Так, меркантилістська доктрина XVI ст. розглядала національне багатство у вигляді запасів золота, і її представники трактували накопичення золота релігійними організаціями як активну участь церкви в господарському житті.
Теорія фізіократів у XVII ст. визначала основою економічного виробництва сільське господарство, володіння землею та виробничою діяльністю на ній, отже, представники цієї теорії розглядали церкву як складову економіки, оскільки церковні організації були великими землевласниками практично в усіх цивілізованих країнах того часу.
Економічні теорії матеріального виробництва XVIII ст. в основу економічного розвитку поклали безпосередню виробничу діяльність, і послідовники даних теорій відзначали, що церковні установи у цей період володіли власними мануфактурами, використовуючи найману робочу силу.
Концепції економічного розвитку, що ґрунтуються на домінуючій ролі фінансового капіталу (кінець Х!Х-ХХ ст.), давали можливість економістам цього напряму аналізувати участь церкви у фінансових операціях великих банків, формування власного фінансового капіталу тощо.
Таким чином, економічна думка повинна була враховувати наявність релігійної складової в економіці і визначати тією чи іншою мірою її частку.
Найбільш показовою в цьому сенсі є історія розрахунків національного доходу представниками економічних шкіл, які, розвиваючи ідею необхідності обліку багатства, створеного продукту нації, намагалися врахувати різні економічні фактори, що визначали добробут суспільства.
Певна річ, ці розрахунки були логічним результатом свого часу, але нас цікавить, як видатні економісти у різні періоди підходили до оцінки економічного місця церкви.
Обчислення національного доходу за Г. Кінгом
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Участь церкви у створенні національного доходу“ на сторінці 2. Приємного читання.
