За часів царювання Олексія Михайловича (1645-1676 рр.) становище монастирів (як і всіх тогочасних землевласників) погіршилося. Знищувалися тархани. Монастирі вимушені були давати гроші на утримання ратних людей. Так, 1655 р. Олексій Михайлович наказав узяти з Тихвінського монастиря 10 000 рублів на жалування ратним людям, обіцяючи, щоправда, повернути гроші, коли мине служба. Також уряд розсилав по монастирях тяжко поранених ратних людей, яких там годували і одягали.
Уложенням 1649 р. визначалися правові норми, за якими державна влада почала вторгатися в церковні володіння. Ним заборонялося патріарху, митрополитам, архієпископам і монастирям купувати і брати у заставу вотчини. Монастирям заборонялося брати вотчини у власність від тих, хто постригався у ченці. Були також скасовані жалувані грамоти архієреям і монастирям на безмитні промисли.
1678 р. було видано указ про заборону продавати і поступатися вкладами помість монастирям без дозволу государя.
За розпорядженням 1697 р. монастирі і архієреї обмежувалися у самостійності здійснення нових споруджень, розпорядження, за яким надавати державній владі приходні книги про гроші та хліб, обмежувалися власницькі права монастирів на їх вотчини.
Повинності селян на користь монастирів
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Монастирське землеволодіння“ на сторінці 2. Приємного читання.
