Групи та спільноти можуть виділятися за різними ознаками:
• 1) національністю – українці, росіяни, кримські татари, румуни тощо;
• 2) матеріальною забезпеченістю – незабезпечені, громадяни з низьким, середнім рівнем забезпеченості та заможні;
• 3) соціальним станом – робітники, селяни, дрібні, середні та великі підприємці, державні службовці, військовослужбовці, пенсіонери й інші;
• 4) професійною належністю, наприклад, вчителі, працівники засобів масової інформації, державні службовці, службовці органів місцевого самоврядування, шахтарі, залізничники тощо;
• 5) віком – молодь шкільного віку, студентська молодь, громадяни середнього, похилого віку;
• 6) сімейним станом – неодружені, одинокі матері, багатодітні;
• 7) регіональною ознакою, наприклад, населення областей західної України, донецького басейну тощо;
• 8) політичними переконаннями та уподобаннями;
• 9) релігійною ознакою – невіруючі, віруючі: християни (православні, католики, представники інших конфесій), мусульмани тощо.
Безумовно чіткого розподілу громадськості на вказані категорії не може бути, оскільки вони переплітаються між собою. Тому, плануючи заходи з формування іміджу структур сектору безпеки, треба враховувати, що реальний об'єкт впливу, як правило, визначається за кількома ознаками одночасно. Наприклад, об'єктом впливу може бути студентська молодь, українці за національністю, з низьким та середнім рівнем життя. Диференційований підхід і полягає у визначенні об'єкта впливу за якомога більшою кількістю ознак. Ефективність зв'язків із громадськістю залежить від змоги якнайточніше ідентифікувати, визначити групи, які є об'єктом впливу, щоб заходи були найбільш адресними.
Оскільки об'єктами впливу можуть бути спільноти й групи людей, що виділяються за різними ознаками, то й інформаційне повідомлення повинно формуватися з урахуванням цих особливостей. Зміст, спосіб аргументації та передачі інформаційного повідомлення має відповідати середньому рівню соціальної групи, до якої звернене повідомлення. В той же час пріоритети груп громадськості в роботі з формування іміджу можуть мінятися. Все більше організацій починають усвідомлювати необхідність розширення спектру цільових груп.
Принцип цілеспрямованості вимагає також чітких кількісних та якісних критеріїв досягнення мети діяльності, спрямованої на формування позитивного іміджу держави.
Заходами формування позитивного іміджу організації вважають:
• періодичне оприлюднення звітів про діяльності організації;
• підтримку взаємин із спільнотами контрагентів організації;
• публікації відповідних некомерційних статей, створення й поширення
телефільмів;
• суспільну й добродійну діяльність.
Для формування позитивного іміджу організації та його підтримки розробляються й реалізуються етичні кодекси бездоганної діяльності, проводяться акції з доведення до громадськості відомостей про соціальну роль і відповідальність організації.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Петрик В.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності“ на сторінці 2. Приємного читання.
