Чернечий Статут Бенедикта у розділі ХХІІІ "Чи повинні ченці мати будь-яку власність" зазначав, що цей порок (власність) треба викорінити з монастиря., і що ніхто не сміє давати чи приймати будь-що без благословення абата. У розділі LVIII "Про порядок прийняття нових братів" зазначається, що при вступі до монастиря майно передається урочистим даруванням останньому.
Ця ж думка простежується у Статуті Франциска Асизького. У розділі ІІ "Як приймати у братство" відзначається, що члени ордену повинні вільно або відповідно до поради наставника розпорядитися своїм майном. У розділі VI відзначено, що члени ордену не повинні називати своїм ані дім, ані майно. У Статуті Ордену Августинців, покладеному в основу Статуту Ордену Домініканців, у розділі І зазначається: ті, хто поступив до монастиря, повинні погодитися з тим, що майно буде спільним і частину свого багатства передати до монастиря.
Подібна ідея закладена у Статуті Ордену Єзуїтів, де у розділі VII відмічається, що ті, хто вступає до ордену, всі загалом і окремо дають обітницю незмінної бідності, заявляючи, що відмовляються від громадянських прав на будь-яку нерухому власність і на будь-які доходи або надходження від неї. У Статуті зазначається, що при вступі майно переходить до ордену. Враховуючи, що орден безпосередньо підпорядковувався Папі Римському, у розділі VII Magna charta відмічалося, що всі члени ордену, а також його майно, доходи і володіння не підлягають віданню, нагляду і суду єпископів та архієпископів і перебувають під особливим покровительством Папського престолу266.
Практично всі статути інших орденів містять розділи подібного змісту.
Не маючи сумнівів у щирості й чесності помислів першомонахів — засновників орденів, які включали до статутів положення про зречення багатства і майна і закріплювали положення про бідність членів ордену, слід відзначити, що статутна форма апостольскої бідності, аскетизму, допомоги ближньому за своєю сутністю являлася осново. для накопичення багатства.
Закладене у статут поняття "бідність" стало основою для процесу перерозподілу майна від членів ордену до ордену в цілому, від ордену до Святого Престолу, або, кажучи сучасною мовою, основою для трансакцій власності.
За своєю суттю ордени діяли, фактично, як релігійні компанії — вони нараховували у своїх лавах тисячі "співробітників", мали свої відділення у різних країнах світу, колонізували ресурси і землі.
Джерелознавча база економічної діяльності католицької церкви у ранньофеодальний період представлена у поліптиках (поліптихах) — описах монастирських володінь, майна і доходів епохи Каролінгів. У них зазначалися кількість орних земель, лугів, виноградників, лісів, пасовищ, угідь, будівель, млинів тощо. Так, відомим є опис майна Сен-Жерменського абатства, поданий у поліптику абата Ірмінона (поч. ІХ ст.), за якого абатство розвинуло на своїх землях активну господарську діяльність.
Досліджуючи взаємовідносини економіки та релігії, відзначимо, що остання розглядається не як стан духу, а як матеріалізоване, персоніфіковане його втілення. Тому служителі культу в даному контексті виступають як суб'єкти релігійної діяльності та проявляють себе в господарській площині.
Такими суб'єктами економічних відносин був численний "штат" орденів, ченці яких опанували майже всі основні відомі на той час професії.
Можна погодитися з думкою Лео Мулена: "крім того, що ченці виконували тисячі соціальних функцій, які у Середні віки ніхто більше не міг взяти на себе, цілком очевидно, що вони грали певну роль і в підтримці самої віри".
Подібне судження витікає з причинно-наслідкового зв'язку: "Призначення ченця — молитва. З молитвою пов'язана суттєва частина його життя. І як би він не розцінював свою роботу, фізична праця завжди була вторинною, являючись підготовкою до молитви або ж створюючи для неї сприятливі умови. Тому ченці вітали всі технічні вдосконалення, що полегшували працю людей.... Шанування традицій зробило з ченця новатора, все було заради того, щоб присвятити більше часу молитві".
Землеволодіння і землекористування
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Католицька церква“ на сторінці 2. Приємного читання.
