Підстави для виділення проблемних ситуацій на підприємствах
Найбільш значущими є дві підстави для виділення проблемних ситуацій на підприємствах – ресурси і попит.
Перша підстава – ресурси, які, по-перше, мають складну структуру: фінансові, матеріальні, інформаційні, соціальні й т. д.; по-друге, частково можуть бути взаємозамінні (конвертовані). Так, виробничі приміщення або устаткування можуть бути продані або надані в оренду, тобто стають фінансовими ресурсами. Висококваліфікований персонал не вимагає додаткового навчання при впровадженні нової технології (заощаджуються фінансові ресурси) і може бути джерелом інноваційних ідей і активності. За відповідної мотивації працівники можуть "потерпіти" відносне зниження рівня заробітної плати ("конвертування" соціальних ресурсів у фінансові) і т. д. Отже, існують ситуації відсутності, обмеженості й достатності ресурсів.
• 1. Відсутність ресурсів – підприємство підтримує в основному (нерідко значними зусиллями) поточну виробничу діяльність. Інноваційна активність здійснюється внаслідок відновлення устаткування, що відпрацювало свій ресурс; незначних структурних змін, реорганізації управління й т. п.
• 2. Обмежені ресурси дозволяють підприємству здійснювати інновації в "покроковому" режимі. При цьому втрачається їх "комплексність", вони вибудовуються в "ланцюжок", і інноваційна активність має епізодичний, "мерехтливий" характер.
• 3. Достатність ресурсів – підприємство може здійснювати повномасштабні, комплексні перетворення.
Друга підстава – характеристика попиту на продукцію. Проблемою є різке зниження попиту, що ініціює інноваційну активність підприємств. А високий попит (як наслідок монопольного положення на ринку) знижує інноваційну активність. Специфікою є те, що попит визначають і ринкові і неринкові фактори: втручання держави й місцевої влади, законодавство, особливості господарської інфраструктури й т.д. Розрізняють ситуації:
• 1) високий попит – дорівнює або перевищує можливості підприємства й дозволяє поліпшувати його економічне становище й збільшувати ресурси;
• 2) середній попит – менше, ніж можливості підприємства; обсяг реалізації продукції не дозволяє значно поліпшувати економічне становище й швидко збільшувати ресурси підприємства;
• 3) слабкий попит – практично відсутній попиту на продукцію, що погіршує економічне становище й поступово зменшує ресурси підприємства.
Кожна з підстав змушує підприємства виявляти інноваційну активність. Так, ресурси в статичному стані поступово "знецінюються": старіють будинки й устаткування, інфляція "з'їдає" грошові накопичення, застарівають технології, знання, методи управління й т. д. Попит на продукцію (у результаті діяльності конкурентів і розвитку ринку) падає, або знижується економічна ефективність обраного сегмента ринку. У результаті підприємство знаходиться в нестабільному середовищі й змушене адаптуватися. Інколи ресурси можуть збільшитися (інфляція й різкий обвал гривні на якийсь час збільшують цінність валютних запасів або контрактів у валюті). Попит також підданий коливанням і може різко змінюватися з незалежних від підприємства причинах.
Підприємство прагне контролювати всі тенденції, знизити ризики випадкових коливань і робить це, насамперед, через інноваційну діяльність і модернізацію.
Визначення інноваційних стратегій на основі наявності ресурсів і попиту
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваційною діяльністю. Основи інноваційного менеджменту» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗРОБЛЕННЯ СТРАТЕГІЙ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВА“ на сторінці 1. Приємного читання.
