Завершальним етапом кастомізації є поява самоналагоджувальних систем. Вони самі змінюють свої параметри залежно від стану користувача.
Приклад
Комп'ютерні програми вже здатні генерувати відповіді, які відповідають настрою і стану людини в цей момент. Напевно, завтра комп'ютер буде замінювати на домашній сторінці Інтернету повідомлення, які один раз обрані нами в якомусь певному настрої і недоречні сьогодні, на ті, які відповідають нашому настрою зараз.
Одного разу ми розповіли про наведену вище закономірність якомусь докторові з обчислювальної техніки з МІТ. Здавалося б, нічого нового про комп'ютери і їхнє майбутнє ми йому повідомити не могли. Ми не повірили: довідавшись про цю загальну закономірність, він сам одразу придумав нове у своїй сфері. Чим далі, тим більше люди роздруковують книги з Інтернету, у тому числі й літературні збірники. При цьому комп'ютер все більше стає придатним для психометрії свого користувача, виходячи з того, на які сайти людина заходить і які слова вживає при листуванні та багато чого іншого. Наш слухач зрозумів, що якщо створити центр, у якому психологи, філологи і літературознавці будуть сортувати вірші, які з'являються знову, і розповіді за тим принципом, яким людям і в якому настрої вони можуть сподобатися, то комп'ютер зможе компонувати літературні альманахи, самонастроювані на кожну конкретну людину. Особливо, якщо потім заміряти, скільки часу читач провів над тим чи іншим твором. Естетика такої пропозиції лякає, але хіба не тим же самим займаються літературні редакції, які відбирають до журналу твори, що сподобаються їхнім читачам?
Умови використання продукту
Одним із важливих показників, за яким ринки різних рівнів відбирають продукти і який визначає, чи може продукт перейти з попереднього рівня ринку на наступний, є те, де даний продукт може бути використаний. У цілому умови, у яких продукт може бути використаний, еволюціонують за чотирма етапами:
• 1) використання продукту в спеціальних умовах;
• 2) використання продукту у звичайних умовах;
• 3) портативна конструкція, яка розширює можливі умови використання;
• 4) вбудовані (заховані) системи, які дають вихід на ринки інших продуктів.
Розглянемо цю закономірність на прикладі комп'ютерів. Спочатку комп'ютери являли собою машини величезних розмірів, які вимагали приміщень зі спеціальним температурним режимом і більшою кількістю обслуговуючого персоналу. Природно, щоб користуватися таким комп'ютером, необхідно було перенести операції розрахунку зі звичних раніше умов до обчислювальних центрів. Звичайно, незручності походу зі своєї лабораторії або кабінету до обчислювального центру цілком виправдовували себе, наприклад, якщо фізику потрібно було зробити розрахунок з десятком тисяч повторюваних обчислень. Вручну такі розрахунки просто неможливо було зробити.
Однак одночасно з такими гігантськими завданнями в нього залишалися й ті, які він міг вирішувати раніше, не йдучи зі звичного робочого місця, використовуючи старенький арифмометр і логарифмічну лінійку. І що вже говорити про звичайні побутові підрахунки, щодня здійснювані фізиком і його дружиною вдома або в магазині. Тут доводилося множити в стовпчик. Тому наш фізик був змушений уже почати користуватися комп'ютером, але ще не міг відмовитися від раніше існуючих обчислювальних засобів, які й дала допомагали йому поза стінами обчислювального центру.
Це і є визначення "першоетапного" ринку: споживач уже платить за використання продукту нового ринку, але ще не йде з ринку старого продукту, тимчасово залишаючись покупцем на обох. Висновок: продукт, який може використовуватися лише в спеціальних умовах, не тих, у яких споживач звичайно живе і працює, буде продуктом на ринку першого рівня.
Далі комп'ютер "зменшився в розмірах", і з'явилися розташовані на звичайному письмовому столі персональні комп'ютери. Вони досить швидко витиснули арифмометри. Дедалі більше людей почало використовувати електронно-обчислювальну техніку для всіх типів розрахунків. А перехід все більшої кількості споживачів зі старого ринку на новий і є другим етапом у розвитку ринку. Більш того, характеристикою другого етапу ринку є те, що розширюється кількість функцій, для яких використовується новий товар. Наприклад, комп'ютер став використовуватися не лише для розрахунків, а й для малювання, а головне – як друкарська машинка.
До речі, саме розширення спектра застосування нового товару може перевести ринок із другого етапу на третій. Те, що комп'ютери витиснули механічну друкарську машинку, стало куди більше важливою перемогою, ніж витиснення арифмометра. Навряд чи розрахунки складуть сьогодні навіть 10% сфери застосування комп'ютерів. А для написання документів, їх редагування і зберігання комп'ютерами тепер користуються всі, і саме для цього вони були придбані багатьма десятками мільйонів людей.
Наступним кроком у розвитку продукту, який розширює зону його використання і який впливає на його ринок, є портативність. Поява переносних комп'ютерів – лептопів (ноутбуков) уможливила роботу із сотнями документів у поїзді або в літаку. До лептопів це було нереально, адже не понесеш із собою цілу книжкову шафу! Таким чином, ринок товару розширювався далі, але вже не внаслідок проникнення товару в усі сфери, де він традиційно може бути корисним. Навпаки, портативний прилад для виконання будь-яких дій розширює ринок самих цих дій, а вже, як наслідок цього, і свій власний ринок.
Продукт розвивається, здешевлюється і мініатюризується до таких розмірів, що стає можливим непомітно вмонтувати його в інші продукти. З основного товару, за який платить кінцевий покупець, він стає деталлю, за яку платить виробник кінцевого товару. І мета цього складнішого інженерного процесу, який дає можливість "сховатися" всередині чужого товару, – одержати нехай потроху, але з максимальної кількості ринків. Процесор, вбудований в іграшки, приносить прибуток з ринку "дитячих радощів", процесор, вбудований у телефон, – з ринку телекомунікацій і т. д. І покупці автомобілів на відміну від покупців лептопів і знати не хочуть, що в машину вбудований комп'ютер. Вони платять за засіб пересування.
Знання закономірності, викладеної в даній темі, допомагає будувати бізнес-стратегію та уникати інвестиційних помилок. Наприклад, перед інвестором або директором заводу лежать два бізнес-плани з виробництва приладів медичної діагностики. Обидва ці прилади на цей час мають однаковий вигляд і працюють однаково. Регулярно заміряючи показники роботи організму, вони прогнозують можливі негативні процеси і допомагають їх лікувати. Сьогодні для того, щоб провести діагностику, пацієнт повинен з'явитися в медичний офіс, у якому встановлено цей прилад. Очевидно, що при моментній рівності вкладати варто в той прилад який легше перевести в продукт, який перейде з медичного кабінету до житла або робочого кабінету, тому що тільки тоді відбудеться перехід ринку приладу або машини на другий етап.
На жаль, досвід показує, що у великій кількості інвестиційних досліджень навіть не ставиться питання про перспективні сфери застосування наступних поколінь продукту. А внаслідок цього, якщо альтернативних приладів два, імовірність інвестувати в правильний – 50%. Якщо ж їх 20, то не поставивши правильне запитання, ви знижуєте ймовірність успіху інвестицій до 5% (у разі, якщо тільки один варіант правильний).
УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ТА СЕРТИФІКАЦІЯ ПРОДУКЦІЇ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваційною діяльністю. Основи інноваційного менеджменту» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Самоналагодження систем“ на сторінці 1. Приємного читання.
