РОЗДІЛ 31

— Що ви маєте на увазі під «прорвалися»? — розлютився Фіделіас. Він стукав зубами і сховав руки під пахви, сидячи на сидінні носилок. Повітряні Лицарі несли їх через низькі хмари і дрейфуючий сніг, а холод, здавалося, вирішив повільно заморозити йому вуха і відділити їх від голови.

— Ви справді ненавидите літати, чи не так? — зірвався Олдрік.

— Просто дайте відповідь на питання.

— Маркус повідомляє, що група не встигла зупинити курсора і вона зустрілася з графом Гремом. Повітряна команда побачила можливість атакувати і скористалася нею, але вони були виявлені перш ніж були готові атакувати. Ймовірно курсора попередила його фурія. Двоє людей згідно повідомленя Маркуса були вбиті під час нападу, хоча він повідомляє, що граф Грем поранений, можливо смертельно.

— Ви профукали цю можливість. Якщо вони не були попереджені, то зараз раптовий напад вже неможливий.

Олдрік знизав плечима.

— Можливо ще ні. Маркус повідомляє, що курсор і стедгольдер, який був з нею, були згодом заарештовані та кинуті у камеру.

Фіделіас повернув голову до Олдріка. А потім його губи повільно розповзлися у посмішці.

— Добре. Це змушує мене відчувати себе набагато краще. Грем не заарештував би одного зі своїх людей, не розпитавши про все, що той знає. Скоріше за все командує хтось інший.

Олдрік кивнув.

— Маркус це підтверджує. І згідно з нашими джерелами, це Дізнавач — хтось з покровителем, але не талановитий. З дому Плювіса. Він молодий, не має досвіду, недостатньо розумний, щоб виконувати навіть свою роботу, і тим більше щоб бути загрозою в цій справі.

Фіделіас кивнув.

— Ммм…

— Виглядає на те, що нам підфартило. У гарнізон повинні були прислати досвідченого офіцера з майже двома когортами легіонерів, але у документах щось напутали, і вони відправили замість цього зелених новобранців.

— Ворон мене візьми, якщо це випадково, — пробурмотів Фіделіас. — Мені знадобився майже тиждень, щоб це влаштувати.

Олдрік кинув на нього швидкий погляд.

— Я вражений.

Фіделіас знизав плечима.

— Я лише зробив це, щоб зменшити ефективність гарнізону. І не думав, що це вдасться. — Він роздратовано збив сніжинку з щоки. — Праведникам щастить.