(14.4)
2) нормальна стійкість, ризик мінімальний:
(14.5)
3) хитливий стан, ризик підвищений:
(14.6)
4) критичний стан, ризик критичний;
(14.7)
5) кризовий стан, ризик неприпустимий:
(14.8)
За результатами оцінки приймають рішення про доцільність реалізації інноваційного проекту.
• 6. Метод експертних оцінок. Оцінка й урахування ризику виконується на основі суб'єктивних суджень експертів – фахівців з аналізу ризику. Варіант методики експертної оцінки див. у п. 14.5.
• 7. Інші методи. Для аналізу ризику інноваційних проектів застосовують [4-6]:
– метод, що передбачає побудову дерева рішень, гілки якого відображають різні варіанти розвитку подій у ході реалізації інноваційного проекту як тих, що залежать від дій особи, яка приймає рішення, так і подій, які розвиваються незалежно від неї. Гілкам дерева ставлять у відповідність суб'єктивні чи об'єктивні оцінки можливості реалізації розглянутих подій і впливу на них прийнятих рішень або виконуваних дій (імовірність, розміри витрат і доходів тощо). Отже, рухаючись уздовж гілок дерева, можна за допомогою відомих правил комбінування оцінок оцінити кожен варіант шляху таким чином, що вони стануть практично порівнянними для особи, яка приймає рішення (ОПР).
Отже, можна знайти оптимальні рішення й одночасно проранжувати різні варіанти дій. Для оцінки використовують імовірності, коефіцієнти впевненості або шанси [4]. Комбінування оцінок виконують за допомогою правил отримання логічного висновку в умовах неповної визначеності;
– методи теорії ігор, що дозволяють "програти" можливі сценарії розвитку подій по ходу реалізації інноваційного проекту і знайти оптимальні рішення: в умовах неантагоністичної протидії (ігри з природою); в умовах антагоністичної протидії суб'єктів ринку, наприклад, конкурентів; в умовах незворотності вибору, коли рішення можна прийняти тільки один раз і безповоротно, наприклад, придбати необхідні виробничі площі.
Дані методи дозволяють прийняти обґрунтовані рішення в умовах неповної визначеності відносно предмета рішення і його майбутніх наслідків. Ці методи і приклади їх використання досить повно відображені в літературних джерелах, наприклад [4].
Для інноваційних проектів з високим ступенем ризику застосовують методи його зниження. Основними з них є такі:
• страхування – метод зниження ризику шляхом перетворення випадкових збитків у порівняно невеликі постійні або разові витрати. Головна умова ефективності страхування полягає в тому, щоб ризики застрахованих були незалежними один від одного або мали різноспрямовану кореляцію. Страхування є одним з основних способів зниження ризику;
• розподіл ризику – метод зниження ризику, за якого ймовірний збиток поділяється між кількома суб'єктами таким чином, що можливі втрати кожного (так само як і прибуток) були порівняно невеликі Саме завдяки використанню цього методу фінансово-промислові групи можуть йти на ризик фінансування великих проектів або нових напрямів НДДКР;
• об'єднання ризиків є одним з методів зниження ризику шляхом об'єднання незалежних ризиків кількох суб'єктів, проектів або видів діяльності так, що загальний ризик зменшується;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваційною діяльністю. Основи інноваційного менеджменту» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МЕТОДИ ОЦІНКИ І ЗНИЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ РИЗИКІВ“ на сторінці 3. Приємного читання.
