• 3. Використання плакатів з емоційною символікою й текстом, що легко запам'ятовується.
• 4. Постановка сценічних та інших дій, що привертають увагу публіки, провокують дискусії й визначають суспільну думку.
• 5. Випередження опонентів в інтерпретації подій.
• 6. Необхідність постійного впливу з використанням усіх можливих засобів комунікації.
В Україні зародження й еволюція початкових форм піару також ішли в руслі розвитку суспільних і рекламних процесів. Уже в Х-ХІ ст. купці наймали спеціальних "зазивачів", які голосно розхвалювали товари. Творцями усної реклами були рознощики, коробейники тощо.
Деякі рекламні функції виконував лубок – зображення з підписом, що відрізняються простотою й доступністю образів.
За часів Київської Русі поширеними були народні віче. Перші відомості про вічові збори наших предків подає візантійський історик Прокопій ще в IV сторіччі. Віче користувалися правом звертатися до князя, вирішувати господарські питання, оголошувати війну й установлювати мир. Люди збиралися на дзенькіт вічового дзвона, щоб порадитися й прийняти колективне рішення.
З виникненням українського козацтва у XV ст. важливим і унікальним інститутом зв'язків із громадськістю стала козацька рада. Це були загальні збори козаків, вищий орган влади в Запорізькій Січі, де обговорювалися політичні, військові, господарські, судові, дипломатичні, адміністративні та інші питання. Згодом такі ради стали скликатися по всій Україні, на них запрошувалися й брали активну участь в обговоренні життєво важливих проблем всі козаки певної місцевості. Ще одним вищим органом влади в Запорізькій Січі з XVI до XVIII ст. була січова рада. Вона вирішувала найважливіші питання: участь козачого війська у війні, прийом послів, вибори кошового старшини, розподіл військ, угідь і т. ін. Право брати участь у січовій раді мали всі козаки. Діяльність цих органів – яскраве свідоцтво не тільки розвитку демократії в козачій республіці, але й унікального вітчизняного досвіду встановлення зв'язків між козацькими органами влади й громадськістю України.
Найважливішою віхою в розвитку зв'язків із громадськістю є 1703 рік, коли за указом Петра І починає видаватися перша газета "Відомості", де громадян було інформовано про різні аспекти життя держави, в тому числі й військові. Так, повідомлення про Полтавську битву було надруковано в кількості 2500 екземплярів і розійшлося повністю.
У 70-і роки 18 століття більшу популярність мав ще один засіб впливу на широку громадськість – театр. Так, сама Катерина II пише для придворного театру 5 комедій, у яких відповідає своїм опонентам, критикує дворянських лібералів.
У 19 столітті провідною стає друкована інформація: календарі, листки, прейскуранти. Плакати наклеювалися на спеціальні рекламні тумби, а іноді й на обертові стовпи з підсвічуванням, що містилися на візках, які їздили по вулицях. Пізніше для такого виду реклами стали використовувати конки й трамваї.
У 1878 році в Москві було створено першу контора оголошень. Її відкрив підприємець А. Метцель, який висунув гасло: Оголошення є двигуном торгівлі.
Таким чином, піар-технології зароджувалися в глибині століть, і чималу роль у цьому процесі зіграла військова сфера. Оскільки суверенітет і незалежність країни завжди пов'язані з її іміджем та престижем.
Аналіз визначень піару
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи“ на сторінці 2. Приємного читання.
