Розділ «Англія в XI-XV ст.»

З кінця УШ до середини X ст. північно-східна частина Англії була під владою вікінгів - датчан, які поступово заселили Англію. Близько 886 р. англосакси уклали з датчанами договір про поділ Англії. Південно-західна частина залишилася за англосаксами, а північно-східна діставалася датчанам.

Проти завойовників-датчая енергійно боровся король Альфред Великий (871-900), який бачив, що народне ополчення не здатне успішно протистояти загарбникам, тому створив професійне військо. Для цього він зобов'язав кожних п'ять англосаксів озброїти й спорядити на війну шостого. Рицар одержував за службу у війську земельний наділ, мав з'являтися до королівського двору в супроводі кількох піхотинців зі зброєю та бойовим конем. Отже, нападникам уже протистояли не слабосилі селяни-ополченці, а воїни-професіонали, які воювали не гірше від датчан. Щоб віднадити піратів від узбережжя Англії, було побудовано морський флот. Датчани не вміли штурмувати замки, тому король побудував прикордонні сторожові фортеці. Він запровадив спеціальний податок- "датські гроші", які спрямовувалися на оборону від датчан.

Король Альфред Великий був освіченою людиною, опанував латину. Він відкрив у своєму палаці школу, зобов'язав грамотних монахів і священиків перекладати народною мовою книги. За цього монарха почали вести "Англосаксонську хроніку", яка зберегла відомості про найважливіші події в житті середньовічної Англії.

У Х - на початку XI ст. Англію завоював датський король Кнут Великий, Він коронувався в Лондоні. Кнут створив велику державу, до складу якої крім Данії та Англії увійшли Шотландія, Норвегія та Швеція. Але вона виявилася недовговічною. За спадкоємців Кнута англосакси повстали і в 1042 р. повалили владу датчан.

У середині XI ст. на Англію стало зазіхати герцогство Нормандія, яке утворилося на території Франції. Його населяли переважно нормани. У 1066 р. нормандський герцог Вільгельм Завойовник - сильний, розумний, честолюбний, жорстокий, віроломний - на чолі 15 тис. нормандських і французьких рицарів висадився на узбережжі Англії. Він запевняв, що хоче визволити англосаксів від датчан, а насправді прагнув завоювати Англію. На це його благословив папа, який хотів поширити свою владу на англійську церкву. Вільгельм Завойовник розбив війська англосаксів і проголосив себе англійським королем. Щоб тримати країну в покорі, король і його нормандські барони забудували кам'яними замками. Місцеве населення чинило опір чужинцям, але було безсилим прогнати їх.

Вільгельм подбав про зміцнення своєї влади в Англії.

o Він присвоїв чимало земель англосаксонської знаті, перетворив багато лісів на заповідники, де полювати міг лише король.

o Усіх англосаксонських єпископів король замінив французькими.

o Всіх баронів і рицарів було проголошено васалами короля, вони склали йому васальну присягу.

o Всі васали перебували на військовій службі.

o Король роздавав феодалам землі, але так, щоб вони були не в одному, а в різних місцях. Цим він запобігав надмірному посиленню знаті.

o Він домігся, що королівська влада в Англії стала сильнішою, ніж будь-де в Європі. Вона передавалася від батька до сина, сеньйори не могли впливати на вибори чи затвердження короля.

o Щоб упорядкувати стягнення "датських грошей", Вільгельм велів переписати всі землі в державі. Пергамент з описом земель у народі назвали "Книгою Страшного суду", бо обліковці вимагали нічого не приховувати, немов на Страшному суді. Під час цього перепису було зараховано до залежних багатьох вільних селян.

Отже, Вільгельм Завойовник перетворив Англію на могутню західноєвропейську державу, проте ще могутнішою вона стала за династії Плантагенетів.

Плантагенети - королівська династія в Англії (1154-1399), родоначальником якої був Готфрід Красивий, граф Анжуйський, прозваний Плантагенетом за звичку прикрашати шолом гілкою дроку (planta - genista). Готфрід був одружений з дочкою Генріха І Англійського - Матільдою. їх син Генріх (1133р. народження) став королем Англії після смерті Стефана, заснувавши династію Плантагенетів. За правління восьми королів з династії Плантагенетів Англія стала централізованою державою зі становим представництвом. Найвідомішими представниками династії були Річард І Левове Серце (1189-1999) та Іоанн Безземельний (1199-1216 ).Дві наступні королівські династії Англії - Ланкастерська та Морська - були відгалуженням династії Плантагенетів.

Зі смертю в 1135 р. короля Генріха І, молодшого сина Вільгельма Завойовника, Нормандська династія припинилася. В Англії спалахнула запекла боротьба за владу. Барони вийшли з покори королю і почали здійснювати розбої. Але смута в державі припинилася, коли в 1154 р. королем став Генріх II- засновник династії Плантагенетів (1154-1399).

Новий монарх завдяки шлюбу з колишньою дружиною французького короля Людовіка VII володів великими земельними угіддями не лише в Англії, а й у Франції. Жоден європейський король не мав стільки золота й срібла, як Генріх II.

o Генріх II знищив усі розбійницькі гнізда - феодальні замки, покарав грабіжників і злодіїв, яких чимало з'явилося в смутний період, скасував графські титули, надані його попередниками, замінив усіх шерифів.

o Щоб поповнити державну казну й навести лад у стягненні податків, було створено палату шахової дошка, чиновники якої перевіряли фінансові звіти графів та надходження податків. Назва цієї установи походила від того, що стіл у палаті був накритий квітчастою матерією і мішечки з грошима чи фішки пересувалися для зручності лічби по цих клітинах, що нагадувало гру в шахи.