Католицька церква

Економіка та релігія

Чернечий Статут Бенедикта у розділі ХХІІІ "Чи повинні ченці мати будь-яку власність" зазначав, що цей порок (власність) треба викорінити з монастиря., і що ніхто не сміє давати чи приймати будь-що без благословення абата. У розділі LVIII "Про порядок прийняття нових братів" зазначається, що при вступі до монастиря майно передається урочистим даруванням останньому.

Ця ж думка простежується у Статуті Франциска Асизького. У розділі ІІ "Як приймати у братство" відзначається, що члени ордену повинні вільно або відповідно до поради наставника розпорядитися своїм майном. У розділі VI відзначено, що члени ордену не повинні називати своїм ані дім, ані майно. У Статуті Ордену Августинців, покладеному в основу Статуту Ордену Домініканців, у розділі І зазначається: ті, хто поступив до монастиря, повинні погодитися з тим, що майно буде спільним і частину свого багатства передати до монастиря.

Подібна ідея закладена у Статуті Ордену Єзуїтів, де у розділі VII відмічається, що ті, хто вступає до ордену, всі загалом і окремо дають обітницю незмінної бідності, заявляючи, що відмовляються від громадянських прав на будь-яку нерухому власність і на будь-які доходи або надходження від неї. У Статуті зазначається, що при вступі майно переходить до ордену. Враховуючи, що орден безпосередньо підпорядковувався Папі Римському, у розділі VII Magna charta відмічалося, що всі члени ордену, а також його майно, доходи і володіння не підлягають віданню, нагляду і суду єпископів та архієпископів і перебувають під особливим покровительством Папського престолу266.

Практично всі статути інших орденів містять розділи подібного змісту.

Не маючи сумнівів у щирості й чесності помислів першомонахів — засновників орденів, які включали до статутів положення про зречення багатства і майна і закріплювали положення про бідність членів ордену, слід відзначити, що статутна форма апостольскої бідності, аскетизму, допомоги ближньому за своєю сутністю являлася осново. для накопичення багатства.

Закладене у статут поняття "бідність" стало основою для процесу перерозподілу майна від членів ордену до ордену в цілому, від ордену до Святого Престолу, або, кажучи сучасною мовою, основою для трансакцій власності.

За своєю суттю ордени діяли, фактично, як релігійні компанії — вони нараховували у своїх лавах тисячі "співробітників", мали свої відділення у різних країнах світу, колонізували ресурси і землі.

Джерелознавча база економічної діяльності католицької церкви у ранньофеодальний період представлена у поліптиках (поліптихах) — описах монастирських володінь, майна і доходів епохи Каролінгів. У них зазначалися кількість орних земель, лугів, виноградників, лісів, пасовищ, угідь, будівель, млинів тощо. Так, відомим є опис майна Сен-Жерменського абатства, поданий у поліптику абата Ірмінона (поч. ІХ ст.), за якого абатство розвинуло на своїх землях активну господарську діяльність.

Досліджуючи взаємовідносини економіки та релігії, відзначимо, що остання розглядається не як стан духу, а як матеріалізоване, персоніфіковане його втілення. Тому служителі культу в даному контексті виступають як суб'єкти релігійної діяльності та проявляють себе в господарській площині.

Такими суб'єктами економічних відносин був численний "штат" орденів, ченці яких опанували майже всі основні відомі на той час професії.

Можна погодитися з думкою Лео Мулена: "крім того, що ченці виконували тисячі соціальних функцій, які у Середні віки ніхто більше не міг взяти на себе, цілком очевидно, що вони грали певну роль і в підтримці самої віри".

Подібне судження витікає з причинно-наслідкового зв'язку: "Призначення ченця — молитва. З молитвою пов'язана суттєва частина його життя. І як би він не розцінював свою роботу, фізична праця завжди була вторинною, являючись підготовкою до молитви або ж створюючи для неї сприятливі умови. Тому ченці вітали всі технічні вдосконалення, що полегшували працю людей.... Шанування традицій зробило з ченця новатора, все було заради того, щоб присвятити більше часу молитві".

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Католицька церква“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • > ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОНОМІКИ ТА РЕЛІГІЇ

  • Участь церкви у створенні національного доходу

  • Обчислення національного доходу за Г. Кінгом

  • Національний дохід за розрахунками Б. Белла

  • Ревізія податного обкладання у Російській державі (1720 р.)

  • "Орелігійнення" продуктивних сил

  • "Релігійний економізм"

  • > БАЗОВІ ЕКОНОМІЧНІ НОРМИ, ПОНЯТТЯ, НАСТАНОВИ, ПРИПИСИ У СВЯЩЕННИХ КНИГАХ І РЕЛІГІЙНИХ ВЧЕННЯХ

  • Процес праці у релігійних вченнях

  • Даосизм: бездіяльна дія

  • Конфуціанство: діяльність заради суспільства

  • Буддизм: перевага споглядання над практичною діяльністю

  • Іудаїзм: сумлінна праця — обов'язок людини

  • Християнство: релігійно-економічний зміст поняття праці

  • Іслам: праця — один з видів служіння Аллаху

  • Землеволодіння в іудаїзмі

  • Ставлення до багатства у національних і світових релігіях

  • Релігійне нормування позики

  • Накладання та збір податків

  • Відносини оподаткування у християнстві

  • Благодійництво як перетворена форма сплати податків

  • Еволюція економічних понять у християнському вченні

  • Католицька соціально-економічна доктрина ХІХ—ХХ ст.

  • Руська Православна Церква про сучасні принципи та правила господарювання

  • Протестантизм як революційний шлях модифікації базових релігійно-економічних норм

  • Сучасна соціальна позиція протестантських церков

  • Ставлення до матеріальної сторони життя у сучасному іудаїзмі

  • Відмінності у вирішенні господарських питань всередині ісламу

  • Реформаторський рух в індуїзмі

  • Конфуціанство і модернізація економіки

  • Модифікації шляхом пристосування

  • Старообрядці

  • Сучасні наукові концепції побудови християнської економіки

  • ГОСПОДАРСЬКИЙ ХАРАКТЕР РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

  • Монастирське землеволодіння

  • Повинності селян на користь монастирів

  • Торгівля

  • Промисли

  • Реформування церковної сфери у ХУШ-ХІХ ст.

  • Поземельна власність монастирів

  • Державна грошова допомога монастирям

  • Промислова і торгова діяльність

  • Доходи від нерухомості

  • Церковне промислове будівництво

  • Облаштування монастирських готелів

  • Доходи соборів і приходських церков

  • Монастирські багатства

  • Доходи від продажу релігійних товарів і послуг

  • Пожертвування на користь монастирів

  • Монастирські грошові капітали

  • Витрати церковних установ — власні та соціально спрямовані

  • Діяльність закладів сфери послуг. Благодійництво

  • Церковна бухгалтерія

  • Католицька церква
  • Землеволодіння і землекористування

  • Використання лісів

  • Садівництво і городництво

  • Виноградарство і виноробство

  • Тваринництво

  • Промислове виробництво

  • Участь у будівельних роботах

  • Організація лікувальних закладів

  • Мормони (Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів)

  • ВИКОРИСТАННЯ РЕЛІГІЙНИХ УСТАНОВОК В ЕКОНОМІЧНІЙ діяльності

  • Власність

  • Ставлення до праці

  • Оплата праці

  • Партнерська угода і підприємницький прибуток

  • Правила торгівлі

  • Кредитування

  • Суботні заборони

  • Харчові заборони

  • Релігійно-економічні настанови в ісламі

  • Ісламська економіка

  • Праця в ісламі

  • Сільське господарство. Використання землі

  • Торгівля

  • Встановлення ціни

  • Співвідношення праці й капіталу

  • Кредитування

  • Іпотека

  • Страхування

  • Специфічне релігійне виробництво в ісламі

  • "ЕКОНОМІЗАЦІЯ" РЕЛІГІЇ ТА "ОРЕЛІГІЙНЕННЯ" ЕКОНОМІКИ

  • Підприємницька діяльність

  • "Комерційні культи"

  • Орієнтація сучасного виробництва на релігійні групи споживачів

  • Експлуатація релігійних елементів у рекламі

  • Релігійні складові сучасного менеджменту

  • ЕКОНОМІКО-РЕЛІГІЙНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. РЕЛІГІЙНА МІГРАЦІЯ

  • Релігійна глобалізація

  • Організація хаджу як міжнародний проект

  • Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації

  • Ісламські банки

  • Релігійна міграція

  • Релігійна міграція в Україні

  • Вплив міграції на релігійний фон країни

  • СЛОВНИК