РОЗДІЛ 7

Гра була відіграна добре, але в підсумку ні до чого не привела. Дім Гая ніколи не був плодовитим, і навіть якщо він довів що фізично здатний сформувати спадкоємця (щодо цього у Фіделіаса залишилися сумніви), перша леді не показувала ні найменшого бажання завести дитину, а по палацу ходили чутки, що Перший Лорд рідко знаходився у ліжку, в якому спала його дружина.

Гай був старий. Він вмирав. Зоря його дому заходила, і той, хто сліпо хапався за край його одежі, впаде з ним.

Як Амара.

Фіделіас скривився, ніби випив щось гірке, що дратувало його і горіло у животі. Шкода, звичайно, що Амара вибрала дурнуватий хрестовий похід, а не прийняла розумне рішення. Звичайно, якби він мав більше часу, то зміг би заохотити її побачити більш раціональну точку зору. Замість цього тепер йому доведеться діяти прямо проти неї, якщо вона знову втрутиться.

А він не хотів цього робити.

Фіделіас похитав головою. Дівчина була його найперспективнішою студенткою, і він дозволив їй занадто багато. Він знищив кількох чоловіків і жінок у свої роки як Курсор, деякі з них були такими ж ідеалістами, як Амара. Він ніколи не сумнівався у необхідності виконувати свій обов'язок, ніколи не дозволяти собі відволікатися чимось настільки тривіальним, як особиста прихильність. Його любов належала Алері.

Цей пріоритет залишався актуальним. Фіделіас служив Короні, а не першому лордові. Гай був приречений. Затримка передачі влади від рук Гая до іншого могла викликати лише суперечки та кровопролиття серед Вищих Лордів, які бажали приміряти на себе титул Гая. Це могло навіть призвести до війни за трон, чогось нечуваного з часів панування правлячого дому Гаїв на Алері, хоча, за чутками, це було звичайним явищем у далекому минулому. І якщо це станеться, не тільки сини і дочки Алери безглуздо вмиратимуть, воюючи один з одним, але поділ сам по собі стане сигнальною пожежею для ворогів королівства — дикунів з півночі, маратів зі своїми звірами, безжальних канімів і хто-зна кого ще в нерозвіданих диких землях світу. Такого ослаблення єдності королівства не можна було допустити.

А це означало встановлення сильного правителя і швидко. Вже зараз Вищі Лорда тихо заперечували владу Першого Лорда. Ще трохи і вони розшматують королівство на скупчення окремих князівств. І якщо це станеться, ніхто не завадить ворогам Алери захоплювати їх одного за іншим, поки нікого не залишиться.

Фіделіас сковтнув, його нутрощі палали. Це потрібно було зробити, — як хірург змушений відрізати гниючу кінцівку. Не було ніякого способу зробити це менш жахливим чином. Найкраще сподіватися на те, що це буде зроблено якомога швидше та якомога краще.

Що привело його до вибору Аквитейна. Він був найбільш безжальним, найбільш амбітним і, можливо, найсильнішим з Вищих Лордів.

Живіт Фіделіаса звело спазмом.

Він зрадив Гая, Кодекс, Курсорів. Зрадив свою ученицю, Амару. Він повернувся до них спиною, щоб підтримати людину, яка могла стати найбільш безжальним і кровожерним диктатором, якого коли-небудь знала Алера. Фурії знають, що він намагався зробити все, що було в його силах, щоб переконати Гая піти іншим шляхом.

Фіделіас був змушений до цього.

Це було необхідно.

Це треба було зробити.

Його живіт ще крутило, коли на горизонті з'явилися світлі вогні Аквитанії.

— Прокидайтеся, — прогудів він. — Ми майже на місці.

Олдрік відкрив очі і сфокусував їх на Фіделіасові. Його рука непевно пестила туманне багате волосся Одіани, і вона видавала приємні маленькі хрипи у сні, влаштувавши голову на колінах людини, яка нечасто проявляла чуттєвість. Мечник подивився Фіделіаса, вираз його обличчя був непроникний.

— Задумався, старий? — запитав Олдрік.

— Трохи. Як Аквитейн відреагує?