Становище більшовиків влітку 1919 р. було критичним. Проте в наступні місяці вони здобули низку значних перемог над білими. Причини цього полягали не лише у чисельній перевазі більшовиків, а й у помилках білих.
Білий рух не став національним, залишаючись замкнутим, майже виключно офіцерським. Керівництво білого руху не підходило диференційовано до соціалістичних партій - всі вони були для них ворогами Росії. На звільнених від більшовиків територіях вони не дбали про відновлення економіки, а встановлювали режим жорсткого терору, намагаючись відібрати якомога більше продовольства, тому до цього негативно ставилося населення.
Наприкінці 1919 - на початку 1920 р. радянська влада була відновлена на півдні Росії, частково в Україні, на Північному Кавказі.
В окупаційних частинах союзників під впливом агітації більшовиків поширилися революційні настрої. Інтервенти були вимушені вивести свої війська, чому сприяв громадський рух в Європі та США під гаслом "Руки геть від Радянської Росії!".
На завершальному етапі (1920-1922) громадянська війна була найбільш кровопролитною. 1920 р. зріс опір селян політиці продрозкладки. На Тамбовщині, в Україні, в Сибіру і на Нижній Волзі, у багатьох губерніях Центральної Росії палала селянська війна.
Найтрагічнішою сторінкою боротьби на внутрішньому фронті у цей період стали події на Дону і Кубані, де після виступу білих військ більшовики встановили режим жорстокого контролю і виявлення всіх контрреволюційних елементів. У Криму тривала боротьба білих і червоних, Врангель сформував Російську армію і розпочав наступ на Донбас. У листопаді 1920 р. його армія зазнала поразки від частин Червоної армії. Ці події більшовики проголосили закінченням громадянської війни.
До супротивників більшовизму належали монархічні, кадетські, октябристські партії й організації, військові диктаторські режими, об'єднані несприйняттям більшовизму. На їх боці був досвідчений командний склад" що пройшов горнило світової війни, чудова кавалерія, кістяком якої було козацтво, тимчасова підтримка сибірського селянства і навіть частини робітничих мас (іжевсько-воткинські полки), інтервенція й окупація значних районів Росії закордонними союзниками, матеріальна допомога інтервентів, встановлення міжнародної блокади Радянської Росії.
Але білий рух зазнав поразки з таких причин:
o не було єдиного воєнно-стратегічного плану ведення війни;
o не була визначена соціально-економічна політика;
o на зайнятих територіях проводилася каральна політика й відновлювалися старі порядки, які вже призвели до революції;
o у міру посилення монархістів від руху відійшли демократичні елементи;
o курс на збереження "єдиної й неподільної Росії" відштовхнув від руху національні регіони, у тому числі Польщу, Фінляндію та ін.
В остаточному підсумку білі виступили під прапором реакційної поміщицької реставрації, що дискредитувало рух в очах селянства. На відміну від білих, червоні лідери визнавали, хоча б на словах, прорахунки й зокрема, ліквідували комбіди, оголосили союз із середняком; припинили антикозачий терор; декларували право народів на самовизначення та ін. У цілому більшовизм видавався основному населенню країни - селянству - меншим злом порівняно з білогвардійським і був визнаний ним як легітимна політична сила, що має право на владу.
Перемога у громадянській війні більшовизму була забезпечена такими чинниками.
o На захист радянської влади встали мільйонні безправні й пригноблені маси, що повірили в перспективу загальної рівності. Вони відчули себе справжніми творцями історії.
o РСФРР, незважаючи на кругову оборону й блокаду, успішно скористалася центральним місцезнаходженням своїх органів влади й основних сил і вміло перерозподіляла ресурси для того або іншого фронту.
o У республіці й партії були загальновизнані вожді в особі В. Леніна та Л. Троцького, згуртована більшовицька політична еліта, що забезпечила військово-політичне керівництво регіонами та арміями.
o За широкою участю старих військових фахівців була створена п'ятимільйонна регулярна армія, що увібрала традиції російської армії.
o На боці рад була солідарна підтримка трудящих західних країн, що діяли під гаслом "Руки геть від Радянської Росії!", а у війні взяло участь понад 370 інтернаціональних підрозділів, аж до дивізій.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Всесвітня історія» автора Алексєєв Ю.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Радянська держава в 1918-1939 рр.“ на сторінці 2. Приємного читання.