• удосконалення нормативно-правового забезпечення відповідно до нових технологічних розробок, вимог безпеки та способів використання інформаційних технологій;
• розвиток міжнародного співробітництва з питань протидії кіберзлочинності та кібертероризму;
• інформування суспільства про необхідність застосування заходів безпеки та методи захисту інформаційних систем.
На галузевому рівні правове регулювання інформаційної сфери та нормативне ЗІБ у Франції здійснюється низкою декретів, законів та кодексів національного, європейського та міжнародного законодавства, спрямованих на захист:
• інформації з обмеженим доступом;
• персональних даних, обробка яких здійснюється засобами обчислювальної техніки;
• критичної інфраструктури від кібератак;
• інформаційно-телекомунікаційних систем;
• інтелектуальної власності в Інтернеті;
• національного медіапростору;
• психологічної недоторканості особистості тощо.
Так, захист інформації, яка містить таємницю національної оборони (аналог державної таємниці в Україні), гарантується кримінальним кодексом, а персональної і комерційної таємниці – кримінальним, трудовим і цивільним кодексами. Зокрема, ст. 413-9 Кримінального кодексу Франції визначає, що засоби, об'єкти, документи, відомості, обчислювальні мережі, комп'ютерні дані або картотеки, розголошення або доступ до яких завдають шкоди національній обороні або можуть призвести до витоку таємниці національної оборони, підлягають класифікації, яка встановлює спеціальний порядок поширення та доступу до них. Фактично ця стаття нормативно визначає поняття інформації з обмеженим доступом (information classi flee).
Більш детально тлумачення поняття таємниці національної оборони надається у декреті № 98-608 від 17 липня 1998 року. В цьому нормативному акті зазначається, що інформація, яка підлягає захисту – відомості, засоби, об'єкти, документи, комп'ютерні дані або картотеки, які містять таємницю національної оборони – залежно від ступеню секретності класифікується за трьома рівнями:
• 1. Особливо таємна у сфері оборони (гриф "Tres Secret-Defense");
• 2. Таємна у сфері оборони (гриф "Secret-D6fense");
• 3. Конфіденційна у сфері оборони (гриф "Confidentiel-Defense"),
Критерії віднесення інформації до секретної та особливо секретної
розробляються урядом та затверджуються прем'єр-міністром. Відповідно до цих критеріїв міністри у підпорядкованих їм відомствах уточнюють порядок класифікації інформації, яка містить таємницю національної оборони, та забезпечують організацію захисту такої інформації.
Кримінальним кодексом Франції передбачена відповідальність за посягання на таємницю національної оборони (ст.ст. 413-9 – 413-12); передачу іноземній державі інформації, використання, поширення та збирання якої може нанести шкоду національним інтересам (ст. ст. 411-6 – 411-9), а також надання органам влади Франції в інтересах іноземних держав недостовірної інформації, яка може нанести шкоду національним інтересам (ст. 411-10).
Організація захисту персональних даних у Франції здійснюється відповідно до низки законодавчих актів, зокрема Закону № 78-22 від 10 січня 1978 року "Про інформацію та захист споживачів у сфері певних кредитних операцій", Закону № 82-890 від 19 жовтня 1982 року "Про ратифікацію Конвенції про захист осіб у зв'язку з автоматизованою обробкою персональних даних" (в Україні ратифікована лише у 2010 р.), Закону № 2004-801 від 6 серпня 2004 року "Про захист фізичних осіб у зв'язку із обробкою персональних даних та внесення змін до Закону № 78-17 від 6 січня 1978 року "Про інформатику, картотеки і свободи".
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ФРАНЦІЇ“ на сторінці 2. Приємного читання.
