Для оцінки інтелектуального капіталу використовують такі групи методів [1] (рис. 1.16):
• 1. Методи прямого вимірювання інтелектуального капіталу (Direct Intellectual Capital methods (DIC)). Ці методи ґрунтуються на вартісній оцінці окремих елементів інтелектуального капіталу, які потім зводяться в інтегральну оцінку.
• 2. Методи визначення ринкової капіталізації (Market Capitalization Methods (МСМ)). Засновані на обчисленні гудвіла – різниці між ринковою вартістю суб'єкта господарювання (оцінка фондового ринку) і вартістю його чистих активів.
Рис. 1.16. Методи оцінки інтелектуального капіталу підприємства
• 3. Методи розрахунку віддачі активів (Return on Assets methods (ROA)). Базуються на обчисленні різниці між відношенням доходу суб'єкта господарювання за певний період (за винятком податків) до вартості його матеріальних активів (ROA) і аналогічним показником галузі в цілому. Добуток отриманої різниці й вартості матеріальних активів оцінюваного суб'єкта господарської діяльності є середнім доходом від інтелектуального капіталу. Потім шляхом прямої капіталізації або дисконтування одержуваного грошового потоку визначають вартість його інтелектуального капіталу.
• 4. Методи бальної оцінки (Score card Methods (SC)). Ці методи передбачають виділення елементів інтелектуального капіталу суб'єкта господарювання і їх відносну бальну або ж індикативну оцінку (у динаміці або ж порівняно з іншими суб'єктами господарювання даної галузі або ринку).
Оскільки оцінка в 1 і 4-й групах методів виконується від окремого до загального, а в 2 і 3-й – від загального до окремого, то групи методів 2 і 3 більш прийнятні для оцінки інтелектуального капіталу підприємства в цілому (наприклад, при операціях купівлі-продажу підприємства). Відповідно, групи методів 1 і 4 більш прийнятні для аналізу ефективності структури інтелектуального капіталу й окремих його елементів.
Із зазначеного випливає, що методи груп 2 і 3 дозволяють оцінювати в комплексі ресурсну й потенційну складові інтелектуального капіталу без їх поділу, а методи груп 1 і 4 у принципі дозволяють це, однак потенційній складовій до цього часу практично не приділялося належної уваги.
Управління інтелектуальним капіталом підприємства
Загальна схема управління подана на рис. 1.17.
Рис. 1.17. Схема механізму управління інтелектуальним капіталом підприємства
Згідно зі схемою на рис. 1.17, процедури управління інтелектуальним капіталом підприємства виконуються в такій послідовності.
1. Шляхом зіставлення характеристик зовнішнього середовища (ринкових можливостей та загроз) і внутрішнього середовища (характеристик складових підсистем інтелектуального капіталу) визначають можливі напрями розвитку підприємства.
Доцільним уявляється визначення напрямів розвитку на сенові аналізу потенціальної і здатнісної складових (зіставляючи їх по одній з ринковими можливостями і загрозами), а також на основі їх комплексної оцінки.
• 2. У разі недостатності однієї зі складових – перевіряється технічна і економічна можливості, а також економічна доцільність доведення їх до належного рівня – окремо за елементами підсистем інтелектуального капіталу (з погляду потенціальної і здатнісної їх частин).
• 3. Розробляються конкретні заходи щодо доведення елементів підсистем інтелектуального капіталу до належного рівня.
• 4. Перевіряється результативність реалізації розроблених заходів (управлінських дій) та вносяться необхідні корективи.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваційною діяльністю. Основи інноваційного менеджменту» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Методи оцінювання інтелектуального капіталу“ на сторінці 1. Приємного читання.
