Аналіз існуючого попиту на інновації. Усі потреби та запити споживачів поділяються на три основні групи: задоволені, незадоволені та нові. Перші дві групи потреб належать до тих, що формують існуючий попит, остання – до тих, що формують новий попит під впливом пропозиції.
Розглянемо основні підходи до виявлення і аналізу попиту на інновації, враховуючи специфіку потреб споживачів. Узагальнена їх класифікація наведена на рис. 2.12.
Рис. 2.12. Класифікація ринкових потреб
Існуючі потреби можна задовольнити способами, які є достатньо проробленими, пройшли багаторічну практичну апробацію і переважно мають формалізований характер. Виявити їх досить нескладно, використовуючи традиційні методи маркетингових досліджень, до яких відносять: опитування, спостереження, панельні дослідження, експеримент.
Для просування на ринок товарів, що задовольняють ці потреби, може бути достатньо лише інформативної реклами, адже споживачі уже знаходяться в стані купівельної готовності і їх слід лише поінформувати про появу нового товару, що задовольнить їхні потреби.
Однак аналіз попиту саме на інновації здебільшого обмежується пошуком незадоволених потреб споживачів [18, 20]. Пропозиція на ринку товару, який задовольняє ці потреби, істотно підвищує шанси інноватора на успіх, особливо якщо техніко-економічні та якісні характеристики товару відповідають вимогам споживачів. Зазначене більшою мірою стосується усвідомлених споживачами (явних) потреб.
Є також потреби, які мають прихований (потенційний) характер, а їх виявити непросто. Однак певні виробники їх все ж таки можуть розпізнати. Та єдиною умовою для цього є знання свого споживача.
Одним із найбільш поширених методів виявлення прихованих потреб споживачів і переведення їх у явні є метод SPIN. Цей метод базується на проведенні опитування споживачів за чотирма групами питань:
• 1) ситуаційні питання – загальні питання, які налагоджують зв'язок зі споживачами з приводу необхідної тематики (наприклад, чи є в вас пральна машина-автомат? якими порошками ви користуєтесь?);
• 2) проблемні питання – дозволяють виявити, що саме не задовольняє споживачів (наприклад, що вас не влаштовує у вашому пральному порошку?);
• 3) витягуючі питання – дозволяють витягти проблеми та незадоволення назовні, тобто зробити приховані потреби явними (наприклад, тобто, якби ваш порошок мав кращий аромат (чи кращу консистенцію, чи щось інше) це допомогло б вам покращити прання? – в даному випадку особа, яка проводить опитування визначає які саме функції, характеристики необхідні для того чи іншого товару, щоб він задовольняв приховані потреби, тобто вирішував проблеми);
• 4) направляючі питання – ті, які дозволяють споживачу прийняти вигідне для нього та підприємства рішення своєї проблеми (у даному випадку особа, яка проводить опитування, говорить про переваги та можливості того підприємства, на яке працює, зауважуючи при цьому що всі існуючі проблеми споживачів їх товар може вирішити).
Приховані, але не розпізнані потреби, потребують попереднього їх виявлення, а також усвідомлення розробником чи виробником інновацій, що задоволення цих потреб сприятиме їх розвитку і принесе прибуток. До таких висновків, як правило, доходять суто інтуїтивно, однак продуктивність інтуїтивного пошуку незначна. Проте існують методи, які дозволяють приймати більш-менш обґрунтовані рішення у таких ситуаціях. Порівняльна характеристика підходів подана в табл. 2.5.
Методи прогнозування попиту
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваційною діяльністю. Основи інноваційного менеджменту» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МАРКЕТИНГОВИЙ ПРОЦЕС ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ФОРМУВАННЯ ПОПИТУ НА ІННОВАЦІЇ“ на сторінці 1. Приємного читання.
