1. Технологія системного проектування на основі типового рішення. Одним із підходів до автоматизації процесу системного проектування є технологія проектування на базі типового рішення, що розглядає типове рішення як набір інструментальних засобів, які дозволяють здійснювати швидку генерацію системи під конкретне замовлення.
Такий прийом проектування, безперечно, прискорює процес створення системи і надає їй інваріантність щодо різноманітності номенклатури продукції, що випускається, хоча при цьому можлива поява надмірності показників реалізованої системи. Однак остання обставина проявляється позитивно в процесі експлуатації створеної системи, збільшуючи тривалість її ефективного життєвого циклу.
Розглянемо принцип, за яким множина характеристик конкретної реалізації X*, задана технічними вимогами замовника до системи, що проектується, ставиться у відповідність до множини вихідних характеристик проблемно-орієнтованої системи X (типове рішення) та сформулюємо теорему про існування предметно-орієнтованої системи як підмножини проблемно-орієнтованої системи X.
Теорема. Будемо вважати, що задано множину X, яка має п характеристик з дискретними і безперервними параметрами вихідної проблемно-орієнтованої системи, і множину , з
характеристиками, що описують технічні вимоги до конкретного рішення:
(7.1)
Для простоти (без втрати спільності рішення) можна припустити що , тобто привести у відповідність перелік характеристик конкретного рішення до характеристик типового рішення.
Предметно-орієнтоване рішення буде існувати, і буде економічно виправданим, якщо виконуються умови необхідності та достатності (рис. 7.13).
Рис. 7.13. Проблемно-орієнтоване рішення, конкретна реалізація та їх адаптація
Будемо вважати, що визначене число т характеристик (т < п) цих множин, які отримають назву "паспортних", визначають рамки номенклатурного ряду виробів і якість модулів технічного обладнання (як, наприклад, маса, габарити, матеріал, точність обробки, надійність окремих технологічних модулів і засобів обчислювальної техніки тощо) та позначимо їх:
– для типового рішення;
– для конкретної реалізації.
Інші п-т характеристики, які будемо називати "техніко- економічними", будуть визначати попередні техніко-економічні показники (ТЕП) рішень (як, наприклад, продуктивність, рівень автоматизації, загальна надійність, вартість системи, строк окупності тощо) та, відповідно, позначимо для типового і конкретного рішень:
(7.2)
де – натуральне число; тобто маємо
, а природу цих підмножин визначимо як:
С – підмножина характеристик з незмінними параметрами, заданими відповідно до складу засобів типового рішення;
V – підмножина характеристик з вартованими параметрами типового рішення, де кожна підмножина означає варіант значень ТЕП, отриманий в процесі проектування на базі типового рішення, тобто при адаптації характеристик типового рішення під конкретне замовлення;
і
– відповідно підмножини характеристик з умовно незмінними і умовно варійованими параметрами конкретного рішення, заданими відповідно, до технічних вимог замовника, але допускаючими модифікації в процесі розроблення та узгодження технічного завдання із замовником. Саме ця стадія має відбуватися за схемою так званої "паралельної кастомізації" (від англ, customization – виконання замовлення з задоволенням індивідуальних потреб замовника), за якою одночасно здійснюються етапи проектування й узгодження задовільного проектного варіанту завдяки залученню замовника в процес системногопроектування й прийняття рішення;
– функція від паспортних характеристик, що генерує варіанти кількісно-якісного складу технологічного обладнання з відповідним набором ТЕП та з обмеженнями, заданими технічними вимогами
і
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваційною діяльністю. Основи інноваційного менеджменту» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Технологія системного проектування і методологія SADT“ на сторінці 1. Приємного читання.
