"Комерційні культи"

Економіка та релігія

Тривалий час обговорювалося в українській пресі масове "добровільно-примусове" залучення до релігійної організації протестантського спрямування "Посольство благословенного царства Божого для всіх народів" (далі — "Посольство Боже"), якою керує старший пастор Сандей Аделаджа, працівників солідного прибуткового підприємства "Укрвагонсервіс". Вони обов'язково відшкодовували десяту частину заробітку, здійснювали інші пожертви. За словами С. Аделаджи, хоча церква нараховує близько 25 тис. послідовників, біля 8 тис. людей сплачують десятину в якості добровільних пожертв.

На власне збагачення спрямована діяльність окремих керівників нових релігійних течій. Ось уривок з інтерв'ю, яке кореспондент С. Ніксон взяла у Шрі Шрімад А. Ч. Бхактиведанти Свамі Праб-хупади:

"С.Діксон: Ще я хочу запитати про велику кількість гарних матеріальних речей, які підносять вам віддані. Скажімо, з аеропорту ви їхали у розкішній, модній машині.

Шріла Прабхупада: Це вчить учнів ставитися до духовного вчителя як до Бога. ... Якщо учень запропонує духовному вчителю звичайний автомобіль, цього буде недостатньо, тому що до духовного вчителя слід ставитися як до Бога".

За правилами релігійної організації "Аум Сінрікьо" — "Вчення про істинний Аум", заснованої Сьоко Асахарою (Тідзуо Мацумо- то), кожний послідовник мав віддати йому все майно. Крім того, організація здійснювала продаж свого релігійного "товару" — 200-грамова пляшечка води з ванної, де скупався Асахара, коштувала 200 дол., "перекачування Духа" (один член секти торкається лоба іншого, з більш високою енергетикою) — 500 дол., булавка зі знаком організації — 1000 дол., внутрівенна ін'єкція невідомої речовини — 5000 дол., посвячення, під час якого треба випити "кров" Асахари,— 10 000 дол. Майно "Аум Сінрікьо" оцінювалось у 29 млн. дол., їй належало 16 будівель у Токіо та 10 — у префектурах країни.

Класичним комерційним культом назвав Церкву саєнтології прес-секретарь УПЦ КП, ігумен Євстратій Зоря. За підрахунками фахівців, повний курс позбавлення від проблем, який вона пропонує, коштуватиме від 200 до 300 тис. дол.. Саєнтологам за грошові внески присвоюються особливі звання: за 100 дол. — "Учасник проекту", за мільйон — "Творець нової цивілізації". До речі, у Німеччині влада заборонила діяльність церкви саєнтології, оскільки вона спрямована на збагачення.

Ще один засновник релігійної організації Костянтин Руднєв 1989 р. організував у Новосибірську фірму "Караван", що займалася східною медициною, а через два роки перетворилася на "Сибірську асоціацію йоги". К. Руднєв проголосив себе гуру на ім'я Шрі Джбан Аватар Муні і до 2000 р. створив філії ("Ашрам Шамбала", "Шлях у Біловоддя", "Академія культових наук", школа "Езотеричні основи бізнесу", школа "Авіценна") у Російській Федерації та сусідніх державах. Людей, залучених до організації, примушували відмовлятися від всього матеріального, а їх нерухомість продавали. Керівники отримували дохід від пожертв, проведення платних лекцій і семінарів, продажу літератури, розповсюдження "магічних предметів" (звичайна гривня коштує 30 американських доларів). Після арешту К. Руднєва під час обшуку квартир, що належали організації, були виявлені великі суми грошей і дорогоцінності.

Керівники нових релігійних течій можуть прямо закликати своїх вірян до комерційної діяльності. Так, під час відзначення чергової річниці Церквою "Посольство Боже" при вході до Київського Палацу спорту було багато рекламних плакатів фінансових організацій, засновники яких є послідовниками Церкви. В одній з реклам, яка пропонувала вкладати гроші під 36% річних, наголошувалося, що без молитви до Бога прибуток не прийде до людини397.

Церква "Посольство Боже" була пов'язана з так званими "пірамідами" "Леоне-банк", "Кінгз Кепітал" з філіями по Україні, ЧП "Грант" та ін., які нанесли потерпілим збитки на загальну суму біля $80 млн. Постраждали переважно прихожани церкви "Посольство Боже", яким С. Аделаджа і пастори церкви рекомендували вкладати у "піраміди" кошти (за приведення прихожан в якості клієнтів до фірм пастори мали від 3 до 5%). 2010 р. їх керівники були заарештовані за звинуваченням у шахрайстві. С. Аделаджа також є одним з організаторів так званого "Клубу 1000 мільйонерів", на базі якого діяв фонд, куди Аделаджа мав намір зібрати до кінця 2009 р. $1 млн. на будівництво храмів, скупівлю нерухомості по Україні тощо. Значна сума грошей, зібрана прихожанами "Посольства Божого", зникла, і 2010 р. Аделаджа закликав до нового збору грошей.

Представники Руської православної церкви відзначають небезпеку діяльності "комерційних культів", у яких релігійне вчення замінюється культом добробуту і багатства, а методи діяльності й контролювання свідомості учасників (методика НЛП, еріксонівський гіпноз) схожі на вплив нових релігійних течій. За такими ознаками до комерційних культів або сект відносять, наприклад, такі компанії, як Herbalife, Amway, Neways, Netvork 21, ЕПАМ-технології, Доктор Нона, Парадигма, Enrich, Glorion, Ipsum, Дельта-капітал тощо, тобто ті, які діють за схемою сітьового маркетингу.

Керівник Місіонерського відділу Уфимської єпархії РПЦ Максим Степаненко відзначає духовну небезпеку, пов'язану з розповсюдженням сітьового маркетингу, який може викликати дегенерацію моральності у людей, що втягнуту до нього. Неморальність сітьового маркетингу з погляду представників православної церкви полягає в тому, що дозволяє приховувати доходи і не сплачувати податки, оскільки через наявність великої кількості дистриб'юторів, які не є офіційними співробітниками компаній, не зареєстровані як приватні підприємці і діють переважно серед своїх родичів, знайомих, колег, неможливо прослідкувати обсяг продажу. Отже, як окремі розповсюджувачі продукції, так і компанія в цілому, можуть ухилятися від сплати податків, що позначається, зокрема, на надходженнях у пенсійний і соціальні фонди.

Представниками православної церкви відзначаються такі тенденції, як зрощування дистриб'юторських мереж з новими релігійними течіями. Цей процес відбувається двома шляхами. Перший полягає у продажу продукції компанії тільки з "духовним супроводом". Як приклад, наводиться діяльність Фонду розвитку нових медичних технологій "Айрес", що розповсюджує винахід "матричних резонаторів" (полімерні плівки з нанесеним на них симетричним малюнком, які слід прикладати до хворих частин тіла). Водночас презентації резонаторів використовують для розповсюдження вчення.

Другий шлях зрощування компаній сітьового маркетингу з релігійними групами базується на проникненні до компанії представників певної релігійної організації, яка використовує вже налагоджену і структуровану мережу для розповсюдження своїх поглядів. Так, представники релігійної організації "Солібор", засновником і керівником якої є Гуру Рамаш Богославський (А. С. Грінблат), діють у мережі компанії "Щастя Життя" в м. Уфа (Російська Федерація). У м. Томськ (Російська Федерація) у мережу Amway проникли представники релігійної організації "Сахаджа-Йога".

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „"Комерційні культи"“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • > ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОНОМІКИ ТА РЕЛІГІЇ

  • Участь церкви у створенні національного доходу

  • Обчислення національного доходу за Г. Кінгом

  • Національний дохід за розрахунками Б. Белла

  • Ревізія податного обкладання у Російській державі (1720 р.)

  • "Орелігійнення" продуктивних сил

  • "Релігійний економізм"

  • > БАЗОВІ ЕКОНОМІЧНІ НОРМИ, ПОНЯТТЯ, НАСТАНОВИ, ПРИПИСИ У СВЯЩЕННИХ КНИГАХ І РЕЛІГІЙНИХ ВЧЕННЯХ

  • Процес праці у релігійних вченнях

  • Даосизм: бездіяльна дія

  • Конфуціанство: діяльність заради суспільства

  • Буддизм: перевага споглядання над практичною діяльністю

  • Іудаїзм: сумлінна праця — обов'язок людини

  • Християнство: релігійно-економічний зміст поняття праці

  • Іслам: праця — один з видів служіння Аллаху

  • Землеволодіння в іудаїзмі

  • Ставлення до багатства у національних і світових релігіях

  • Релігійне нормування позики

  • Накладання та збір податків

  • Відносини оподаткування у християнстві

  • Благодійництво як перетворена форма сплати податків

  • Еволюція економічних понять у християнському вченні

  • Католицька соціально-економічна доктрина ХІХ—ХХ ст.

  • Руська Православна Церква про сучасні принципи та правила господарювання

  • Протестантизм як революційний шлях модифікації базових релігійно-економічних норм

  • Сучасна соціальна позиція протестантських церков

  • Ставлення до матеріальної сторони життя у сучасному іудаїзмі

  • Відмінності у вирішенні господарських питань всередині ісламу

  • Реформаторський рух в індуїзмі

  • Конфуціанство і модернізація економіки

  • Модифікації шляхом пристосування

  • Старообрядці

  • Сучасні наукові концепції побудови християнської економіки

  • ГОСПОДАРСЬКИЙ ХАРАКТЕР РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

  • Монастирське землеволодіння

  • Повинності селян на користь монастирів

  • Торгівля

  • Промисли

  • Реформування церковної сфери у ХУШ-ХІХ ст.

  • Поземельна власність монастирів

  • Державна грошова допомога монастирям

  • Промислова і торгова діяльність

  • Доходи від нерухомості

  • Церковне промислове будівництво

  • Облаштування монастирських готелів

  • Доходи соборів і приходських церков

  • Монастирські багатства

  • Доходи від продажу релігійних товарів і послуг

  • Пожертвування на користь монастирів

  • Монастирські грошові капітали

  • Витрати церковних установ — власні та соціально спрямовані

  • Діяльність закладів сфери послуг. Благодійництво

  • Церковна бухгалтерія

  • Католицька церква

  • Землеволодіння і землекористування

  • Використання лісів

  • Садівництво і городництво

  • Виноградарство і виноробство

  • Тваринництво

  • Промислове виробництво

  • Участь у будівельних роботах

  • Організація лікувальних закладів

  • Мормони (Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів)

  • ВИКОРИСТАННЯ РЕЛІГІЙНИХ УСТАНОВОК В ЕКОНОМІЧНІЙ діяльності

  • Власність

  • Ставлення до праці

  • Оплата праці

  • Партнерська угода і підприємницький прибуток

  • Правила торгівлі

  • Кредитування

  • Суботні заборони

  • Харчові заборони

  • Релігійно-економічні настанови в ісламі

  • Ісламська економіка

  • Праця в ісламі

  • Сільське господарство. Використання землі

  • Торгівля

  • Встановлення ціни

  • Співвідношення праці й капіталу

  • Кредитування

  • Іпотека

  • Страхування

  • Специфічне релігійне виробництво в ісламі

  • "ЕКОНОМІЗАЦІЯ" РЕЛІГІЇ ТА "ОРЕЛІГІЙНЕННЯ" ЕКОНОМІКИ

  • Підприємницька діяльність

  • "Комерційні культи"
  • Орієнтація сучасного виробництва на релігійні групи споживачів

  • Експлуатація релігійних елементів у рекламі

  • Релігійні складові сучасного менеджменту

  • ЕКОНОМІКО-РЕЛІГІЙНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. РЕЛІГІЙНА МІГРАЦІЯ

  • Релігійна глобалізація

  • Організація хаджу як міжнародний проект

  • Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації

  • Ісламські банки

  • Релігійна міграція

  • Релігійна міграція в Україні

  • Вплив міграції на релігійний фон країни

  • СЛОВНИК