РОЗДІЛ 43

Таві знову втікав, рятуючи своє життя.

Двір був хаосом плутанини і руху, але він знав напрямок, у якому потрібно втікати: подалі від вбивці Ацурака. Таві оббіг пари воюючих між собою воїнів-маратів, і подався до іншоїої сторони двору. Він почув рев вітру прямо над ним, і тоді раптовий порив змусив його впасти і покотитися по землі. Таві скрикнув і спробував не поранити себе ножем, коли його котило і притискало до каменів двору.

Коли він зупився, то побачив повітряного лицаря в повній броні, який пірнав до нього з довгим списом у руці. Таві опустив руку у кишеню. І коли лицар підлетів ближче, кинув у нього жменю кам'яної солі, яку він набрав у коптильні Бернардгольда, а потім швидко відкотився вбік.

Лицар скрикнув, ніби перечепився за щось у повітрі — і полетів на землю, бо рухався надто швидко — зробивши пару відчайдушних кроків він не втримався на ногах, впав на камінь двору, і, перекидаючись, почав зупинятися. Таві почув, як одна з його кінцівок різко тріснула від удару, і лицар закричав.

Таві підскочив на ноги, роздивляючись навколо. Більшість повітряних лицарів літали над двором. Неподалік вела бій група легіонерів, величезний мечник, якого Таві бачив на конюшні в Бернардгольді, помітив його і пішов вперед, виймаючи меч, щоб змести будь-кого зі свого шляху. Чоловіка, який вбив Ацурака, ніде не було видно.

Таві побіг геть від мечника вздовж конюшні, до центру гарнізону і далеких протилежних воріт. Звичайно, там буде хтось, хто сховався від маратів, або безпечний будинок, у якому він зможе сховатися.

Таві добіг до кута конюшні, коли з-за нього одночасно вибігла громіздка фігура з щитом і лопатою, одіта в завелику для неї броню і у шоломі, який зависав над очима, яка кричала:

— Йду вже, йду!

Таві врізався в юнака, і обидва полетіли на землю. Щит незнайомця відлетів убік, але йому вдалося втримати у руці добре відполірований держак лопати. Хлопець підштовхнув шолом догори, а потім схопив лопату в обидві руки, піднімаючи її.

Таві закрив голову руками.

— Фредерік! — закричав він. — Фред, це я!

Фредерік опустив лопату і подивився на нього.

— Таві? Ти живий?

— Не впевнений, що надовго! — повідомив він. — Вони намагаються вбити мене, Фред!

Фред моргнув. Шлем знову впав йому на очі.

Таві підійшов, щоб зняти його, і тут побачив, що на нього пікірує черговий повітряний лицар. Він потягнувся до кишені по сіль, але та була у поспіху вивернута назовні останнього разу. І вся сіль висипалася, поки він біг.

— Таві, - сказав Фред, — стедгольдер казав, що я не повинен знімати шолом…

— Бережись! — крикнув Таві своєму другові, і сильно штовхнув великого хлопця, збивши з ніг. Рицар промайнув мимо, але його меч вже летів вниз, і Таві відчув раптовий, гарячий поріз на одній руці.

Фредерік моргнув на Таві і на лицаря, що пролетів над ними, і тепер робив круг, щоб знову зайти для атаки.