається істотно підвищити рівень безпеки і розширити область використання сучасних інформаційних технологій усередині розвідувального співтовариства, особливо в ФБР – у найвідсталішій у цьому відношенні спецслужбі США.

В рамках проекту "Trilogy" до червня 2004 року було розгорнуто закриту територіально-розподільчу мультимедійну інформаційну систему "Virtual Case Management system" (ведення віртуальних справ), яка зв'яже за допомогою протоколу TCP/IP на швидкості до 1,5 Мбіт/с 22 тисячі персональних комп'ютерів ФБР, об'єднаних у 700 локальних мереж по всій країні.

Створення відповідного віртуально-аналітичного середовища, яке поєднало в одне ціле всіх тих, хто збирає, розподіляє, аналізує і споживає інформацію, сьогодні є основою всієї інвестиційної і технічної політики в області використання IT органами розвідувального співтовариства США. При цьому об'єднання відомчих баз даних і використання математичних методів багатомірного аналізу даних повинно стати основою для впровадження IT у розвідувальну діяльність.

Окрім змін в системі державних органів, на які покладено завдання ЗІБ США, а також структурних та функціональних змін в розвідувальному співтоваристві США, після подій 11 вересня 2001 року відбулися також зміни в структурі та напрямках наукових розробок та досліджень, які проводяться спеціальними науково-дослідними установами США (DARPA, NIST, PP та ін.) в сфері ІБ.

Найбільш змін зазнало Агентство дослідницьких проектів з удосконалення оборони (DARPA). В даний час до його складу входять 8 самостійних наукових відділів, 3 з яких безпосередньо зайняті в проектах в області вдосконалення і використання інформаційних технологій, причому два відділи були створені відразу після терактів 11 вересня 2001 року – використання інформації (Information Exploitation Office) і накопичення інформації (Information Awareness Office). їх головна мета полягає в акумулюванні та аналізі інформації про особу, яка міститься у різних базах даних (візи, телефонні розмови, підписка на газети і журнали, податкові декларації, страхові поліси, банківські рахунки, бронювання авіаквитків, номерів у готелях, водійські права, штрафи за порушення правил руху, замовлення й покупки через Інтернет, субсидії тощо).

На сучасному етапі державні наукові розробки в сфері ІБ США проводяться в інтересах створення та розвитку системи раннього попередження про загрози здійснення терористичних актів, тяжких карних злочинів та інших протиправних дій за наступними основними напрямами:

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США
  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави