Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства

Забезпечення інформаційної безпеки держави

Комісія Уряду РФ з військово-промислових питань займається військово-промисловими проблемами, здійснює організаційно-управлінські функції в цій галузі. Зокрема, забезпечує: 1) функціонування відповідних режимів захисту та безпеки державної, службової і комерційної таємниць, корпоративної та іншої конфіденційної інформації; 2) здійснює контроль за безумовним дотриманням і виконанням відповідних державних приписів нормативних актів усіма урядовими та недержавними структурами, залученими до процесу вирішення військово-промислових питань;

3) організовує вивчення, оцінку і аналіз ефективності існуючого державного механізму реалізації політики у визначеній галузі, виявлення та усунення недоліків у системі забезпечення відповідних режимів безпеки; 4) шукає шляхи вдосконалення, розглядає пропозиції, дає їм експертну оцінку і подає уряду проекти відповідних нормативних актів, які регламентують здійснення необхідних заходів, на затвердження.

Державної системи захисту інформації від витоку по технічних каналах (ЦСЗІВТК). Положення про ДС31ВТК (як структуру урядового рівня) введене в дію ухвалою Уряду РФ від 15.09.1993 р. Е912-51. У цій ухвалі визначені: 1) структура, 2) завдання і 3) функції, а також 4) особливості організація робіт щодо захисту інформації, зокрема відомостей, котрі складають державну таємницю та інші секрети держави. Основним завданням ДСЗІВТК є: 1) проведення єдиної технічної політики; 2) організація і 3) координація робіт щодо захисту інформації в оборонній, економічній, політичній, науково-технічній та інших сферах діяльності держави.

Федеральна служба з технічного та експортного контролю (ФСТЕКРФ) є федеральним органом виконавчої влади (урядового рівня), котрий здійснює: 1) реалізацію державної політики; 2) організацію міжвідомчої координації і взаємодії; 3) спеціальні та контрольні функції в області державної безпеки; 4) загальну організацію та координацію робіт у державі щодо захисту інформації, котра обробляється технічними засобами.

Основні завдання щодо забезпечення інформаційної безпеки в межах визначеної компетенції ФСТЕК РФ реалізує в ключових системах інформаційної інфраструктури за наступними напрямами: 1) протидія технічним розвідкам і технічний захист інформації в апаратах федеральних органів державної влади та апаратах органів державної влади суб'єктів РФ; у федеральних органах виконавчої влади та органах виконавчої влади суб'єктів РФ, органах місцевого самоврядування та інших організаціях; 2) підтримання визначеного стану безпеки інформації в системах інформаційної та телекомунікаційної інфраструктури, котрі здійснюють істотний вплив на безпеку держави в інформаційній сфері; 3) захист (некриптографічними методами) інформації, яка містить відомості, котрі складають державну таємницю, іншу інформацію з обмеженим доступом; 4) технічний захист інформації та протидія добуванню інформації технічними засобами розвідки; S) організація діяльності Державної системи протидії технічним розвідкам і технічного захисту інформації на федеральному, міжрегіональному, регіональному, галузевому і об'єктовому рівнях, а також керівництво вказаною державною системою; 6) захист інформації при розробці, виробництві, експлуатації та утилізації неінформаційних випромінюючих комплексів, систем і пристроїв; 7) запобігання витоку інформації обмеженого доступу по технічних каналах, несанкціонованого доступу до неї, спеціального негативного впливу на інформацію (носії інформації) в цілях її добування, знищення, спотворення і блокування доступу до неї на території РФ; 8) прогнозування розвитку сил, засобів і можливостей технічних розвідок, виявлення загроз безпеці інформації; 9) здійснення координації діяльності федеральних органів виконавчої влади, органів виконавчої влади суб'єктів РФ і 10) організацій державного регулювання розміщення і використання іноземних технічних засобів спостереження та контролю в ході реалізації міжнародних договорів РФ, інших програм і проектів на території РФ, на континентальному шельфі та у винятковій економічній зоні РФ; 10) здійснення самостійного нормативно-правового регулювання діяльності у сфері: 10.1) забезпечення безпеки інформації в ключових системах інформаційної інфраструктури; 10.2) протидії технічним розвідкам; 10.3) технічного захисту інформації; 11) розміщення і використання іноземних технічних засобів спостереження і контролю в ході реалізації міжнародних договорів РФ, інших програм і проектів на території РФ, на континентальному шельфі та у винятковій економічній зоні РФ; 12) координації діяльності органів державної влади щодо підготовки розгорнених переліків відомостей, котрі підлягають засекречуванню, а також методичного керівництва цією діяльністю; 13) створення центральним апаратом ФСТЕК РФ умов для безперебійної організаційно-технічною діяльністю структури президентського рівня – Міжвідомчої комісії із захисту державної таємниці.

ФСТЕК РФ у своїй діяльності керується Конституцією Росії, федеральними конституційними законами, федеральними законами, нормативними актами, виданими Президентом та урядом РФ, міжнародними договорами РФ, наказами і директивами міністра оборони Росії в частині, що стосується ФСТЕК РФ, чинним Положенням про ФСТЕК РФ, а також іншими нормативними правовими актами РФ, котрі визначають різні аспекти компетенції ФСТЕКРФ.

Нормативні правові акти і методичні документи, видані з питань діяльності ФСТЕК Росії, обов'язкові для виконання апаратами федеральних органів державної влади та органів державної влади суб'єктів РФ, федеральними органами виконавчої влади, органами виконавчої влади суб'єктів РФ, органами місцевого самоврядування і організаціями. ФСТЕК Росії здійснює свою діяльність у взаємодії з іншими федеральними органами виконавчої влади, органами виконавчої влади суб'єктів РФ, органами місцевого самоврядування і організаціями.

Виконавчі суб'єкти:

Федеральні органи виконавчої влади забезпечують виконання законодавства РФ, рішень Президента РФ і Уряду РФ в області забезпечення ІБ РФ; у межах своєї компетенції розробляють нормативні правові акти в цій області та представляють їх в установленому порядку Президентові РФ і в Уряд РФ.

Органи виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації взаємодіють з федеральними органами виконавчої влади з питань виконання законодавства РФ, рішень Президента РФ і Уряду РФ в області забезпечення ІБ РФ, а також з питань реалізації федеральних програм у цій області; спільно з органами місцевого самоврядування здійснюють заходи щодо залучення громадян, організацій та громадських об'єднань до сприяння у вирішенні проблем забезпечення ІБ РФ; вносять до федеральних органів виконавчої влади пропозиції щодо вдосконалення системи забезпечення ІБ РФ.

Органи місцевого самоврядування забезпечують дотримання законодавства РФ в області забезпечення ІБ РФ.

Органи судової влади здійснюють правосуддя у справах про злочини, пов'язані з посяганнями на законні інтереси особи, суспільства і держави в інформаційній сфері, та забезпечують судовий захист громадян і громадських об'єднань, чиї права були порушені у зв'язку з діяльністю щодо забезпечення ІБ РФ.

До складу системи забезпечення ІБРФ можуть входити підсистеми (системи), орієнтовані на вирішення локальних завдань у даній сфері.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ У США

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки США

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки США

  • Діяльність спеціальних служб США у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки США.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ

  • Інформаційні права людини та громадянина у Великобританії

  • Захист інформації

  • Забезпечення кібербезпеки

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії

  • Уряд

  • Судова влада

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Великобританії у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави

  • Підрозділи протидії кіберзлочинності

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Великобританії.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів Франції у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки Франції.

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФЕДЕРАТИВНОЇ РЕСПУБЛІКИ НІМЕЧЧИНИ

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН

  • Діяльність спеціальних служб та правоохоронних органів ФРН у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Федеральне та Земельні відомства з охорони Конституції – БФФ/ЛФФ (Вundesund Landesamtenfur Verfassungsschutz – BfV/LfV, verfassungsschutz.de)

  • Федеральна служба охорони кордону – БГС (Bundesgrenzschutz – BGS)

  • Митне кримінальне відомство – МКВ (Zollrechtkriminelle Amt – ZKA)

  • Залізнична поліція Федерального міністерства транспорту

  • Федеральна розвідувальна служба – БНД (Bundesnachrichlendienst – BND)

  • Особливості місця і ролі бундесверу в системі забезпечення оборони та інформаційної безпеки Німеччини

  • Командування стратегічної розвідки бундесверу – КСР

  • Система SAR-Lupe

  • Центральна лабораторія досліджень Бундесверу в області технічної розвідки

  • Центр розвідки федеральних Збройних сил – Бундесверу

  • Особливості вирішення у Бундесвері проблем протидії загрозам кібернетичним війнам

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН

  • Особливості співробітництво неурядових організацій і підприємницьких структур

  • Особливості місця та ролі ЗМІ в інформаційній системі ФРН

  • СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ

  • Нормативно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Законодавчу основу системи правового ЗІБ РФ

  • Інформація як об'єкт безпекознавчого і юридичного захисту: основні властивості та характеристики безпеки використання інформації в Росії

  • Структура загальнодержавної системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • Особливості функціональних обов'язків органів влади і виконавчих суб'єктів РФ щодо організації та реалізації державної політики інформаційного протиборства
  • Діяльність спецслужб та правоохоронних органів РФ у сфері забезпечення інформаційної безпеки

  • Головне розвідувальне управління Генерального штабу Збройних сил (ГРУ ГШ ЗС РФ)

  • Федеральна служба безпеки Poсії (ФСБ)

  • Органи Міністерства внутрішніх справ Російської Федерації

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки РФ

  • НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Нормативні акти, які закріплюють концептуальні положення забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти конститутивного напрямку, які закріплюють визначальні положення щодо забезпечення інформаційної безпеки України

  • Нормативні акти вищих та центральних органів виконавчої влади у сфері забезпечення інформаційної безпеки України

  • ФУНКЦІЇ СИСТЕМИ СУБ'ЄКТІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Діяльність спеціальних служб України у сфері забезпечення інформаційної безпеки держави.

  • Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки України.

  • ПІАР-ТЕХНОЛОГІЇ В СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ІСТОРІЯ, ФІЛОСОФІЯ, ТЕНДЕНЦІЇ, ІНСТРУМЕНТАРІЙ

  • Блок 3. Звернення до воїнів як піар-текст: факти стародавньої історії

  • Блок 4. Хаммурапі – цар Вавилона: історична довідка

  • Блок 6. Технології Сунь-Цзи у війнах третього покоління від Клаузевіца до Сунь-Цзи

  • Аналіз визначень піару

  • Блок 7. Постомодернізм. Базові параметри

  • Блок 9. Катастрофа Boeing 777 під Донецьком (липень, 2014) як привід для формування альтернативних реальностей російською пропагандою

  • Блок 10. Медіавіруси, що розповсюджувалися російськими ЗМІ під час конфлікту на Сході України (2014-2015рр.)

  • Блок 11. Російсько-український конфлікт на Сході України: атака симулякрів

  • Блок 12. Турнір троянд (Tournament of Roses) до 50 річчя ВПС США як одна з най відоміших піар-акцій 21 століття

  • Планування

  • Блок 13. Розбудова іміджу держави та ЇЇ силових відомств: піар-досвід агентства "Едсльман"

  • Хронологія й динаміка розвитку піару в секторі безпеки та оборони

  • Блок 15. New York Times про Комітет Крила

  • Блок 16. Вікна ТАСС: від пропаганди до піару

  • Блок 17. Комунікаційні технології усної пропаганди

  • Блок 18. Кодекс професійної поведінки IPRA

  • Блок 19. Навчання Viking-2005: перший досвід українських СІМІС

  • Блок 20. Приклади військово-цивільного співробітництва

  • Основна інформація щодо реорганізації' військово-цивільного співробітництва під час надання допомоги

  • Блок 20. Комісії правди у контексті військово-цивільного співробітництва

  • Блок 21. Підготовка фахівців, що володіють навичками стратегічних комунікацій: приклад Канади

  • Піар-комунікація як сегмент сучасного сектору безпеки

  • ІМІДЖЕЛОГІЇ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ Й ОБОРОНИ ТА ЇХ ФАХІВЦІВ: ФІЛОСОФІЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА

  • Блок 2. М. Макіавеллі про образ государя

  • Блок 3. Ідеї Цезара Ломброзо щодо зовнішніх проявів кримінальних схильностей людини

  • Блок 5. Деякі догми бусідо

  • Блок 6. З історії лангобардів

  • Зведення героїв у ранг святих як процес історичної іміджетворчості

  • КОМУНІКАТИВНА ІМІДЖЕВА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ФАХІВЦІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: СУТНІСТЬ, СТАН, НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 1. Доброчесність як підгрунтя іміджу та авторитету

  • Блок 3. Стратегії формування бажаного іміджу в ізраїльських спецслужбах

  • Блок 4. Імідж першої особи: історичний аспект. Франція

  • Блок 6. Із інтерв'ю Г. Почепцова "Україні потрібен власний масовий герой книг та фільмів, без яких не буває ні однієї сильної нації"

  • Комунікативно-прагматичні підходи до іміджбілдингу в сучасному науковому дискурсі

  • Блок 8. Позиціювання як стратегія в рекламній комунікації інститутів сектору оборони та безпеки світу

  • Блок 10. Фрагменти комунікацій з інтернет-ресурсів батальйону "Донбас"

  • Блок 12. Модель зовнішнього іміджу держави

  • КОРПОРАТИВНИЙ ІМІДЖ ІНСТИТУТІВ СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ: ТЕХНОЛОГІЇ ФОРМУВАННЯ

  • Блок 2. Визначення поняття корпорація у довід ликових виданнях Большая советская энциклопедия [Електронний ресурс]. – Режим доступу: slovari.yandex.ru

  • Робота в команді: імідж +

  • Корпоративний імідж: підходи до визначення

  • Блок 4. Міжнародні практики формування іміджу розвідувальних служб як даності та фонової присутності

  • Блок 5.Формування фонового іміджу та іміджу даності розвідки МІ-6

  • Блок 6. Принципи формування місії інституту сектору безпеки

  • Рамкова програма партнерства

  • Блок 9. Формування корпоративного іміджу МІ-5

  • Блок 10. Реконструювання іміджу Моссада

  • Стратеги корпоративного іміджу

  • Блок 11. Постконфліктне реформування сектору безпеки Боснії: приклад ребрендінгу

  • ІМІДЖБІЛДИНГ ІНСТИТУТІВ СУЧАСНОГО СЕКТОРУ БЕЗПЕКИ

  • Світовий досвід розбудови іміджу інститутів сектору безпеки та оборони

  • ІМІДЖ, БРЕНД ТА ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВИ

  • Роль політичної модернЬації у формуванні іміджу України

  • Інформаційно-комунікаційні механізми іміджевої презентації політичної модернізації України

  • Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації

  • ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Сполучених Штатах Америки

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у Російській Федерації

  • Особливості підготовки фахівців з інформаційної безпеки у європейських країнах

  • Аналіз підготовки фахівців з інформаційної безпеки в Китайській Народній Республіці

  • СУЧАСНИЙ СТАН ТА ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ

  • Організаційні засади удосконалення безперервної багаторівневої системи підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Особливості професійного відбору та психолого-педагогічного супроводження підготовки фахівців у сфері інформаційної безпеки

  • Удосконалення адаптації населення України до інформаційного суспільства в контексті інформаційної безпеки держави