Будь-яка інновація має певний ефект від своєї появи. Це може бути економічний, соціальний, екологічний, виробничий ефект та багато інших. Який з них є більш бажаним, як правило, залежить від суб'єкта інноваційного процесу. Досить часто виникає ситуація, коли бажана інновація для одного суб'єкта не приймається іншим. У такому разі з'являються певні бар'єри на шляху процесу створення та розповсюдження інновації, які породжені зазвичай неготовністю того чи іншого суб'єкта інноваційного процесу сприймати новинку. Саме тут є актуальним формування психологічної готовності до інновацій. Даний процес передбачає реалізацію низки заходів, на яких варто зупинитись більш докладно.
Аналіз та врахування соціально-психологічних факторів, які впливають на ефективність інноваційного процесу
Усі ці фактори поділяють на дві групи – об'єктивні та суб'єктивні. Як відомо, впливати на об'єктивні фактори майже неможливо, необхідно лише пристосовуватися до них. Однак суб'єктивні фактори можна змінювати на свою користь.
Отже, об'єктивні фактори:
• масштаби нововведень у галузі – саме ці фактори спонукають підприємства до інноваційної діяльності. Це пов'язано з тим, що для збереження своїх ринкових позицій та розвитку на висококонкурентному ринку підприємства повинні постійно впроваджувати нові засоби управління, виробляти нові товари та ін. А якщо галузь, у якій вони працюють, належить до інноваційної, якщо більша кількість її представників є інноваторами, тоді, відповідно, і будь-яке інше підприємство потребує інноваційного орієнтиру;
• інноваційна політика підприємства – при прийнятті керівництвом рішення про перехід на інноваційний шлях розвитку змінюється вся система мислення на підприємстві. Інноваційно-активні підприємства є більш творчими, нестандартними, гнучкими та такими, що швидше пристосовуються до змін у зовнішньому середовищі, ніж підприємства, що займаються традиційними видами діяльності. А дані характеристики – об'єктивна необхідність сьогодення. Тому формування інноваційної корпоративної культури є одним із головних завдань підприємств;
• тип та характер виробництва – добре відомо, що чим складніше технологія виробництва, тим більше проблем виникає під час інноваційного процесу. Тому необхідною умовою є детальний аналіз та вивчення всього технологічного процесу (особливої уваги потребує аналіз наявної професійно-кваліфікаційної структури підприємства) з метою запобігання появи бар'єрів на шляху створення інновації;
• економічний стан підприємства – звичайно головною метою будь-якого комерційного підприємства є максимізація прибутку. Відповідно головною метою роботи і будь-якого працівника є підвищення його матеріального рівня. Саме з цієї причини багато підприємств та його працівників чинять опір інноваціям, для яких переважає соціальний ефект. Хоча саме такі інновації є необхідними в усьому світі. Однак певні бар'єри можуть бути й на шляху інновацій, що передбачають економічний ефект. Так, відсутність у підприємства вільних коштів, низький рівень заробітної плати працівників та відсутність системи мотивації значно стримують інноваційну діяльність.
Суб'єктивні фактори:
• стать та вік – вплив цих факторів на інноваційну активність не варто недооцінювати. Так, відомо, що жінки є більш обережні, ніж чоловіки, при цьому вони більше прагнуть до нового та руйнують стереотипи, хоча їм притаманний радикалізм, точність, акуратність, а також висока чуттєвість. Саме ці якості дозволяють їм досягати успіху. Отже, варто зазначити, що жінки краще працюють у нових сферах діяльності, а чоловіки – у більш традиційних. Хоча чоловіки є більш ризикованими та прямолінійними, що також може добре впливати на їхню готовність до інновацій. Стосовно вікового фактору, то варто зазначити, що більш інноваційно-активними є люди у віці 25-29 років, хоча більше радикальних інновацій створюються у віці 30-39 років, а модернізованих та поліпшуючих інновацій – у віці 50-59 років [15]. Це пов'язано з тим, що в більш молодому віці люди прагнуть до освоєння нових сфер, отримання нового досвіду та розширення свого кругозору. Цікавим є таке твердження, що зробити якесь відкриття людина може лише до 25 років, а потім вона його лише удосконалює та шукає нові сфери застосування;
• особисті якості – до якостей, які сприяють інноваційній активності, відносять схильність до ризику, прагнення службового зростання, високий професіоналізм, особистішу причетність до процесу, установку на інновації. Інноватори – це люди з високим рівнем соціальної адаптації, готові до співробітництва, комунікабельні, незалежні, ті, що відстоюють свої права, не сприймають ризики та загрози, гнучкі; вони більшою мірою відчувають відповідальність за успіх, аніж за невдачу, вони мають значний інтелектуальний потенціал, націленість на пошуки альтернатив, є людьми творчими та активними [15].
• кваліфікація, стаж роботи та освіта – більш інноваційно активними є люди, що мають високий рівень освіти, постійно розвиваються, володіють іноземними мовами. При цьому більш активно сприймають нововведення працівники-новачки, ніж працівники зі стажем.
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваційною діяльністю. Основи інноваційного менеджменту» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПСИХОЛОГІЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ“ на сторінці 1. Приємного читання.
