– Відходимо, – прохрипів Володя.
Я заспокоїв, заспівав:
– За Сибіром сонце сходить! Хлопці – не зівайте! Ви на мене, Кармелюка, всю надію майте!
Ми гахнули вдруге, так що другий танк злетів у повітря.
– Ух ти!
Тепер німці вже здогадалися, де наша схованка, приготувалися до бою. Дали залп, тільки нас уже там не було: машина рвонула зі стодоли, розваливши до кінця стіни й дах та рознісши сіно по всіх городах.
– Цілься! Добре цілься, ковінька його перековінька, – це останній снаряд! Вогонь!
Третього «тигра» ми також дістали прямим попаданням.
– Отак треба воювати!
Лишився четвертий. Він навів на нас дуло. Вистрелив – промахнувся.
– Мазило!
Ех, був би в нас іще хоч один снаряд! Що ж поробиш: замість того, щоби гахнути по фашистах, ми мусили відступати. Так, не тікати, а саме зробити «тактичний відступ».
– Заманимо гадів у болото!
Хлопці вже нічого не питали, а тільки виконували мої накази. Ми виїхали за село, проскочили болото і зупинилися в розлогому верболозі.
– Пальне скінчилося, – констатував Георгій.
– Нічого, – відповів я. – Козаки так просто не здаються: ще повоюємо!
Я виліз із танка – свіже повітря відразу вдарило у голову. Витерши з обличчя кіптяву і піт, я зіскочив з машини на землю і рушив назустріч ворогу. У мене була граната. Ага, ще пістолет у кобурі.
Важезний «тигр» повинен був «сісти» у цій трясовині. Так і сталося: німецька машина ревла своїм мотором, намагаючись видертися із болотної западні. Дарма. Її ще більше засмоктувало, так що танк перехилився на правий бік і нарешті заглох. Пришвидшивши ходу, я обійшов німаків з тилу і став швидко зближатися. Ось відчинився люк – і перший німець показав свою голову. Він не побачив мене, тому ще більше висунувся із танка. Я швидко прицілився із пістолета і вистрелив. Німець здригнувся, а тоді почав зсуватися назад у машину. Доки його товариші зрозуміли, що сталося, я вискочив на «тигра», висмикнув чеку і крізь відчинений люк кинув їм всередину свою «лимонку». Гахнуло.
– Получай, фашист, гранату.
Я відійшов до своїх і сів під танком. Закурили.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сповідь з того світу» автора Яріш Я.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 55 Східняк“ на сторінці 2. Приємного читання.