До того ж, позичені кошти можуть бути вкладені у недозволену ісламом діяльність (торгівлю спиртними напоями, азартні ігри тощо) і сприяти, таким чином, її розвитку і поширенню гріха.
Кредитування є гріховним для всіх її учасників — позичальника, кредитора, свідків і того, хто записує угоду. В одному з хадисів Абу Дуда наводяться слова Пророка Мухаммеда: "Хай буде проклятий той, хто потурає лихварству, і той, хто сплачує лихву, і той, хто засвідчує це, і той, хто записує це".
Якщо надання грошей під відсотки заборонено беззаперечно, то отримання кредиту фізичною особою допускається, але у крайній ситуації, коли життю й здоров'ю людини загрожує небезпека. У такому випадку позичання є гріховним діянням тільки для кредитора. Дозвіл на отримання кредиту дає доктор богослов'я Юсуф Карадаві, який виніс фетву: крайньою ситуацією є відсутність харчування, одягу, коштів на лікування; позичати можна тільки необхідну суму; людина, що опинилася у скруті, та її близькі, родичі, одновірці повинні докласти всіх зусиль, щоб уникнути позичання; отримуючи позику, людина повинна усвідомлювати небажаність цього діяння, відчувати до нього відразу.
Лихварство в ісламі пов'язано з терміном "ріба" ("надлишок"), тобто відсотки. Ріба означає будь-який неправедне прирощування капіталу при торговій угоді або позиці.
Історично ріба визначається під час здійсненні купівлі-продажу вагових товарів одного роду — золота, срібла, міді, пшениці, ячменю, фініків, солі, ізюму тощо. При обміні цих товарів їх кількість має відповідати одна одній, інакше виникає ріба — збільшення проценту.
Ремісничі вироби із золота і срібла або карбовані з цих металів монети при їх обміні також повинні у вазі дорівнювати один одному.
Щоб уникнути ріби, товари дозволено заміняти один на другий. Наприклад, десять грамів золота можуть обмінюватися на сто грамів срібла (або на певну кількість і золота, і срібла), або десять кілограмів пшениці — на п'ятнадцять кілограмів ячменю (або і пшениці, і ячменю).
Ісламські богослови виділяють два види ріби: законна (ріба альфадль) і незаконна (ріба аннасія). Незаконною вважається обмін вагових і вимірювальних товарів, коли ця операція розірвана у часі (здійснюється у кредит), навіть якщо кількості товарів рівні. Так, наприклад, не можна позичити кілограм пшениці з тим, щоб повернути його з нового врожаю, оскільки якість і сорт пшениці можуть відрізнятися.
Забороненим також вважається гарар — умисний ризик, який виходить за межі невідворотної випадковості. Під поняття "гарар" підпадає будь-яка спекулятивна операція.
Коран містить детальні настанови щодо порядку складання боргової розписки, вибору свідків позики, випадку, коли розписка не складається, а також вказівки щодо позики під заставу.
Позики можливо давати ваговими товарами (золото, срібло), вимірюваними товарами (пшениця, ячмінь), рахованими речами (яйця, горіхи). Позика тваринами і тканинами не дається. Речі, що були взяті у позику, повертаються подібними речами і у тому ж розмірі. Так, позичена золота монета віддається золотою монетою, або деяка кількість пшениці, але оплата здійснюється без відсотків (якщо взяті у позику гроші вийшли з обігу, борг повертається останньою вартістю цих грошей).
Отримання вигоди при наданні позики вважається недозволеним, але обидві сторони можуть дати за власним бажанням деякий надлишок, що виступає у якості подарунку.
Недопустимим є надання грошей у кредит із щомісячною виплатою їх у певній кількості — зайві гроші стають рібою.
Але якщо гроші позичили для придбання товарів для торгівлі, то до грошей при поверненні додається 1/3 або % з отриманого прибутку.
З релігійної точки зору заборона отримання відсотків пояснюється наступними причинами. По-перше, лихварство суперечить дотриманню принципів соціальної допомоги у мусульманському суспільстві. По-друге, отримання грошей у такий спосіб дозволяє людині менше працювати і, таким чином, сприяє лінощам.
Мусульманам пропонується не брати у борг без потреби. Якщо гроші взяті у позику, то на обидві сторони покладається певна відповідальність. Той, хто дає гроші у борг, повинен надавати допомогу нужденним, давати позику в ім'я Аллаха і від Аллаха очікувати винагороду. Той, хто бере у борг, має повернути його при першій же нагоді.
Накладання та збір податків
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Економіка та релігія» автора Тимчик О.А. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Релігійне нормування позики“ на сторінці 2. Приємного читання.
