РОЗДІЛ 7

— Логіка — це теж фурія у своєму роді.

Вона посміхнулася, але потім посерйознішала, ніби про щось згадавши.

— Ця операція в Долині. Чи буде вона успішною?

— Можливо, — Фіделіас кивнув — Якщо так, ми могли б досягти того, чого прагнемо, без великих битв і втрат. Він може виграти Алеру, не проливаючи крові її підданих.

— Не прямо, у всякому разі, - сказала леді Інвідія. Вона фиркнула. — Аттіс не має боязні щодо крові. Він такий витончений, як ревучий вулкан, але якщо його силу належним чином зосередити…

Фіделіас схилив голову.

— Ви праві, міледі.

Жінка кілька разів поглянула на нього, а потім взяла за руку. Риси її лиця розгладилися і вона знову стала рабинею — тією дівчиною, личину якої вона носила раніше, з сірим пригладженим волоссям і темними, брудно-коричневими очима. — У будь-якому випадку у мене є розпорядження щодо вас цієї ночі.

Фіделіас завагався:

— Ваша милість…

Перша леді Аквитейна посміхнулася. Вона притиснула кінчик пальця до його губ і сказала:

— Не змушуйте мене наполягати. Ходімо зі мною. Я прослідкую, що ви відпочили так добре, як можете. — Вона повернулася і пішла вперед, кинувши. — Тим більше, що вам належить далека дорога, коли настане ранок.