Комплексна оцінка ефективності інноваційного проекту передбачає врахування всіх видів ефектів конкретного суб'єкта інноваційного процесу та зіставлення їх з витратами на його виконання (розроблення й реалізацію). Основною проблемою є те, що не всі ефекти можна оцінити (або складно оцінити) вартісно. Проте якщо це можливо, то можна виконати не лише комплексну оцінку ефективності проекту, але й урахувати можливий синергічний ефект. Обов'язковим є оцінка інноваційних ризиків і розроблення за необхідності заходів з їх уникнення, зниження чи компенсації.
В окремих випадках необхідно проводити різнопланову оцінку інноваційних проектів, для чого застосовують не лише економічні (фінансові) показники. Наприклад, використовують такі групи оцінних показників:
• фінансова вартість. Частіше за все для її оцінки застосовують показники NPV та IRR;
• зміни потоку грошових коштів. Застосовують показник PP. Для підприємств, що балансують на межі беззбитковості, неспроможність проекту давати грошовий потік у необхідному обсязі (NPV) і в потрібний час (PP) може призвести до значних фінансових ускладнень (зниження ліквідності чи навіть банкрутства тощо);
• стратегічна вартість. Проект може мати низький чи навіть негативний NPV або великий PP, однак його стратегічна вартість може бути дуже високою. Наприклад, якщо розпочинається виробництво та просування на ринок принципово нових товарів, що потребує високих витрат на навчання персоналу, придбання нових верстатів, обладнання та інструментального оснащення, формування збутової мережі, налагодження комунікації зі споживачами тощо. При цьому розрахунки показують, що освоєння нового ринку може давати в майбутньому значні прибутки. Крім того, існує велика ймовірність проникнення на іноземні ринки. У цьому разі стратегічна вартість проекту буде набагато більшою, ніж NPV. Однак стратегічну вартість оцінити непросто, оцінка буде мати ймовірнісний характер, що пов'язане зі значним рівнем невизначеності і, відповідно, ризику;
• задоволення інтересів різних груп зацікавлених осіб (економічних контрагентів підприємства). Проект буде успішним, якщо він відповідатиме інтересам (принаймні, не суперечитиме) економічних контрагентів підприємства-інноватора (суб'єктів інноваційного процесу): постачальників, посередників, кредитно-фінансових установ, місцевого населення, трудового колективу підприємства, органів місцевої влади і т. п.;
• проектні ризики;
• мотивація менеджерів (у загальному випадку – усіх членів проектної команди).
Склад зазначених груп показників за потреби може бути істотно розширеним. Особливо це стосується оцінок інноваційних проектів, що враховують мульплікативний ефект, наприклад, коли проект виконується на конкурсних засадах за державної підтримки.
Розглянемо фрагмент оцінки інноваційного проекту із застосуванням розглянутих показників (табл. 1.17). Максимально можлива оцінка визначена експертним методом.
Таблиця 1.17. Комплексна оцінка альтернативних інноваційних проектів
| Критерій | Максимально можлива оцінка, балів (на проект) | Альтернативні проекти, балів | ||
| ПР1 | ПР2 | ПР3 | ||
| Фінансова вартість (NPV, IRR) | 20 | 12 | 15 | 10 |
| Термін окупності (PP) | 10 | 6 | 7 | 5 |
| Стратегічна вартість | 30 | 25 | 20 | 22 |
| Задоволення інтересів різних груп зацікавлених осіб | 20 | 18 | 9 | 10 |
| Проектні ризики | 10 | 6 | 8 | 5 |
| Мотивація менеджерів | 10 | 6 | 5 | 6 |
| Разом | 100 | 73 | 64 | 58 |
Аналіз табл. 1.17 свідчить, що кращим є проект ПР, хоча його оцінка за фінансовими показниками є найменшою, і він у такому випадку був би відкинутим. Звичайно наведений вище приклад є спрощеним, проте він дає загальне уявлення про комплексну оцінку ефективності інноваційних проектів.
Для порівняння ефективності альтернативних інноваційних проектів, що оцінюються комплексом кількісних і якісних оцінок, може бути застосовано метод відстаней. Цей підхід дозволяє привести у порівнянний вигляд (нормалізувати) і об'єднати кількісні і якісні оцінки проектів. При цьому оцінні показники проектів переводяться у відносні: оцінки кількісних показників розраховують безпосередньо, оцінки якісних показників попередньо переводять у бальні. За базу можуть бути прийняті показники кращого на ринку проекту, або так званого ідеального проекту, який існує лише в уяві особи, яка виконує аналіз. Він об'єднує кращі показники всіх порівнюваних проектів. Наприклад, за даними табл. 1.18, ідеальний проект містить відповідно: фінансову вартість і окупність – другого проекту, стратегічну вартість і зацікавленість суб'єктів ринку – першого, проектні ризики – другого, мотивацію менеджерів – першого і третього. Відповідно, відносними оцінками показників ідеального проекту будуть одиниці. Для інших проектів відносні оцінки показників будуть меншими або дорівнювати одиниці (якщо вони будуть збігатися з оцінками ідеального проекту).
Таблиця 1.18. Відносні оцінки альтернативних інноваційних проектів
| Критерій | Вагомість показників | Альтернативні проекти | ||
| ПР1 | ПР2 | ПР3 | ||
| Фінансова вартість (NPV, IRR) | о а | 0,8 | 1 | 0,67 |
| Термін окупності (PP) | 0,1 | 0,86 | 1 | 0,7 |
| Стратегічна вартість | 0,3 | 1 | 0,8 | 0,88 |
| Задоволення інтересів різних груп зацікавлених осіб | 0,2 | 1 | 0,5 | 0,56 |
| Проектні ризики | 0,1 | 0,75 | 1 | 0,63 |
| Мотивація менеджерів | 0,1 | 1 | 0,83 | 1 |
| Разом | 1,0 | |||
Рис. 1.18. Циклограми ефективності проектів
Для наочності аналізу будують циклограму ефективності (див. рис. 1.18) у полярній системі координат, де довжина радіус-вектора відповідає відносній оцінці показника, а полярний кут – його вагомості (більша площа циклограми свідчить про більшу ефективність інноваційного проекту). Розрахунки відносних оцінок показників для проектів подані в табл. 1.18. Кращим є проект 1.
МАРКЕТИНГ ІННОВАЦІЙ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваційною діяльністю. Основи інноваційного менеджменту» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Комплексна оцінка ефективності інноваційної діяльності“ на сторінці 1. Приємного читання.
