Стратегічне управління інноваційною діяльністю. Згідно з [18], підприємство, яке зробило ставку на інновації, має вдосконалювати свою виробничу базу, систему матеріально-технічного забезпечення, оптимізувати структуру збутової мережі і систему руху товарів, адаптуючи їх до змін ситуації на ринку. Одночасно з цим відбувається перебудова організаційних структур управління, здобувають досвід його робітники, фахівці і керівники, налагоджується система зв'язків з економічними контрагентами, створюється і зміцнюється імідж тощо, тобто зростає потенціал інноваційного розвитку підприємства. На цій основі розширюються його адаптаційні можливості до змін ринкового середовища, що дозволяє реалізувати нові ринкові можливості, проникнути в нові сфери діяльності, які раніше для нього були недоступними. Кожна наступна успішно реалізована інновація розширює можливості суб'єкта господарської діяльності (хоча, звичайно, є певна межа розвитку, наприклад, за масштабами діяльності). Побудована відповідно до викладеного схема інноваційного розвитку підприємства наведена на рис. 1.11.
Рис. 1.11. Схема розвивального зростання стратегічних можливостей підприємства інноваційним шляхом
Вибір (розроблення) інноваційної стратегії підприємства здійснюється на основі аналізу й оцінки відповідності внутрішніх можливостей розвитку (потенціалу інноваційного розвитку) зовнішнім, що генеруються ринком (ринковим можливостям і загрозам) з урахуванням темпів розвитку ΗΤΉ і спричинених цим змін внутрішнього і зовнішнього (макро- і мікро-) середовища.
Принципова схема формування ринково-орієнтованої інноваційної стратегії підприємства подана на рис. 1.12.
Рис. 1.12. Схема формування ринково-орієнтованої інноваційної стратегії розвитку підприємства
Інноваційну стратегію можна визначити як взаємопов'язаний комплекс дій задля забезпечення умов тривалого виживання й розвитку підприємства на ринку на основі створення і впровадження інновацій, її завдання:
• ефективний розподіл і використання наявних ресурсів і можливостей, необхідних для розвитку на основі інновацій і інноваційної діяльності (потенціалу інноваційного розвитку);
• адаптація до змін умов зовнішнього середовища шляхом пошуку нових способів і сфер реалізації потенціалу підприємства, приведення у відповідність внутрішніх можливостей розвитку зовнішнім (ринковим).
Розроблення стратегії розпочинається з формулювання головної мети, яка повинна бути чітко сформульованою, вираженою у чисельних вимірниках (грошових, натуральних тощо), бути досяжною в принципі, обмеженою в часі. Далі виконується декомпозиція головної мети – її конкретизація, унаслідок чого формується комплекс цілей. Визначені цілі не повинні суперечити одна одній і головній меті.
Охарактеризуємо більш докладно особливості формування (розроблення) інноваційної стратегії розвитку підприємства. її доцільно розглядати на трьох рівнях узагальнення (рис. 1.13):
Рис. 1.13. Структурно-логічна схема стратегічного управління інноваційним процесом (інноваційною діяльністю) на підприємстві
• 1) корпоративному рівні, на якому розробляються загальні засади інноваційної стратегії як складової загальноекономічної стратегії розвитку (поряд з маркетинговою, кадровою, фінансовою, технологічною та іншими складовими), здійснюється її взаємне узгодження з іншими функціональними стратегіями. Особливу увагу слід приділяти взаємному узгодженню інноваційної, маркетингової та фінансових стратегій, які, власне, і визначають успіх інноваційної діяльності, зокрема товарних інновацій;
• 2) бізнес-рівні, що передбачає здійснення в межах інноваційної стратегії заходів з розроблення й упровадження інновацій для кожної зі стратегічних зон господарювання (для кожного бізнес-проекту, що стосуються окремого ринку, його сегменту чи ніші або окремої товарної групи). На цьому рівні приймають стратегічні рішення щодо модифікації існуючої товарної номенклатури й товарного асортименту, які передбачають генерування ідей нових товарів і їх відбір, розроблення задуму товарів і перевірку;
• 3) власне товарному рівні, на якому розробляють товарну інноваційну стратегію і маркетингові програми з просування кожної з товарних інновацій (у межах окремих бізнес-проектів) на ринку. Вони містять: аналіз поточної маркетингової ситуації на ринку і перспектив її розвитку, аналіз ринкових позицій і перспектив підприємства та його продукції (як традиційної, так і нової), детальний опис комплексу маркетингу для кожної асортиментної групи і товарної одиниці.
Як додатковий елемент вмотивованості керівників, які працюють на бізнес-рівні (рис. 1.13), слід застосовувати [16] систему створення центрів фінансової відповідальності (ЦФВ). їх створення може відбуватися як на рівні керівника портфеля бізнес-проектів, так і на рівні окремих бізнес-проектів.
Конкретне підприємство-інноватор у своїй діяльності може використовувати такі типи інноваційних стратегій:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваційною діяльністю. Основи інноваційного менеджменту» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ НА ПІДПРИЄМСТВІ“ на сторінці 1. Приємного читання.
