Інноваційний проект, ефективний для підприємства певної галузі чи регіону, може виявитися непридатним для інших через об'єктивні та суб'єктивні причини, наприклад, умови розміщення, рівень компетентності персоналу, політичну волю місцевої влади та населення тощо.
На практиці оцінка інноваційних проектів суб'єктів господарювання здійснюється на основі критеріїв, що враховують основні фактори впливу на їх ефективність. До таких критеріїв можна віднести: науково-технічні, виробничі, ринкові, соціально-економічні, екологічні.
Науково-технічні критерії враховують [26]:
• перспективи впровадження науково-технічних рішень;
• патентну чистоту продукції і патентоспроможність технічних рішень, що використовуються;
• перспективність застосування очіку ваних результатів у майбутніх розробках.
До виробничих критеріїв належать: забезпеченість виробництва матеріально-технічними та трудовими ресурсами та необхідним устаткуванням, технологічність нововведень, забезпеченість виробництва кваліфікованим персоналом, екологічні вимоги.
Ринкові критерії передбачають: відповідність проекту потребам ринку, комерційний успіх від провадження проекту, рівень реклами для просування запропонованого продукту' на ринок, конкурентоспроможність продукції за ціною та якістю, захищеністю від старіння тощо.
Економічні критерії містять дані про: необхідні обсяги фінансування для реалізації проекту, передбачу ваний річний прибуток, термін окупності проекту, частку власних коштів підприємства у повній вартості проекту.
Соціальні та екологічні критерії визначають: вплив реалізації проекту на рівень зайнятості населення, вплив виробничих процесів, задіяних у реалізації проекту, на навколишнє природне середовище тощо.
Оцінка та відбір інноваційних проектів і товарів може базуватися на різних методиках та орієнтуватися на різні критерії. Вибір методики та критеріїв залежить від специфіки інноваційного проекту, типу галузі та низки інших факторів. Загалом економічна ефективність інноваційних проектів залежить від таких чинників.
• 1. При оцінці ефективності інновацій необхідно враховувати не лише загальний обсяг доходу (корисного результату), який очікується за весь термін корисного використання нововведення, а і його приріст порівняно з аналогами. Це означає, що при техніко-економічному обґрунтуванні вибору найкращого варіанту інновацій слід виходити як з теорії порівняльної оцінки ефективності, так і з теорії абсолютної ефективності. Порівняльна ефективність дає можливість обрати найкращий варіант з можливих. У свою чергу, абсолютна ефективність інновацій дає можливість оцінити реальний вплив обраного варіанту проекту на покращення господарської діяльності підприємства. Тобто, вибір найкращого варіанту не означає, що він найліпший із тих. що існують у природі [26].
• 2. Ефективність інновацій переважно залежить від життєздатності проекту, тому рекомендується розрізняти:
– а) розрахунковий рік впровадження;
– б) перший рік після закінчення нормативного строку освоєння нововведення;
– в) початковий строк корисного використання інновацій;
– г) строк корисного використання нововведення;
– д) останній рік строку корисного використання інновацій.
Зазвичай за розрахунковий рік впровадження приймається другий
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваційною діяльністю. Основи інноваційного менеджменту» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Критерії техніко-економічної оцінки інноваційних проектів“ на сторінці 1. Приємного читання.
