Хоча від інноваційної діяльності підприємства очікують позитивних результатів, просування нових товарів пов'язане з високим рівнем ризику. І тому дуже важливою проблемою є вибір таких напрямів інноваційної діяльності, продукти яких (нові товари) найбільшою мірою відповідатимуть мотивації споживачів. Частіше за все для виявлення найкращого з погляду споживачів товару пропонується [17] максимізувати показник питомої (що припадає на одиницю ціни експлуатації) якості товару :
(11.1)
де Я– показник якості товару;
Ц– ціна експлуатації товару.
У різних випадках доцільно використовувати такі формули:
(11.2)
, (11.3)
(11.4)
(11.5)
де V – витрати споживання;
U – корисність товару.
Ці формули є застосовними лише в межах оцінки товарів конкретної товарної групи, призначеної для задоволення однієї потреби. Формула (11.5) є найбільш універсальною і застосовна при просуванні на ринок всіх типів нових товарів, виділених за ступенем новизни товару та ринку (табл. 11.5).
Таблиця 11.5. Формули, прийнятні для вибору різних тттів нових товарів
| Ринок | Товар | |
| модифікований | новий | |
| Старий | формули (11.2), (11.4), (11.5) | формули (11.4), (11.5) |
| Новий | формули (11.3), (11.5) | формула (11.5) |
Кожна наступна з поданих формул потребує дедалі більш значних витрат на оцінку. Так, застосування формул, у яких оцінюється не тільки ціна експлуатації, а й більш широкий спектр витрат, потребують більших витрат на збір і аналіз інформації. Застосування формул, у яких оцінюються якість, а не корисність, не потребує аналізу свідомості та підсвідомості споживача. Точність оцінки відповідності товару запитам споживачів зростає з кожною наступною формулою, однак її отримання, пов'язане з підвищенням витрат, не завжди є доцільними. Тому для більш простих випадків модифікації товарів і ринків рекомендується застосовувати більш прості в застосуванні формули.
Ці формули є справедливими лише в разі раціонального споживчого вибору. Споживчий вибір за основною спрямованістю поділяють на два типи – раціональний та ірраціональний, кожний з яких у різних випадках здійснюється кожним споживачем. Частка раціональних виборів залежить від суб'єктивних факторів (зокрема, схильності до здійснення раціонального вибору), типу товару, впливу ситуації, факторів зовнішнього впливу тощо (табл. 11.6).
Коли підприємству чи державі хотілося б бачити споживача, який прагне до здійснення конкретного вибору, то здійснюється психологічний вплив на споживача, який може призвести ще до одного виду вибору – афективного. Він, як і емоційний, базується на емоціях споживача. Однак основу емоційного типу споживчого вибору становлять емоції, джерелом яких є внутрішній світ людини, а в афективного джерелом емоцій є комунікативний вплив. На відміну від раціонального вибору при афективному максимізується добуток корисності та комунікативного впливу, тобто комунікована корисність (формула (11.6).
Таблиця 11.6. Приклади різних типів споживчого вибору
| Вид споживчого вибору | Підвид споживчого вибору | Приклад вибору | Мотивація |
| Раціональний | Ретельний вибір 3 тривалим пошуком найкращого варіанту | Вибір сімейного автомобіля | Внутрішня |
| Звичний вибір | Вибір звичного продукту харчування | Внутрішня | |
| Змушений вибір | Придбання послуги з налагодження карбюратора автомобіля з метою запобігання штрафу | Зовнішня | |
| Ірраціональний | Емоційний | Покупка на виході з зоопарку порівняно дорогих товарів на згадку | Внутрішня |
| Вибір, зумовлений ситуацією | Придбання пакету для сміття, без якого не дозволяють ввійти на заповідну територію | Зовнішня |
(11.6)
де К – коефіцієнт комунікативного впливу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваційною діяльністю. Основи інноваційного менеджменту» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВИБІР НАПРЯМІВ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ЯКІ НАЙБІЛЬШОЮ МІРОЮ ВІДПОВІДАЮТЬ МОТИВАЦІЇ СПОЖИВАЧІВ“ на сторінці 1. Приємного читання.
