При аналізі альтернатив кращим буде проект з меншим значенням δі оскільки його відносний ризик (що припадає на одиницю результату – ефекту) є меншим.
3. Зіставлення витрат і результатів. Для оцінки ризику інноваційного проекту зіставляють його очікувані результати і можливі втрати як наслідок реалізації ситуації ризику (менші, ніж очікувалися, обсяги реалізації продукції, падіння купівельної спроможності споживачів, жорстка протидія конкурентів тощо).
Результати оцінки використовують для прийняття рішень щодо доцільності реалізації проекту. Для цього можна скористатися рекомендаціями табл. 14.3. Величину Вт можна оцінити через показник очікуваного значення негативного результату (втрат) Е, або середньоквадратичного відхилення σ.
Таблиця 14.3. Рівні ризику залежно від співвідношення величини можливих втрат (Вт) і величини власних засобів (ВЗ) підприємства-інноватора [4]
| Рівень ризику | Прийнятний | Припустимий | Критичний | Катастрофічний |
Наведена нижче таблиця (табл. 14.4) дозволяє визначити прийнятне співвідношення очікуваних результатів (ефектів інноваційного проекту, наприклад, очікуваного значення Е„) і втрат (суми коштів, якою ризикує інноватор, наприклад, середньоквадратичного відхилення σ) для осіб, які приймають рішення (менеджерів інноваційних проектів), з різним ставленням до ризику (різним типом поведінки).
Таблиця 14.4. Типи поведінки особи, яка приймає рішення, залежно від співвідношення очікуваних значень втрат (Еут) і прибутків (Еид) [4]
| Тип поведінки | Песимістичний | Обережний | Середньо ризикований | Ризикований | Високого ступеня ризику | Азартний |
4. Аналітичний метод. Передбачає для оцінки ризику альтернативних інноваційних проектів використання показників: чистого приведеного доходу NPV, періоду окупності PP, індексу доходності (рентабельності) РІ, внутрішньої норми доходності IRR.
Серед альтернативних проектів кращим буде проект з більшими значеннями NPV, PI, IRR як такий, що має більший запас міцності, а також проект з меншим значенням PP, оскільки він має менший рівень невизначеності відносно майбутнього розвитку подій.
5. Оцінка чутливості інноваційного проекту. Цей метод дозволяє оцінити чутливість результуючого показника інноваційного проекту (NPV, PI, IRR, PP) до змін вхідних величин: ціни одиниці інноваційного продукції, місткості ринку тощо.
Передбачає розрахунки критичних значень вхідних параметрів (за яких результуючий показник не вийде за припустимі межі, наприклад, NPV ≥ 0, РІ ≥ 1, IRR ≥ норми дисконту, PP ≤ періоду життєвого циклу інноваційного проекту) і зіставлення їх з фактичними значеннями цих параметрів конкретного інноваційного проекту.
З двох альтернативних інноваційних проектів менш ризикованим є проект, що має більший запас міцності, тобто більшу різницю між фактичними і критичним значеннями величин. Так, проект із характеристиками обсягів збуту продукції Офакт1 = 12000 шт., Окрит1 = 8000 шт. буде менш ризикованим, ніж проект із характеристиками Офакт2 = 13 000 шт., Окрит2 – 10 000 шт. Однак це справедливо тільки для різних проектів. Якщо ж інноваційні проекти аналогічні (передбачають виробництво аналогічної продукції), то менш ризикованим вважається проект, який має більш низьке (або більш високе, наприклад, для собівартості продукції) критичне значення відповідного параметра. Наприклад, порівнюючи інноваційні проекти з характеристиками ціни одиниці продукції Цфакт1 = 10 Грн/шТ., Цкрит= 8 грн/шт. І Цфакт2 = 9 грн/шт., Цкрит2 = 7 грн/шт., перевагу варто віддати проекту 2, оскільки, при падінні ціни на ринку до 7,5 грн/шт. він усе ще буде приносити прибуток, тоді як проект 1 буде вже збитковим.
6. Оцінка фінансової стійкості інноваційного проекту.
Оцінка фінансової стійкості інноваційного проекту і, відповідно, його ризику виконується на основі аналізу достатності наявних обігових коштів (власних чи позичкових), необхідних для реалізації проекту.
Для оцінки застосовують такі показники:
• ±ЕС – надлишок (+) або нестача (-) власних обігових коштів, необхідних для реалізації проекту;
• ±Ет – надлишок (+) або нестача (-) власних, а також середньострокових і довгострокових позикових обігових коштів;
• ±Ен – надлишок (+) або нестача (-) загальної величини обігових коштів (з урахуванням середньострокових і довгострокових, а також короткострокових кредитів і позик).
Ці показники відповідають показникам забезпеченості запасів і витрат за джерелами їх формування.
Залежно від їх значень розрізняють зони фінансової стійкості і ризику інноваційного проекту (порядок розрахунку показників див. у [4]):
1) абсолютна стійкість, ризик відсутній:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваційною діяльністю. Основи інноваційного менеджменту» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МЕТОДИ ОЦІНКИ І ЗНИЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ РИЗИКІВ“ на сторінці 2. Приємного читання.
