Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

Фітоекологія з основами лісівництва

Примітка:

Числа в прямокутниках – коливання у тривалості проходження фаз (термін їх закінчення).

Біомаса і продуктивність вказані у довільному масштабі.

В результаті поступових і довготривалих змін виникає такий фітоценоз, який найбільш повно відповідає умовам середовища. Це продукт тривалого природного відбору, пристосування різних видів рослин до сумісного проживання на певній території, що характеризується конкретними екологічними умовами. Співіснування рослин полягає не лише в тому, що певний вид зайняв свою екологічну нішу в угрупованні, але й в тому, що вони доповнюють один одного у боротьбі за існування даного фітоценозу. В той же час, такі фітоценози дуже істотно впливають на довкілля (в першу чергу на ґрунт), внаслідок чого воно змінюється. Завдяки добре підібраному видовому складу, а також певній його самостійності та впливу на середовище, подібні угруповання є найбільш довговічними та стійкими. Стійкість корінних угруповань проявляється також у тому, що після їх порушення, вони намагаються більш-менш повно та швидко відновитися. Прикладом може бути рослинність степу або дубові ліси лісостепу, які рано чи пізно (через численні сукцесії) відновлюються. Кінцевою стадією сукцесії є утворення клімаксного угруповання (див. розділ 9).

Клімакс – це найвища ступінь розвитку рослинності, яка перебуває у найбільшій єдності з умова зовнішнього середовища в певний період геологічного часу.

Клімакс – це досить складне явище, тому серед вчених існують різні думки щодо його природи. Так, Ф. Клементс стверджував, що в будь-якій природній зоні може бути лише один істинний клімакс, не залежно від того, як відбувалися сукцесії і з яких умов вони починалися. А. Тенслі, навпаки, вказував на можливість появи декількох клімаксів для однієї кліматичної зони. Наприклад, скажімо, у Закарпатті, як клімаксні угруповання можна розглядати букові ліси і чорновільшаники.

Незалежно від того, які зміни рослинності відбуваються при формуванні клімаксного угрупування, в процесі сукцесії проявляються певні закономірності:

• зміна енергетичного балансу. На ранніх стадіях сукцесії швидкість утворення валової первинної продукції (ВП) буде вищою від швидкості її витрачання, в першу чергу на дихання (ВД), а відношення першого показника до другого буде більшим від одиниці (ВП/ВД > 1). В таких угрупованнях буде збільшуватися біомаса і, відповідно, будуть зростати витрати енергії. Баланс накопичення і витрат енергії буде наближатися до рівняння ВП/ВД = 1, що характерно саме для клімаксних фітоценозів. Для них також характерне те, що біомаса є максимальною, а чиста продукція фітоценозу близька до нуля;

• зміна видового складу. На ранніх стадіях сукцесій видове різноманіття незначне, але по мірі розвитку сукцесій, воно зростає, змінюється видовий склад угруповання, ускладнюються та подовжуються життєві цикли, збільшуються розміри організмів, розвиваються симбіози, ускладнюється трофічна сітка. Але максимальна кількість видів відмічається або на середині шляху до клімаксу, або при наближенні до нього;

• вдосконалення кругообігу біогенних елементів. З ускладненням трофічної структури екосистеми взагалі, та фітоценозу зокрема, збільшується час обороту біогенних елементів, а деякі з них (нітроген, фосфор, кальцій) стають замкнутими в межах екосистеми. Все це забезпечує, з одного боку, накопичення запасів біогенних елементів, з другого – більшу незалежність угруповання від зовнішніх надходжень. У клімаксовій стадії величини надходження та витрачання вирівнюються. Ф. Борман і Г. Патен встановили, що приблизно за 10 років з моменту початку процесу відновлення рослинності відкритість кругообігу зменшується із 100 % до 10 %, сягаючи мінімуму у клімаксі. Така закономірність називається “правилом збільшення замкнутості кругообігу речовин у ході сукцесії;

• відносна стабільність клімаксних стадій. Клімаксні фітоценози не незмінні, сукцесійні процеси відбуваються і в них, але швидкість їх проходження значно уповільнюється.

Таким чином, у ході будь-якої сукцесії відбуваються зміни в загальній продуктивності, диханні і біомасі. По мірі проходження фаз типової сукцесії зростає частка доступних поживних речовин, що накопичуються у біомасі угруповання і, відповідно, зменшується їх вміст у абіотичному середовищі (рис. 13.5).

Зміна загальної продуктивності, дихання і біомаси у ході типової сукцесії

Рис. 13.5. Зміна загальної продуктивності, дихання і біомаси у ході типової сукцесії

1 – енергій (через загальну продуктивність); 2 – втрати енергії при диханні; З – біомаса.

Якими б не були конкретні механізми сукцесії, вважається що цей процес підкоряється другому закону термодинаміки. Це один з основних законів фізики, одне з формулювань якого дав Л. Е. Больцман (1844 – 1906).

Другий закон термодинаміки: природа прагне перейти із станів із меншою ймовірністю реалізації у стани із більшою ймовірністю реалізації.

Ю. Голдшміт запропонував формулювання цього закону по відношенню до екологічних систем, відоме як другий закон екодинаміки.

Будь яка екосистема прагне до клімаксу, стану з найбільшим значенням ентропії.

ω Ентропія (від грецьк. entropia – поворот, перетворення) – одне з основних понять класичної фізики, що виражає здатність енергії до перетворення. Ентропія виражає ймовірність стану системи, а її зростання означає перехід системи від менш ймовірного стану до більш ймовірного. Зростання ентропії не має абсолютного характеру, а виражає лише найбільш ймовірне протікання процесів.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ
  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА