Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

Забезпечення інформаційної безпеки держави

Національний інститут стандартів і технологій США (NIST) – урядова установа, яка відповідає за використання федеральних дослідницьких програм в прикладних цілях, що підвищує ефективність і стимулює підвищення якості досліджень.

Згідно з положеннями закону "Про безпеку електронно- обчислювальних машин" на NIST покладено відповідальність за розробку стандартів та рекомендацій із забезпечення безпеки важливої інформації в державних комп'ютерних системах на основі рекомендацій АНБ США. Крім того, NIST відповідає за встановлення стандартів, в тому числі, стандартів шифрування і електронного підпису для даних, які не відносяться до державної таємниці.

Інститут проблем захисту інформаційної інфраструктури (1зP) – консорціум із двадцяти трьох академічних і безприбуткових дослідницьких організацій ("RAND", "MITRY", "SANDIA" та ін.), які займаються науково-дослідними та дослідницько-конструкторськими розробками в сфері кібернетичної безпеки. Основним завданням Інституту є розробка пріоритетних напрямків досліджень, сприяння співробітництву й обміну інформацією між академічними, промисловими q урядовими закладами в сфері кібернетичної безпеки. За основу створення та діяльності цієї установи обрані дослідження, проведені в період з 1998 по 2000 pp. Консультативним комітетом з питань науки і техніки при Президенті США (PCAST), Інститутом оборонних досліджень (IDA) і Управлінням з науково-технічної політики (OSTP).

Агентство дослідницьких проектів з удосконалення оборони (DARPA) виконує важливі і відповідальні урядові замовлення в інтересах забезпечення національної безпеки США (мережа "Арпанет", навігаційна система GPS тощо). Відповідно до чинного законодавства США, головним завданням цього відомства є "підтримка технологічної переваги США над потенційним супротивником та запобігання технологічної раптовості з боку супротивника". На сучасному етапі до складу ДАРПА входять 8 самостійних наукових відділів, 3 з яких безпосередньо зайняті в проектах в області удосконалення і використання інформаційних технологій.

В зв'язку зі змінами характеру загроз для національної безпеки США на початку XXI ст. та необхідністю забезпечення адекватної відповіді на існуючі загрози та виклики, у т.ч. й у інформаційній сфері, в США було створено низку нових державних установ. Це, в першу чергу структури, які займаються технічним аспектом забезпечення безпеки критичної інформаційної інфраструктури США (JTF-CND, NIPC, ISAC, NSCRIP) – недопущенням, попередженням, розпізнанням та знешкодженням вторгнень в інформаційні системи об'єктів, які до неї належать.

Так, зокрема, в січні 2000 року відповідно до "Національного плану захисту інформаційних систем" було створено "Національну раду з безпеки інформаційної інфраструктури" (NIAC) та спеціальні центри комп'ютерної та інформаційної безпеки: в Пентагоні – Об'єднаний центр захисту мережі (JTF-CND), в ФБР – Національний центр захисту інфраструктури (NIPC), а також Національний центр безпеки та реагування (NSIRC) та Федеральний центр захисту інформаційних ресурсів (FedCIRC), які за допомогою спеціальної Федеральної мережі визначення вторгнення (FIDNet) мають інформувати уряд, промислові, комерційні та суспільні організації про загрозу інформаційного вторгнення до США.

Адміністратори федеральних систем, накопичуючи інформацію по кожному окремому випадку аномалії чи вторгнення, мають своєчасно передавати її в головний Федеральний центр (FedCIRC), а у випадку, коли дії містять ознаки прямого порушення закону – в Національний центр захисту інфраструктури США. Така структура спеціалізованих державних установ орієнтована на створення "багатоступеневої" системи захисту для найважливіших комп'ютерних систем, включаючи сучасні технології типу "стін", моніторів визначення вторгнення, розпізнавання аномальної поведінки глобальних систем управління, сканерів ушкоджених машинних кодів тощо.

Національна рада з безпеки інформаційної інфраструктури (NIAC) має дорадчі повноваження за всіма аспектами безпеки інформаційних систем, які мають виключну важливість для національної безпеки й економіки США. Відповідно до директиви Президента США "Protecting America's Critical Infrastructures" (PDD 63) від 22.05.1998 p. на NIAC покладено завдання пошуку оптимальних шляхів взаємодії між громадськими і комерційними структурами у сфері забезпечення й посилення безпеки в інформаційному просторі. Члени ради представляють основні складові сектора економіки США: фінанси, транспорт, енергетику, інформаційні технології і виробництво. До її складу також входять представники академічних кіл, регіональних органів влади, правоохоронних органів та органів місцевого самоуправління.

Національний центр захисту інфраструктури США (NIPC) створений при ФБР з метою здійснення контролю за безпекою національної інфраструктури, в т.ч. й за ІБ, а також для організації протидії комп'ютерній злочинності. Безпосередніми завданнями центру є попередження, дослідження і захист від несанкціонованого доступу, а також розслідування комп'ютерних інцидентів з використанням штату спецагентів. Центр також здійснює сприяння й координацію діяльності федеральних органів влади щодо реагування на різноманітні інциденти, послаблення ворожих дій та дослідження загроз. Таким чином NIPC покликаний забезпечувати раннє попередження про напад а також здійснювати оперативні заходи щодо визначення факту і локалізації джерела нападу.

Об'єднана оперативна група по захисту комп'ютерної мережі міністерства оборони (JTF-CND) створена з метою забезпечення більш надійного захисту інформаційних систем і комп'ютерів, обміну інформацією і підтримки прийняття рішень з питань протидії атакам на комп'ютерні системи військових відомств. Група підпорядкована безпосередньо командуючому Об'єднаним космічним командуванням США.

Центри аналізу і розповсюдження інформації (ISACs) створені для приватного сектору та урядів штатів. Одним з перших подібний центр було створено при Міністерстві фінансів США задля забезпечення безпеки банківської та фінансової системи країни. Такі центри є основою національної системи моніторингу ІБ та визначення вторгнення.

Національний центр безпеки і реагування (NSIRC) накопичує попереджувальну інформацію для визначення загроз інформаційним ресурсам США на основі інформації, отриманої з відповідних датчиків та систем, встановлених на найважливіших об'єктах національної інформаційної інфраструктури. Збирає і аналізує всі данні про інциденти, пов'язані з інформаційними надзвичайними подіями в Пентагоні та інших федеральних відомствах, здійснює аналітичну підтримку відповідних складових системи.

Федеральний центр захисту інформаційних ресурсів (FedCIRC) здійснює оперативний аналіз виявленої аномальної поведінки інформаційних процесів в державних інформаційних системах в режимі реального часу.

Таким чином, вже до 11 вересня 2001 року в США існувала розгалужена система захисту національної інфраструктури. Однак, відповідно до ряду заяв співробітників адміністрації США, зробленими у зв'язку з терористичними актами та оцінкою їх наслідків для США, існуюча національна система ІБ, виявилася занадто неповороткою. Це в свою чергу, призвело до її кардинальної перебудови. Президентом та урядом країни було здійснено низку кроків щодо розбудови інституцій, на які покладено відповідні завдання щодо забезпечення безпеки критичної інфраструктури держави як складової ІБ.

Першим кроком на шляху реорганізації урядових структур, відповідальних за національну безпеку в цілому та ІБ зокрема, стало підписання Президентом Дж. Бушем Указу від 8 жовтня 2001 року №13228 про створення Управління внутрішньої безпеки США (Office of Homeland Security) і Ради з питань внутрішньої безпеки при Президентові США (Homeland Security Council). Головним завданням Управління повинна була стати координація діяльності понад дванадцяти федеральних відомств, включаючи ЦРУ й Міністерство оборони з метою запобігання новим терористичним актам.

Однак в подальшому ця структура, за ініціативи президента, з огляду на її виключну важливість, була реорганізована у Міністерство внутрішньої безпеки (МВБ) США (Department of Homeland Security), яке було створене відповідно до закону "Про внутрішню безпеку".

У відповідності із Законом США "Про внутрішню безпеку" був розроблений "План реорганізації Міністерства внутрішньої безпеки", відповідно до якого суть даної реорганізації зводилася до створення самостійних підрозділів у рамках МВБ, як за рахунок існуючих, так і нових організаційно-штатних одиниць Уряду США.

Відповідно до "Плану реорганізації" була визначена загальна чисельність співробітників МВБ та з 1 березня 2003 року йому були передані наступні підрозділи міністерств і відомств, які приступили до виконання покладених на них завдань щодо здійснення аналізу інформації й захисту інфраструктури США: Управління безпеки критичної інфраструктури Міністерства торгівлі (ОАО), Національний центр захисту інфраструктури ФБР Міністерства юстиції (NIPC), Національний центр моделювання й аналізу інфраструктури при Інституті проблем захисту інформаційної інфраструктури Міністерства енергетики (NISAC), Федеральний центр захисту інформаційних ресурсів Адміністрації загальних служб (FedCIRC), Управління безпеки енергетичних систем Міністерства енергетики (ЕАО), Національна система зв'язку Міністерства Оборони (N03).

Структура нового міністерства включає апарат міністра і чотири основні підрозділи (директорати): Аналізу інформації і захисту інфраструктури, Безпеки кордонів і транспорту, Мобілізаційної готовності й екстреного реагування, Науки і технологій.

Заступник глави МВБ по аналізу інформації і захисту інфраструктури має двох помічників по відповідним напрямках діяльності: помічника по аналізу інформації та помічника по захисту.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США
  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави