Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ

Фітоекологія з основами лісівництва

• ендоекогенетичні;

• екзогенетичні:

• гологенетичні.

Сингенетичні сукцесії спостерігаються в процесі появи рослинності на нових місцезростаннях: кар'єрах, звалищах, пісках, піщаних річкових наносах тощо. В таких місцях грунтовий покрив практично відсутній, а заселення рослин проходить за умов жорсткого дефіциту поживних речовин. Ендоекогенетичні сукцесії – це вторинні зміни рослинності, які виникають у місцях, де зберігся грунтовий покрив з насінням і спорами, після часткового або повного знищення рослинності. Вони відбуваються після сингенетичних сукцесій. Екзогенетичні сукцесії зумовлені зовнішніми причинами, які знаходяться за межами фітоценозу (пожежі, вирубка, випас худоби, рекреаційні навантаження, дія полютантів, масове розмноження комах-шкідників). Гологенетичні сукцесії відбуваються під дією глобальних змін клімату, змін русел річок, широких осушувальних робіт тощо. Вони можуть відбуватися завдяки зміні фізико-географічного середовища або його складових частин (атмосфери, гідросфери, літосфери). Необхідно відмітити, що дана класифікація сукцесій є дещо штучною, оскільки, чіткої межі між різними видами сукцесій немає. Прикладом може бути ліс, який складається з тополь та верб у заплавах річок лісостепу. З часом річка заглиблюється і заплава з низької перетворюється у більш високу. Цей процес, пов'язаний з загальним розвитком геоморфології території, веде до зміни водного режиму і процесу накопичення алювіальних осадів. Тобто, змінюються умови водного та мінерального живлення рослин, а вони, в свою чергу, ведуть до зміни складу вищих рослин. Внаслідок цього, верби і тополі починають замінюватися або в'язом гладеньким, або в'язом з дубом звичайним. Керуючись зазначеною класифікацією, дану сукцесію можна віднести як до екзогенетичної, так і до гологенетичної.

Заселення нових територій залежить від багатьох факторів, серед яких є і випадкові чинники. Так, наприклад, поряд може знаходитися певний фітоценоз з якого у напрямку переважаючих вітрів заноситься насіння, або час відокремлення насіння від рослини співпадає з сильними вітрами тощо. На першій стадії розвитку фітоценозу у його складі переважають види, діаспори яких легко переносяться вітром або водою. Досить часто процеси, що спричиняють оголення ґрунту (перевіювання піску вітром, відкладення наносів водою тощо), одночасно призводять до занесення діаспор. Всі ці фактори вплинуть на видовий склад рослинних угруповань, які будуть формуватися на нових територіях.

Після проникнення на оголену площу, рослини починають адаптуватися до нових умов зростання. Поряд з рослинами, діаспори яких потрапили на дану територію після її оголення, можливе також проростання насіння, яке зберігалося у грунті багато років.

Процес адаптації рослини до нових умов зростання називасться ецезисом.

Ецезис триває від проростання насіння до утворення плодів і нового насіння. Після настання фази плодоношення рослини стають своєрідними центрами поширення насіння. Територія починає засіватися не лише насінням, занесеним з інших територій, але й насінням рослин, що вже поселилися. Стан сходів, а потім і молодих рослин, значною мірою залежить від екологічних умов зростання. Найчастіше ці умови несприятливі, тому значна частина рослин гине. Саме тому, у перші роки після заселення оголених площ стан рослинності, напрямки та швидкість її розвитку визначають фактори зовнішнього середовища.

Фітоценози, які першими виникають на оголених ділянках, називають піонерними угрупованнями.

Піонерні угруповання характеризуються малою кількістю видів, випадковістю їх складу, відсутністю зімкнутості рослинного покриву, слабкою дією на середовище та відсутністю взаємодії між рослинами.

Фітоценози, які змінюють піонерні угруповання, називаються тимчасовими угрупованнями.

Піонерне угрупування змінює просте незімкнуте тимчасове угруповання, в якому вже відчувається взаємовплив рослин, помітна скупченість рослин одного виду навколо особин, що дали насіння. Наступна стадія розвитку фітоценозу – це більш складне тимчасове угруповання. Але його видовий склад нестабільний, рослинність незімкнута, до скупчення рослин одного виду ще можуть проникати інші види, але вже починають формуватися горизонти, досить помітним є взаємний вплив рослин. Складні тимчасові угруповання складаються з декількох видів, які відносяться до різних життєвих форм.

На наступній стадії формується зімкнутий, ярусний фітоценоз, до складу якого важко проникнути іншим видам. Між рослинами формується тісний взаємозв'язок. Такий фітоценоз, при незмінності екологічних умов, може існувати на даній території тривалий час.

Фітоценози, які відповідають екологічним умовам місцевості, називають постійними або корінними угрупованнями.

Прикладом такої направленої зміни рослинності (сукцесій) може бути тривале багаторічне формування рослинного покриву на піщаних наносах на берегах річки Волга в її середній течії (Татарстан, Росія). На піщаній мілині, яка утворюється з добре промитого піску, з невеликою кількістю замулення в понижених місцях, рослинність зовсім відсутня. З часом, на ці площі за допомогою вітру, води, птахів заносяться перші квіткові рослини, набір яких може бути дуже різноманітним і, навіть, випадковим. Першими, зазвичай, оселяються представники бур'янів: череда та окремі представники родини лободових. Спочатку з'являються окремі екземпляри рослин, які проростають без будь-якої закономірності і не утворюють суцільного покриву. Взаємовпливу між ними ще не існує, це випадкове сполучення різних рослин, яке можна назвати піонерним угрупуванням. З часом до перших поселенців приєднується місцями кремена шерстиста (Petasites spurius), а місцями – деякі види верб. Перша, за допомогою довгих кореневищ і рясного насіннєвого відновлення, дуже швидко утворює суцільні зарості. Ця рослина має великі листки, які затінюють ґрунт, створюючи особливі мікрокліматичні умови, а опале листя збагачує ґрунт органічними речовинами. Так створюються умови для поселення інших рослин. Одночасно, між заростями кремени розростаються верби, особливо верба тритичинкова (Salix triandra). Виникає угруповання вербняку та кремени. Але в умовах затінення кремена починає пригнічуватися. З часом. її повністю витісняють кореневищні злаки – кострець безостий, пирій повзучий, куничник наземний. Так, на зміну вербняку з кременою, з'являється вербняк із злаковим травостоєм. В ньому налічується вже більша кількість видів, їхні відносини складніші, більш складна також будова підземної частин біогеоценозу. Це тимчасові угрупування. В той же час, до складу даного угрупування можуть приєднуватися також інші види рослин. З часом на даній території оселяються деревні види – тополя, в'яз, дуб, вільха, береза, осика. В затінку цих деревних порід верба рости не в змозі, тому основна її частина відмирає, залишаючись лише на окрайках лісу та на галявинах. Під наметом деревних порід з'являються тіньовитривалі види кущів і трав'янистих рослин. Таким чином, процес формування рослинного покриву завершується розвитком лісового постійного або корінного угруповання, до складу якого увійшли представники багатьох видів, що мають різні життєві форми. В новому угрупованні утворюються специфічні екологічні умови, які практично повністю виключають можливість появи в ньому нових видів. В той же час, створюють умови для успішного росту і відновлення видів, які його складають. Таким чином, процес первинної сукцесії на оголених ґрунтах складається з двох стадій:

• перша – поступове формування фітоценозу з рослин, що з'явилися на оголеному місці;

• друга – заміна одного фітоценозу іншим.

При вторинній сукцесії перша стадія (піонерне угруповання) може бути відсутньою.

Зміни живого рослинного покриву на нашій планеті відбуваються всюди, але з різною швидкістю та з різних причин. Швидка зміна рослинності характерна для молодих перелогів, лісосік, згарищ. Дуже повільно проходить зміна рослинності в стабільних, давно складених корінних біогеоценозах, таких, як діброви, ялинники, ковилові, злаково-ковилові степи, деякі пустелі. У процесі розвитку рослинного покриву спостерігаються численні стадії, які послідовно змінюють одна одну. Відмічений хід подій відповідає стадіям розвитку рослинного покриву, які визначив В. М. Сукачов:

• відсутність фітоценозу;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • Розділ 2. СЕРЕДОВИЩЕ. ЕКОЛОГІЧНІ ФАКТОРИ ІСНУВАННЯ РОСЛИН (ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ)

  • Розділ 3. СВІТЛО ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Реакція рослин на сонячну радіацію

  • Особливість протікання фотосинтезу в залежності від освітлення

  • Фотоперіодизм

  • Світловий режим у фітоценозі

  • Розділ 4. ТЕМПЕРАТУРА ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Значення тепла в житті рослин

  • Пристосування рослин до зміни температури та вплив на них екстремальних температурних умов

  • Розділ 5. ВОЛОГІСТЬ ЯК ЕКОЛОГІЧНИЙ ФАКТОР

  • Розділ 6. ЕДАФІЧНІ ФАКТОРИ

  • Основні характеристики ґрунтів

  • Хімічні елементи, необхідні для мінерального живлення рослин

  • Ґрунтоутворюючі процеси

  • Особливості зростання рослин на засолених ґрунтах

  • Екологічні умови зростання рослин на пісках

  • Екологічні умови зростання рослин на болотах

  • Розділ 7. ВПЛИВ РЕЛЬЄФУ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Мезорельеф

  • Мікрорельєф

  • Розділ 8. ВПЛИВ ВІТРУ НА РОСЛИНИ І ЇХ УГРУПОВАННЯ

  • БІОТИЧНІ І АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ ТА ЇХ ВПЛИВ НА РОСЛИНИ І ФІТОЦЕНОЗИ

  • Вплив тварин на рослини та їх угрупування

  • Розділ 10. АНТРОПОГЕННІ ФАКТОРИ: ВПЛИВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Пожежі та їх вплив на фітоценози

  • Екологічні наслідки рубок лісу

  • Вплив скошування рослин та випасання худоби на фітоценози

  • Рекреаційні навантаження

  • Вплив на фітоценози осушення земель

  • Забруднення довкілля

  • Завезення та інтродукція рослин

  • СТРУКТУРА ТА ДИНАМІКА ФІТОЦЕНОЗІВ

  • Розділ 12. РОСЛИННІ УГРУПОВАННЯ

  • Флористичний склад фітоценозів

  • Структура популяцій у фітоценозі

  • Структура рослинного угруповання

  • Мінливість фітоценозу

  • Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ
  • Розділ 14. АРЕАЛИ РОСЛИН, ВЧЕННЯ ПРО ФЛОРУ, ОСНОВНІ ТИПИ РОСЛИННОСТІ

  • Вчення про флору

  • Основні типи рослинності світу

  • Розділ 15. РОСЛИННІСТЬ УКРАЇНИ

  • Рослинність Полісся

  • Рослинність Лісостепу

  • Рослинність степової зони України

  • Рослинність Українських Карпат

  • Рослинність Кримських гір

  • Розділ 16. ОСНОВИ ЛІСІВНИЦТВА