На початку 90-х pp. XX ст. визначилася тенденція до розширення масштабів профілактичних акцій і посилення заходів безпеки в банківській сфері. За участю німецьких спецслужб у Федеральному банку ФРН із запрошенням провідних німецьких комерційних банків проведено нараду, на якій національним банком запропоновано вжити таких заходів безпеки: 1) скоротити на 50% штати службовців, яким дозволені контакти з іноземними представниками; 2) провести перевірку службовців банків за обліками спецслужб; 3) допускати до проведення фінансових операцій з іноземцями лише осіб, які пройшли відповідну перевірку, причому обов'язково в присутності одного з директорів або членів правління даного банку; 4) здійснювати облік усіх іноземних відвідувачів, що вимагають банківської інформації про клієнтів даного банку і про окремі західнонімецькі фірми; 5) вводити ці відомості в обов'язковому порядку в Об'єднану інформаційну систему поліції і спецслужб ФРН; 6) рядовим клієнтам західнонімецьких банків надавати лише узагальнену банківську інформацію і статистику, які не розкривають специфіку і кон'юнктуру в країні; 7) провести повторну спецперевірку всіх службовців інформаційних систем банків, які мають доступ до даних центрального обліку Федерального банку ФРН.
Як встановлено, вказані заходи проводилися під егідою Ради оборони ФРН і витрати по їх реалізації здійснювалися за рахунок бюджетних асигнувань на діяльність МВС ФРН. По кожному з вищевикладених пунктів банкам пропонувалося залучати приватні спеціалізовані детективно-охоронні агентства країни з тим, щоб скоротити федеральні витрати і трохи знизити критику з боку громадськості на адресу драконівських заходів німецьких спецслужб.
Застосування німецькими спецслужбами і приватно-детективними агентствами заходів приватної і загальної профілактики щодо окремих іноземців, як правило, болісно сприймається західними бізнесменами, розглядається ними як блокування нормальної комерційної діяльності, як порушення принципів вільного підприємництва. Промахи та недоліки спецслужб і приватних детективних агентств, законні невдоволення іноземців заходами торгової дискримінації слід враховувати у роботі із німецькими партнерами. Крім того, з німецькі детективно-розшукові та охоронні агентства нині поступово розпочинають обмін певною інформацією з відповідними агентствами держав СНД, що певною мірою сприяє упорядкуванню ділових відносин, виявленню неблагонадійних фірм і партнерів. З іншого боку, подібні контакти можуть мати для українських партнерів й небажані наслідки, оскільки іноземні агентства не завжди розташовують об'єктивною і повною інформацією.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Недержавний сектор як складова системи забезпечення інформаційної безпеки ФРН“ на сторінці 2. Приємного читання.
