Модифікації шляхом пристосування

Економіка та релігія

Існування релігійних общин в антагоністичному середовищі створило передумови для появи економічних важелів регулюючого характеру з боку державних релігій щодо релігійних меншини.

Так, за часів Карла Великого (742-814 рр..) у франкській імперії іудеям заборонялося давати позики під заклад речей, що належали християнам; заборонялися відносини оренди між євреями та християнами; євреям заборонялося використовувати християн для роботи на себе у неділю і на християнські свята; засуджувалася продаж євреям церковного майна.

Одним з видів економічного регулювання діяльності іновірців було встановлення для них додаткових податків.

Такий вид оподаткування виник у період середньовіччя. Фактично, це були дискримінаційні податки на віросповідання для релігійної меншості у даній країні на користь держави або пануючої церкви (наприклад, для іудеїв у католицькій Європі та ісламських державах, для християн в ісламських державах).

Так, у Німеччині іудейські общини, крім податку на власність, сплачували церковну десятину. Іудейська община щорічна виплачувала на користь монастиря у м. Шпеєр (Німеччина) 3,5 фунтів срібла в обмін на покровительство і захист, подарованих єпископом Рудигером у 1084 р.

Екстраординарний податок був покладений на іудеїв Німеччини для покриття витрат на проведення церковного собору в Констанці (1414-1418 рр..).

В Англії Ричард Лев'яче Серце зібрав з євреїв на ведення війни у Святій Землі 60 тис. фунтів стерлінгів.

За правління короля Іоанна (Джона) Безземельного основою нарахування податків з єврейського населення була сума боргів християн єврейським лихварям. Таку ж систему оподаткування перейняла Франція.

В Італії католицька церква вимагала сплати десятини з земель, які знаходилися у власності євреїв. У ХІІІ-ХІУ ст. євреї на відвойованих у мусульман землях були звільнені від цієї сплати, оскільки вважалися поселенцями прикордонної зони.

У Польщі XV ст. євреї виплачували на користь католицької церкви десяту частину майна, придбаного у християн. З 1539 р. ремісники-іудеї здійснювали щорічні платежі на користь християнських цехів. У XVІ-XVШ ст. євреї сплачували повинності на користь християнської церкви і християнських шкіл. Вони складалися з річних чиншів з будинків, що раніше належали християнам, з подарунків і винагород за дозвіл на спорудження синагог, з платежів натурою на користь церкви, а також "юдаїки" — винагороди керівництву шкіл за утримання учнів від погромів і антиєврейських акцій. У Царстві Польському в ХІХ ст. зберігався призначений для скарбниці кошерний збір з продажу м'яса і птиці; тимчасово вводився кошерний збір на утримання єврейських лікарень.

Окремо виділявся податок на ритуальний забій худоби, кошерне вино і сир (такий податок існував, наприклад, у середньовічній Сицилії).

На початку ХІХ ст. у Російській імперії джерелом сплати державної повинності у вигляді непрямого податку став "коробковий збір" з іудеїв. До цього він був внутриобщинним податком, головним чином, на кошерне м'ясо.

"Коробковим збором" обкладалися ритуальний забій худоби, птиці, і продаж кошерного м'яса. У деяких містах він стягувався також із суботніх та святкових свічок, етрогів, солі, крупи, риби, смоли, дров, сіна, бань тощо.

Урядовий закон вимагав, щоб "коробковий збір" використовувався лише на сплату боргів і податей общини і на потреби виконання іудейських обрядів. Але, порушуючи ці приписи, "коробковий збір" використовувався також на утримання синагог, духовенства та ін.

Положення про "коробковий збір" від 1839 р. встановило збір тільки з кошерного м'яса, але розширило групу єврейського населення, яке мало його сплачувати.

1844 р. у Російській імперії було запроваджено "свічний збір", який до 1839 р. входив до "коробкового збору". Він надходив у відання Міністерства народної просвіти і стягувався не лише з продажу свічок, але й ламп і світильників. Збір був посімейним і йшов на утримання казенних училищ.

У Києві 1857-1917 рр.. у межах "коробкового збору" стягувався "акцизний збір з кошерних предметів". Спочатку він надходив повністю на користь міста, а потім частково і на потреби єврейського населення.

У роки І Світової війни коли ціни на м'ясо зросли і було введене обмеження на його споживання у вигляді обов'язкових пісних днів, доходи від "коробкового збору" різко зменшилися. Після лютневої революції 1917 р. "коробковий збір" було скасовано.

Економічну діяльність іудеїв у Російській імперії обмежувало встановлення так званої "смуги осілості" і територій, на яких могли проживати євреї. До речі, встановленню цих обмежень значною мірою сприяли скарги купців на те, що євреї заважають їхній діяльності.

Встановлення "смуги осілості підтверджували "Положення про євреїв" 1804 і 1835 рр. На початку ХХ ст.. вона розповсюджувалася на 15 губерній імперії, у тому числі й на вісім губерній українських земель146.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Модифікації шляхом пристосування“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • > ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ АНАЛІЗУ ВЗАЄМОДІЇ ЕКОНОМІКИ ТА РЕЛІГІЇ

  • Участь церкви у створенні національного доходу

  • Обчислення національного доходу за Г. Кінгом

  • Національний дохід за розрахунками Б. Белла

  • Ревізія податного обкладання у Російській державі (1720 р.)

  • "Орелігійнення" продуктивних сил

  • "Релігійний економізм"

  • > БАЗОВІ ЕКОНОМІЧНІ НОРМИ, ПОНЯТТЯ, НАСТАНОВИ, ПРИПИСИ У СВЯЩЕННИХ КНИГАХ І РЕЛІГІЙНИХ ВЧЕННЯХ

  • Процес праці у релігійних вченнях

  • Даосизм: бездіяльна дія

  • Конфуціанство: діяльність заради суспільства

  • Буддизм: перевага споглядання над практичною діяльністю

  • Іудаїзм: сумлінна праця — обов'язок людини

  • Християнство: релігійно-економічний зміст поняття праці

  • Іслам: праця — один з видів служіння Аллаху

  • Землеволодіння в іудаїзмі

  • Ставлення до багатства у національних і світових релігіях

  • Релігійне нормування позики

  • Накладання та збір податків

  • Відносини оподаткування у християнстві

  • Благодійництво як перетворена форма сплати податків

  • Еволюція економічних понять у християнському вченні

  • Католицька соціально-економічна доктрина ХІХ—ХХ ст.

  • Руська Православна Церква про сучасні принципи та правила господарювання

  • Протестантизм як революційний шлях модифікації базових релігійно-економічних норм

  • Сучасна соціальна позиція протестантських церков

  • Ставлення до матеріальної сторони життя у сучасному іудаїзмі

  • Відмінності у вирішенні господарських питань всередині ісламу

  • Реформаторський рух в індуїзмі

  • Конфуціанство і модернізація економіки

  • Модифікації шляхом пристосування
  • Старообрядці

  • Сучасні наукові концепції побудови християнської економіки

  • ГОСПОДАРСЬКИЙ ХАРАКТЕР РЕЛІГІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: ІСТОРИКО-ЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

  • Монастирське землеволодіння

  • Повинності селян на користь монастирів

  • Торгівля

  • Промисли

  • Реформування церковної сфери у ХУШ-ХІХ ст.

  • Поземельна власність монастирів

  • Державна грошова допомога монастирям

  • Промислова і торгова діяльність

  • Доходи від нерухомості

  • Церковне промислове будівництво

  • Облаштування монастирських готелів

  • Доходи соборів і приходських церков

  • Монастирські багатства

  • Доходи від продажу релігійних товарів і послуг

  • Пожертвування на користь монастирів

  • Монастирські грошові капітали

  • Витрати церковних установ — власні та соціально спрямовані

  • Діяльність закладів сфери послуг. Благодійництво

  • Церковна бухгалтерія

  • Католицька церква

  • Землеволодіння і землекористування

  • Використання лісів

  • Садівництво і городництво

  • Виноградарство і виноробство

  • Тваринництво

  • Промислове виробництво

  • Участь у будівельних роботах

  • Організація лікувальних закладів

  • Мормони (Церква Ісуса Христа Святих Останніх Днів)

  • ВИКОРИСТАННЯ РЕЛІГІЙНИХ УСТАНОВОК В ЕКОНОМІЧНІЙ діяльності

  • Власність

  • Ставлення до праці

  • Оплата праці

  • Партнерська угода і підприємницький прибуток

  • Правила торгівлі

  • Кредитування

  • Суботні заборони

  • Харчові заборони

  • Релігійно-економічні настанови в ісламі

  • Ісламська економіка

  • Праця в ісламі

  • Сільське господарство. Використання землі

  • Торгівля

  • Встановлення ціни

  • Співвідношення праці й капіталу

  • Кредитування

  • Іпотека

  • Страхування

  • Специфічне релігійне виробництво в ісламі

  • "ЕКОНОМІЗАЦІЯ" РЕЛІГІЇ ТА "ОРЕЛІГІЙНЕННЯ" ЕКОНОМІКИ

  • Підприємницька діяльність

  • "Комерційні культи"

  • Орієнтація сучасного виробництва на релігійні групи споживачів

  • Експлуатація релігійних елементів у рекламі

  • Релігійні складові сучасного менеджменту

  • ЕКОНОМІКО-РЕЛІГІЙНІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ. РЕЛІГІЙНА МІГРАЦІЯ

  • Релігійна глобалізація

  • Організація хаджу як міжнародний проект

  • Виробництво халяльної та кошерної продукції в умовах глобалізації

  • Ісламські банки

  • Релігійна міграція

  • Релігійна міграція в Україні

  • Вплив міграції на релігійний фон країни

  • СЛОВНИК