Мотивування є однією з основних функцій управління підприємством. Функцію мотивування визначають як таку, що покликана забезпечити якісне виконання членами організації своїх обов'язків. Вона полягає в спонуканні персоналу до ефективної, добросовісної діяльності для досягнення цілей організації, а саме: у визначенні потреб персоналу, розробленні систем винагородження за результати роботи, використанні різних форм оплати праці, застосуванні стимулів ефективної взаємодії суб'єктів спільної діяльності [24].
Останнім часом виявлено стійку кореляцію між рівнем мотивації праці робітників і показниками ефективності діяльності підприємств. Вона простежується у великих і дрібних компаніях, у різних культурах і підтверджується дослідженнями вчених і консалтингових агентств.
Результати діяльності людини значною мірою залежать від мотивації. Чим вищим є рівень мотивації (чим більше факторів і з більшою силою спонукають людину до діяльності), тим більшою є активність людини, і тим більше зусиль вона докладає для досягнення успіху [8]. Часто менш здібні, але більш мотивовані люди досягають більших успіхів, ніж їх обдаровані товариші. Це не дивно, тому що людина з високим рівнем мотивації більше працює. Ці факти слід враховувати при управлінні мотивацією персоналу підприємств.
Розрізняють [1] три основні напрями мотивування праці персоналу (рис. 11.3). Матеріально-організаційний аспект мотивування праці полягає в забезпеченні ефективної трудової діяльності створенням матеріальних цінностей, послуг, необхідних для задоволення людських потреб, виживання та існування людини й суспільства шляхом раціональної, ефективної організації виробництва, праці та заробітної плати на підприємстві. Соціально-економічний аспект виявляється в спрямуванні діяльності людей у певному соціальному середовищі. Завдяки йому в робітника формуються відповідні потреби, інтереси і ціннісні орієнтації, відбувається осмислення його місця в суспільному виробництві, розвиваються трудові здібності. Морально-психологічний аспект мотивування праці розкривається через сприяння становленню гідної, свідомої, морально-сталої особистості, розвиває в людині самоповагу, високі морально-етичні принципи, позитивне світосприйняття.
Рис. 11.3. Основні напрями мотивування праці
Існують суттєві індивідуальні відмінності в потребах особистості. Крім того, характер спонукання до праці людини безперервно змінюється разом з її віком, інтелектуальним, моральним і емоційним розвитком. Мотиви діяльності особистості постійно змінюються під впливом об'єктивних і суб'єктивних факторів [4]. Для успішного управління людьми менеджер повинен знати бажання підлеглих, основні мотиви їх поведінки, взаємовідносини, важелі впливу та можливі його результати [24].
Існують активні (такі, що піддаються безпосередньому впливу) і пасивні (такі, що не піддаються безпосередньому впливу) якості працівників. У разі цілеспрямованого впливу на активні якості працівників можна також опосередковано поліпшити пасивні якості. Умотивованість до інноваційної діяльності належить до першої групи (активних) якостей [16].
Методами впливу на рівень мотиваційної сприйнятливості інновацій кадрами підприємства є [16]: багатопрофільне навчання, ротація робіт, розширення та збагачення робіт, економічні методи, метод партисипативності, цільовий метод, метод психологічного заохочення тощо.
Таблиця 11.2. Ключові бізнес-процеси організації мотивування праці та їх узгодження з цілями підвищення її ефективності
| Ключові бізнес-процеси організації мотивування праці | Цілі підвищення ефективності організації мотивування праці | |||||||
| I | II | IIІ | IV | V | VI | VII | VIII | |
| Організація виробництва | X | X | X | X | X | X | X | |
| Організація праці | X | X | X | X | X | X | X | |
| Організація роботи з нормування праці | X | X | X | X | X | X | X | |
| Організація заробітної плати | X | X | X | X | X | X | X | |
| Правове забезпечення оптимальної системи мотивування праці на підприємстві | X | X | X | X | ||||
| Удосконалення процесу атестації, найму, пересування працівників | X | X | X | X | X | |||
| Розроблення програм з перекваліфікації та підвищення кваліфікації працівників | X | X | X | X | X | |||
| Удосконалення системи оцінювання праці | X | X | X | X | X | X | X | |
| Удосконалення процесу обліку результатів діяльності працівників та заходів їх стимулювання | X | X | X | X | X | |||
| Удосконалення системи матеріальної винагороди | X | X | X | X | X | X | X | |
| Розроблення системи нематеріальної винагороди | X | X | X | X | X | X | ||
Для оцінки впливу ключових бізнес-процесів організації мотивування праці на конкретному підприємстві застосовується [1] форма, подана в табл. 11.2. У цій формі позначено, яких цілей підвищення ефективності організації мотивування праці можна досягти при застосуванні різних бізнес-процесів його організації. Цілі позначені так: І – високий рівень фондовіддачі; II – високий рівень продуктивності праці; ІII – високий рівень використання робочого часу; IV – оптимальне співвідношення заробітної плати із прожитковим мінімумом; V – високий рівень коефіцієнта підвищення кваліфікації; VI – високий рівень задоволення працівників роботою; VII – високий рівень задоволення працівників оцінкою й винагородою їх праці; VIII– низький рівень плинності кадрів.
ОСНОВНІ ТЕОРІЇ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваційною діяльністю. Основи інноваційного менеджменту» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „НАПРЯМИ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ“ на сторінці 1. Приємного читання.
