TextBook Влітку 1936 р. у Москві відбувся судовий процес у справі так званого антирадянського об'єднаного троцькістсько-зінов'євсь-кого центру. 16 підсудних, зокрема Зінов'єва і Каменева, засудили до страти за нібито шпигунську і терористичну діяльність, причетність до вбивства Кірова і підготовку ліквідації інших керівників країни. Цей процес став сигналом до тотального знищення опозиціонерів, у розряд "ворогів народу" міг потрапити кожний, у чиїй біографії була хоча б маленька "пляма".
Репресіями Сталін, по-перше, зміцнював свої політичні позиції як одноосібного вождя і диктатора, а по-друге, вирішував ті проблеми, що в демократичному суспільстві розв'язуються застосуванням політичних, економічних і лише в крайньому разі адміністративно-репресивних заходів. Сталінське керівництво широко використовувало нехитрий, але досить ефективний спосіб маніпуляції суспільною думкою: все хороше - від партії та уряду, все погане - від ворогів і шкідників. Ще одна обставина стимулювала репресивну політику: можливість використання "дешевої" робочої сили ув'язнених в економіці.
Сталін діяв свідомо й обачливо. Перед ним була мета - остаточно підкорити суспільство, створити могутню військову промисловість і стати одноосібним диктатором величезної світової державної машини. До цієї мети він ішов, не думаючи про методи, не рахуючи жертв. Проте в 1937-1938 рр. за офіційною статистикою було розстріляно лише 680 осіб. В умовах масового терору зростала кількість самогубств як спосіб уникнути знущань на слідстві. Тільки в Червоній армії в 1937 р. було зареєстровано 782 випадки самогубств.
Країна жила немов у двох вимірах: в одному залишалися нічні арешти, розстріли, тюрми і табори, в іншому - встановлювалися рубінові зірки на Кремлівських вежах, знижувалися ціни, висаджувалися експедиції на Північний полюс, зустрічали Чкалова, що здійснив перший у світі безпосадочний переліт Москва - Північний полюс - США.
У другій половині 1938 р. сталінський режим робить черговий зигзаг. Раднарком і ЦК ВКП(б) видали спеціальну постанову, в якій у репресіях звинувачувався НКВС. Із таборів були звільнені 327,4 тис. ув'язнених.
Послаблення репресій, чистка НКВС, зміцнення становища номенклатурних працівників - усе це мало свої причини. За період з 1934 до 1939 р. на керівні посади було висунуто 500 тис. нових працівників. Влада з рук "старої партійної гвардії" перейшла до рук молоді.
Ліквідувавши навіть потенційну загрозу з боку старих партій-ців, знищивши більшу частину ЦК, обраного в 1934 р., і остаточно залякавши інших своїх соратників, Сталін досят нарешті своєї мрії - став єдиновладним диктатором.
На кінець 30-х років система ГУЛАГу включала 50 таборів, понад 420 виправних колоній" 60 колоній для неповнолітніх. За офіційними даними того часу, лише наприкінці 1937р. ув'язнених було близько 996 тис. Одним із показників масштабів масових репресій є і демографічні дані цього періоду. З 1 січня 1929р. до 1 січня 1933р. кількість жителів збільшилася на 1 млн осіб, а за наступні чотири роки зменшилася майже на 2 млн осіб.
Міжнародні відносини в 1930-1945 рр.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Всесвітня історія» автора Алексєєв Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Радянська держава в 1918-1939 рр.“ на сторінці 9. Приємного читання.