Розрізняють такі рольові позиції:
• постановник проблеми – особа, яка структурує та обґрунтовує проблему, що існує на підприємстві та заважає йому ефективно працювати. Подальшою роботою команди є з'ясування її причин та вплив саме на них;
• інноватор – людина, яка краще за всіх генерує ідеї, вона бачить шляхи розв'язання проблем там, де інші навіть не здогадуються; це творча та високоосвічена особа; однак інноватор не завжди може формалізовано та в зрозумілій форм описати свої пропозиції та довести їх до логічного завершення, для цього в команді необхідні інші особи;
• ініціатор – особа, яка виступає ініціатором нового інноваційного проекту; досить ефективною є ситуація, за якої роль ініціатора беруть на себе кілька осіб – формальні та неформальні лідери на підприємстві;
• розробник – взаємодоповнююча роль для інноватора, саме ця особа може чітко та формалізовано описати майбутній проект, конкретизувати його етапи та основні завдання;
• експерт – найчастіше це залучена ззовні особа, яка має досвід у тій чи інший сфері і знання якої можуть бути корисними для інноваційної команди;
• виробник – безпосередній виробник інновації;
• організатор – здебільшого ця функція належить керівнику підприємства, який розподіляє обов'язки та встановлює розмір оплати праці, хоча в деяких випадках цю функцію можуть виконувати й інші члени колективу;
• споживач – особа, на потреби та запити якої має бути зосереджено весь інноваційний проект, адже саме через рівень його задоволеності і буде оцінюватись рівень успішності проекту.
Цей набір залежить від змісту та масштабу інновацій і досить рідко зустрічається таким повним переліком. Так, деякі позиції можуть бути непотрібні, а деякі – збігатися в одній особі.
Залежно від співвідношення трьох компонент соціально- психологічних настанов (готовність до нововведення – мотиваційний компонент, готовність до нових умов життєдіяльності – когнітивний компонент, реальна активність – поведінковий компонент) розрізняють дев'ять типів особистості [12]:
• 1) "активні реформатори" – бажають, вміють працювати та активно діють;
• 2) "пасивні реформатори" – бажають, уміють, але не діють;
• 3) "пасивно-позитивні" – бажають, не вміють, не діють;
• 4) "долаючі себе" – уміють та діють, однак не бажають змін;
• 5) "неефективні" – бажають та діють, але не вміють;
• 6) "ті, що вичікують" – уміють, однак не бажають і не діють;
• 7) "сліпі виконавці" – бажання особливого не мають, не вміють, діють за допомогою інших;
• 8) "пасивні противники" – не бажають, не вміють та не діють;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваційною діяльністю. Основи інноваційного менеджменту» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розподіл завдань між суб'єктами інноваційного процесу залежно від їх рольових позицій і соціально-психологічних настанов“ на сторінці 1. Приємного читання.
