РОЗДІЛ 47

Фіделіас занурився в теплу ванну і розслабився, закривши очі. Поблизу леді Аквитанія, одягнена тільки в халат з блідого шовку, поклала аквитанський кинджал у шкатулку на комоді, закрила її і замкнула ключиком.

— Як мої люди? — запитав Фіделіас.

— За всіма доглядають, — запевнила вона. — Я відновила слух у вашої відьми, і вона зі своїм коханцем пішли в їхню кімнату. — Вона усміхнулася. — Вони заслуговують побути разом, я думаю.

— Я програв, — признався Фіделіас.

— Не зовсім, — пробурмотіла леді Аквитанії. Вона перевірила температуру води, а потім поклала пальці на скроні Фіделіаса. — Без кинджала Гай не має нічого, крім підозр.

— Але тепер він знатиме, — сказав Фіделіас. Він відчув коротку мить запаморочення, коли повільна хвиля тепла пройшла по тілу. Його біль почав зникати в розслабленій хмарі благословенного тепла. — Він знатиме. Аквитейну більше не вдасться працювати в таємниці.

Леді Інвідія посміхнулася. Потім вона обійшла навколо ванни і дозволила шовковому халатові зникнути з плечей. Тоді підійшла до Фіделіаса і огорнула руками чоловічі плечі.

— Ви занадто багато турбуєтесь.

Фіделіас почувався незручно.

— Леді. Можливо я повинен піти. Ваш чоловік…

— Зайнятий, — прошепотіла Інвідія. Вона повела рукою, і у воді з'явилися тверді обриси ляльок на крихітній сцені. Було видно дві фігури на великому ліжку в добре вмебльованій камнаті, які кохались разом у чуттєвому ритмі, а потім цілувалися повільними, затяжними поцілунками.

— Ось так, мила леді, - голос Аквитейна, крихітний і далекий, прорізав товщу води. — Ви почуваєте себе краще?

— Аттіс, — ліниво прошепотіла молода жінка, явно задоволена. — Ти такий невтомний. — Вона зітхнула і спробувала сісти. — Я повинна йти.

— Дурниця, — сказав лорд Аквитейн. — Він роздаватиме нагороди ще кілька годин. У нас ще повно часу.

— Ні, - заперечила вона, — я не повинна… — Але Фіделіас відчув збудження у її голосі.

— Повинна… — пробурмотів Аквитейн. — Так буде краще.

— Який коханець, — зітхнула жінка. — Найближчим часом ми зможемо бути разом, скільки захочемо.

— Це правда, — сказав Аквитейн.

— А леді Інвідія? — запитала жінка.