Розділ «Культура країн Європи (кінець XIX - початок XX ст.)»

Наприкінці XIX- на початку XX ст. суспільний розвиток більшості країн світу визначався досягненнями науки і техніки. На ґрунті великих наукових відкриттів змінювалися уявлення людини про навколишній світ, світопорядок, місце в ньому окремої людини і народів. Революція у природознавстві, прискорений розвиток нової техніки і технологій сприяли формуванню уявлень проте, що все у світі визначається людським розумом. Однак таке раціоналістичне світоуявлення не могло дати відповіді на питання про сутність людського життя, яке не піддається математичному програмуванню. Широке застосування новітньої техніки і впровадження нових технологій не лише робили життя людей кращим і комфортнішим, а й породжували небезпеку виникнення нових кровопролитних війн із застосуванням ефективніших видів озброєння. Не випадково песимізм і розчарування, містицизм, спроби пошуку нових основ людського співжиття домінували в суспільстві й найбільше виявилися в літературі й образотворчому мистецтві, де розвивалися нові напрями і стилі. Ще однією важливою рисою розвитку науки і культури XX ст. була інтернаціоналізація, оскільки наукові відкриття і культурні здобутки окремих народів використовувалися і ставали спільним надбанням усього людства.

У фундаментальних і галузевих науках першість належала країнам Європи і Північної Америки. Англійський фізик Дж. Томсон у 1897 р. відкрив першу елементарну частинку, що входить до складу атома - електрон. Ефект радіоактивності досліджували А.Беккерель, П. і М.Кюрі. Німецький фізик М. Планк і датський фізик Н. Бор своїми дослідженнями започаткували новий розділ фізики - квантову механіку. У 1901 р. М. Планк встановив, що енергія виділяється не суцільним потоком, а окремими пучками - квантами. В1913 p. Н. Бор доповнив планетарну теорію атома англійського фізика Б. Резерфорда і ввів поняття про стрибкоподібний рух електрона з однієї орбіти на іншу та про зміну структури атома, який отримує або забирає квант енергії. Російський фізик О. Столетов досліджував фотоелектричні явища, що використовувалися для створення електронної техніки.

О. Попов у 1895 р. на засіданні Російського фізико-хімічного товариства виступив з доповіддю про використання електромагнітних хвиль для передавання сигналів. Він продемонстрував прилад, який по суті був першою у світі приймальною радіостанцією. Його ідеї використали під час створення радіотелеграфу.

У1905 р. німецький фізик А. Ейнштейн заклав основи теорії відносності, яка змусила переглянути традиційні уявлення про простір, час і рух. Визначаючи рух світла у вакуумі, залежність його напрямку і швидкості від джерела світла, вчений дійшов висновку, що абсолютного, незалежного від спостерігача простору і часу немає.

Відкриття російських математиків 17. Чебишева і О. Ляпуно-ва започаткували низку найважливіших напрямів математики. Цим ученим належать великі відкриття в галузі математичного аналізу, теорії чисел і теорії відносності.

Відкриття фундаментальних наук сприяли появі нових міждисциплінарних досліджень і зародженню нових наук. Відкритий у 1869 р. видатним російським хіміком Д. Менделєєвим періодичний закон хімічних елементів був доповнений електронною теорією будови атома. Вчені встановили, що порядковий номер елемента в періодичній системі відповідає кількості елементів того чи іншого атома. Тісний взаємозв'язок між фізикою і хімією сприяв народженню фізичної хімії. Значного розвитку набули електрохімія, фотохімія, хімічна фармакологія.

Працюючи в галузі біохімії, російський учений В. Доку часе з'ясував складний і тривалий процес утворення ґрунтів і заклав основи сучасного ґрунтознавства. Використовуючи досягнення біології, німецький учений А. Вейсман і американський учений Т. Морган започаткували генетику - науку про передання спадкових ознак у рослин і тварин.

В усьому світі були відомі праці видатного російського фізіолога /. Сеченова, учня знаменитого німецького вченого Г. Гельм-гольца, засновника першої в Росії фізіологічної лабораторії. Велике значення мали його лекції з біоелектрики, праці з проблем людської психіки - "Рефлекси головного мозгу" і "Психологічні етюди". Російський учений /. Павлов вивчав вплив вищої нервової діяльності на протікання фізіологічних процесів, розробив теорію умовних рефлексів.

На досягнення біології спиралася медицина. Бактеріологи, співробітники Пастерівського інституту в Парижі виготовили ліки, які запобігали захворюванню на сибірську язву, холеру, сказ тощо. Тривалий час одну з лабораторій Пастерівського інституту очолював видатний російський учений-мікробіолог /. Меч-ников. Німецькі вчені успішно випробували ліки від туберкульозу, черевного тифу, дифтерії, сифілісу. Успішно розроблялися основи санітарії та гігієни, заходи профілактики й запобігання епідеміям.

Досягнення фундаментальних і галузевих наук сприяли прискореному розвитку нової техніки і технологій, організації масового виробництва. Новітні наукові відкриття застосовувалися у машинобудуванні, електроенергетиці, металургії, гірничій справі, на транспорті й у хімічній промисловості.

Наприкінці XIX ст. німецькі винахідники Н. Отто і Р. Дизель сконструювали новий тип моторів, які працювали на рідкому паливі, були компактними і високоекономічними. Невдовзі їх використали на першому автомобілі Г. Даймлера і К. Венца, першому літаку братів У. і О. Райтів та в дизельних локомотивах. Подальший розвиток транспортного машинобудування був пов'язаний з винайденням котлів з високим перегріванням пари, автоматичних гальм і автоматичного подання вугілля в топку. Це дало можливість значно збільшити швидкість і тягу паровозів. Отримання електроенергії у великих масштабах за допомогою сконструйованої ще наприкінці XIX ст. динамо-машини дало змогу сконструювати і почати виробництво електровозів. Із впровадженням крекінг-процесу - розкладання сирої нафти на різноманітні фракції під впливом високого тиску і температур - отримали рідке паливо, насамперед бензин, украй потрібний для автомобільної й авіаційної промисловості.

Винайдення конверторного способу виплавлення сталі з чавуну дало змогу створювати різноманітні сплави, зокрема алюміній. Революцією в металургії був запуск у 1897 р. в Німеччині першого електричного прокатного стану. Широко використовувалося електро- і газозварювання. Якісні марки сталі й залізобетон почали застосовувати у промисловому та цивільному будівництві, у спорудженні транспортних об'єктів - мостів, тунелів, висотних споруд. Так, у 1905 р. в Альпах було прокладено Симплонський тунель завдовжки 20 км.

Досягнення хімії дали можливість розробити нові способи отримання аміаку й розширити виробництво азотної кислоти та її сполук, необхідних для виготовлення штучних добрив, різноманітних барвників і вибухових речовин.

Наприкінці XIX - на початку XX ст. у побут людей увійшли телефон і фонограф, радіоприймачі, сконструйовані О. Поповим і Г. Марконі, кінематограф братів Люм'єр, трамвай, підземні залізниці - метро, електричне освітлення міст, житлових будинків і виробничих приміщень.

Водночас удосконалювалася військова техніка, з'являлися нові види озброєнь, зароджувалася хімічна зброя. У виробництві зброї намітилась тенденція до автоматизації, якій сприяло винайдення в 1883 р. кулемета X. Максима. На початку століття було сконструйовано нові автоматичні гвинтівки і з'явилися перші автоматичні гармати. Англія, Франція і Росія розробляли проекти броньованих бойових машин на гусеничному ходу - танків. Перші кроки робила авіація - крім виконання розвідувальних завдань, літаки оснащували автоматичною зброєю і бомбами.

Морські озброєння поповнилися новими типами кораблів - важкими панцерниками з могутньою артилерією типу "Дредноут" (вперше побудованих в Англії) і підводними човнами з дизельними й електричними двигунами.

Впровадження у виробництво нової техніки і технологій супроводжувалося переходом виробників до поточно-масового виробництва на основі конвеєра. Його суть полягала в тому, що виробничий процес розчленовувався на окремі прості операції та здійснювався безперервно на основі розташування механізмів і робочих місць за ходом технологічного процесу. Вперше завершена організація праці для масового виробництва була здійснена на автомобільних заводах американського підприємця Г. Форда, який у 1908 р. запустив у серію і зробив доступним за ціною для широкого споживача автомобіль "Форд-Т".

Отже, науково-технічний прогрес створював нові можливості в індустріальних суспільствах для поліпшення умов життя людей, відкривав нові горизонти у використанні надбань людської думки, проте неминуче призводив до гонки озброєнь й удосконалення засобів знищення людей.

Кінець XIX - початок XX ст. ознаменувався крутим зламом у світоглядних орієнтирах людини. Швидкий промисловий розвиток на основі новітніх наукових досягнень природничих наук, упровадження нової техніки і технологій не лише відкривав нові обрії перед людством, а й супроводжувався загостренням соціальних суперечностей у суспільстві, класової боротьби, мілітаризмом, руйнацією природи. Порушувався взаємозв'язок людини з природними умовами існування. Зрештою, новітні наукові досягнення не лише не підтвердили правильності матеріалістичних світоглядних систем, а й спростовували їх. На перший план висувалися проблеми існування людини в новому індустріальному суспільстві.