Втім, наведена класифікація не єдина, інші дослідники наводять інші типи змін в рослинних угрупованнях. До найбільш деталізованої можна віднести класифікацію типів змін в рослинних угрупованнях, яку запропонувала В. Д. Олександрова (1964). Розрізняють такі зміни:
• добові, які пов'язані добовою ритмікою життєдіяльності рослин;
• сезонні, які визначаються особливостями ритму розвитку рослин;
• багаторічні (флуктаційні), які визначаються змінами метеорологічних умов за роками;
• вікові, які викликані зміною вікової структури популяцій рослин, що утворюють даний фітоценоз;
• зміни, які пов'язані з процесами відновлення самих фітоценозів, внаслідок чого змінюються співвідношення рослин в угрупованні;
У зміни, які пов'язані з проходженням мікроеволюції видів рослин.
Добові зміни в житті фітоценозу проявляються в зміні інтенсивності транспірації, дихання, фотосинтезу, в добових рухах листків і квітів, в ритмі відкривання та закривання квітів. Ці зміни
мають ритмічний характер і, в значній мірі, визначаються особливостями фітоклімату, що створюється у рослинному угрупованні.
Щорічні сезоні зміни умов існування викликають відповідні періодичні сезонні зміни в житті рослин. Вивченням сезонних явищ в житті рослин займається розділ фенології – фенологія рослин або фітофенологія. Основоположником фенології і, зокрема, фітофенології вважають Р. Реомюра, який ще в 1735 р. встановив залежність сезонного розвитку рослин від різних метеорологічних чинників. При фенологічних дослідженнях реєструють проходження рослинами протягом року певних етапів розвитку – фенологічних фаз (фенофази):
• вегетація на початку циклу розвитку (від проростання насіння у однорічних рослин та відновлення пагонів і розпускання листків у багаторічних до утворення бутонів);
• бутонізація;
• цвітіння;
• плодоношення;
• відмирання;
• стан спокою.
В межах цієї загальної схеми можливе більш детальний поділ фенологічних фаз. Весь хід сезонного розвитку рослин пов'язаний з зовнішнім середовищем. На початку вегетаційного періоду рослини досить вибагливі до температури повітря та грунту. Настання тієї чи іншої фенофази можливе лише при прогріванні повітря та грунту до порогової температури. Так, для більшої частини деревних порід температурний поріг розкриття бруньок лежить в межах + 5 – + 10 °С. В той же час, ранньовесняні рослини лісів квітують вже при температурі ґрунту +2 – + 6 °С. У другій половині вегетаційного періоду провідним екологічним фактором стає фотоперіод. Скорочення тривалості світлового дня стимулює початок підготовки рослин до зими. Але температура продовжує впливати на швидкість проходження фенофаз. Фенологічні спостереження, як вже відмічалося, мають важливе практичне значення для сільського і лісового господарства.
Флуктаційні або багаторічні зміни пов'язані з відмінностями умов в різні роки. Відомо, що активність Сонця має багаторічні цикли – 11-річні, 35-річні, близько 100-річні. Висловлюються припущення про більш тривалі коливання. Подібна ритміка дуже впливає на життя рослин як опосередковано, так і безпосередньо. Рослини реагують на подібні зміни шляхом інтенсифікації чи уповільнення фізіологічних процесів і, насамперед, темпами утворення органічної речовини, величиною її річної продукції. Ще у 1892 р. відомий лісівник Ф. М. Шведов у роботі „Дерево як літопис засух” звернув увагу на те, що річні кільця на зрізі стовбура білої акації розподілені нерівномірно, утворюючи згущення та розрідження, які вчений пов'язав з чергуванням посушливих і вологих періодів. У 20 – 30-х роках минулого століття американський вчений А. Дуглас виявив, що у мамонтового дерева (Sequoia sempervirens) віком 3200 років більш широкі та вузькі річні кільця чергуються з чіткою періодичністю за 10 – 20-річним циклом, що він пояснював динамікою сонячної активності. До речі, в подальшому дослідники виявили у секвої 84- річні і 600-річні коливання приросту. Подібні дослідження дозволили сформуватися новій науці – біохронології (для деревних порід – дендрохронології).
Дендрохронологія (від грецьк. dendron – дерево, xronos – час і logos – слово) – вчення про можливості датування подій на основі дослідження річних приростів деревини, аналізу закономірностей її формування протягом історичного періоду.
В фітоценозах'мають місце також такі зміни, які зв'язані із зміною вікового складу популяції, а саме з онтогенезом едифікаторів. Т. А. Работнов (1950) вказував, що окремі особини, які входять до складу популяції, на різних вікових стадіях мають значні відмінності у розвитку надземних і підземних вегетативних і генеративних органів, внаслідок цього, рослини у різному віці неоднаково впливають на середовище та інші рослини. Саме тому, для визначення ролі виду у фітоценозі має значення не лише чисельність популяції, але і її вікова структура. Оскільки з року в рік вікова структура змінюється, то й змінюється і фітоценоз. Слабкі зміни умов зростання для певного виду сильніше впливають на чисельність ювенільної частини його популяції, а при більш глибокі зміни – на чисельність генеративних особин. Умови існування виду у фітоценозі визначаються також тривалістю проходження окремих вікових стадій і врожайністю насіння. Б. П. Колесников (1968) вказував, що онтогенетичні зміни лісових фітоценозів супроводжуються істотними змінами в структурі і складі порід супутніх деревостану і нижніх ярусів рослинності при збереженні лісоутворюючого значення головної породи. Ці зміни проходять “в середині” лісового фітоценозу і тривають мінімум стільки, скільки триває життя лісоутворюючої породи. Прикладом онтогенетичних змін може бути розвиток лісового угруповання від стадії молодняка до стадії спілого лісу. При цьому змінюється не лише вік дерева-едифікатора, але й відбуваються зміни у всьому фітоценозі – у його видовому складі, кількості особин на одиниці площі тощо, особливо в нижчих ярусах рослинності. Подібні явища відбуваються у фітоценозах у роки з високою врожайністю. Проростки деревних рослин змінюють умови існування трав'яного та мохового ярусів і, відповідно, викликають зміни в мікроценозах, що входять до складу лісу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фітоекологія з основами лісівництва» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ 13. ДИНАМІКА РОСЛИННОГО ПОКРИВУ“ на сторінці 2. Приємного читання.
