Імідж держави є компонентом соціального простору, інструментом впливу на громадську думку і соціальну практику. Успіх процесу політичної модернізації безпосередньо залежить від якості інформаційно- комунікаційного забезпечення, від змісту комунікативних відносин із суспільством. Нові інформаційно-комунікаційні технології сприяють змінам владних інститутів відповідно до вимог часу. Інформаційно-комунікаційне забезпечення політичної модернізації – поняття, що служить для пояснення впливу, який чинить інформаційний простір (у першу чергу – його суб'єкти) на процес політичної модернізації України. Інформаційно-комунікаційне забезпечення політичної модернізації маг місце тоді, коли вплив на останню з боку інформаційного простору є помітним і призводить до суттєвих змін у політичній системі.
Імідж держави, з одного боку, – це стереотипний образ у масовій свідомості, з іншого боку, – це емоційно забарвлені уявлення про державу. Третя сторона іміджу держави, яка виникає в умовах інформаційного суспільства, відображає взаємодії між об'єктом і суб'єктом за допомогою інформації та комунікації. Для підвищення ефективності формування політичного іміджу державної влади в сучасних умовах необхідно при взаємодії представників влади і суспільства використовувати всі канали комунікації, тобто і традиційні засоби масової комунікації, і засоби Інтернет- комунікації. Комунікативні практики органів державної влади включають встановлення, підтримання, розширення контактів з громадянами та організаціями; інформування громадськості про сутність прийнятих рішень; аналіз суспільної реакції на дії посадових осіб та органів влади; прогнозування соціально-політичного процесу, забезпечення органів влади прогнозними аналітичним розробками; формування сприятливого іміджу влади і посадових осіб.
З метою поліпшення іміджу держави, державної влади необхідно розвивати інфраструктуру доступу і підключення до Інтернету як самих органів влади, так і організацій, створювати пункти громадського доступу до мережі Інтернет. Необхідно більш активно використовувати технології електронного уряду, включаючи розробку електронних адміністративних регламентів, пілотні проекти створення та інтеграції інформаційних ресурсів та систем, надання гарантованих електронних послуг населенню. З метою прискорення проведення ключових соціально-політичних реформ необхідно розвивати загальнодоступні публічні електронні ресурси, електронні бібліотеки, публікувати в Інтернеті накопичені державою інформаційні ресурси. На підставі комплексного аналізу проблем інформатизації необхідна розробка компетентною командою перспективного плану заходів, спрямованих на формування позитивного іміджу держави за допомогою новітніх інформаційно-комунікаційних технологій. З метою активізації роботи, спрямованої на покращення іміджу держави слід більше уваги приділяти інформаційно-комунікаційним технологіям, державній інформаційній політиці, проведенню масштабних заходів та акцій. ЗМІ в сучасних умовах стали особливим інформаційно-комунікаційним інститутом, який завдяки розширенню технологічних можливостей і сфери впливу відіграє все зростаючу роль у процесі формування іміджу держави. Однак домогтися вищевказаних цілей можливо тільки за умови активної участі громадян. Проста трансляція бренду та іміджу через засоби масової комунікації не дасть необхідного ефекту в сучасному мережевому суспільстві. У виробництві та розповсюдженні сучасної інформації, яка поліпшує імідж держави, може брати участь кожен громадянин. Тому державі доведеться докласти багато зусиль для ініціювання, розвитку та підтримки участі громадян у формуванні іміджу держави. Необхідно, щоб в іміджевій політиці України активно брало участь громадянське суспільство і кожен українець розумів, що імідж України – це спільна справа, і від кожного громадянина залежить репутація держави. Від іміджу держави та її репутації значною мірою залежать ефективність та успіх політичного курсу останньої. Тому спеціальна іміджева політика розглядається як найважливіший засіб для досягнення країною політичних і економічних цілей. У цьому сенсі імідж набуває значимості одного з найважливіших ресурсів "м'якої влади" держави, покликаної просувати її національні інтереси.
В умовах політичної модернізації України особливої значимості набуває презентація позитивних результатів цього процесу, як за межами, так і всередині країни. Таким чином, розробка бренду України стає важливим напрямком державної політики. Імідж і бренд країни в певному сенсі є спільним проектом держави і громадян. Звичайно ж, багато що в державі залежить від влади, але так само багато що залежить і від громадян, від СТУПЕНЮ відповідальності громадянського суспільства – політичних партій, громадських організацій, засобів масової інформації.
При слабкості і нерозвиненості громадянського суспільства основні напрямки політики формування образу держави визначаються правлячою елітою, державною бюрократією і т. ін. Вони формулюються під впливом панівних політичних сил, які перебувають при владі й відображають інтереси окремих верств населення, приватних інтерпретацій потреб і цінностей всього національного співтовариства. Тим самим відбувається зведення набору рис і властивостей образу держави до поточних державних інтересів, до сформульованих владою цілей і завдань практичної державної політики. Таким чином, ступінь розвиненості громадянського суспільства та ступінь ефективності функціонування його інститутів відіграють найважливішу роль при формуванні образу держави.
З метою створення сприятливого іміджу України слід провести кампанію з формування національного брендингу, яка дозволить не тільки поліпшити образ держави, але і зробити його привабливим за рахунок конкретно вжитих заходів. Більше уваги має приділятися інформаційним технологіям, державній інформаційній політиці, проведенню великих заходів та акцій, спрямованих на створення позитивного іміджу держави. В ідеалі фокус даної кампанії повинен бути спрямований на активізацію шести основних сфер, відображених у так званому шестикутнику С. Анхольта. Однак розуміючи труднощі поліпшення іміджу держави у сфері зовнішньої і внутрішньої політики, акцент слід зробити на п'яти основних сферах: туризм, залучення прямих іноземних інвестицій, підвищення обсягів експорту, культура і традиції, народ. Основними напрямками національного брендингу могли б стати: створення позитивного інвестиційного клімату та прозорої податкової системи (для притоку бізнесу та інвестицій); розвиток новітньої інфраструктури (для забезпечення притоку туристів до країни); забезпечення прав людини і свободи слова (для позиціонування України як безпечної демократичної цивілізованої держави); стимулювання та пропаганда вітчизняної культури: кіно, література, мистецтво (для посилення культурного проникнення); створення системи сучасної освіти та науки (для стимулювання професійних та молодіжних обмінів).
Порівняльний аналіз сутності понять "іміджейкінг держави" і "брендування держави" показав, що якщо імідж держави не завжди відповідає реальному стану справ і об'єктивним показникам національного розвитку, то бренд держави не може бути створений на основі придуманих цінностей, теоретичних уявлень про те, як це створювали інші держави, а передбачає вбудовування в комунікацію того, що вже є, але поки що не презентовано. Брендинг держави повинен бути заснований на комплексному дослідженні політичних, соціальних, економічних і культурних проблем держави.
ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ У СФЕРІ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Забезпечення інформаційної безпеки держави» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Національний брендинг: стратегія розвитку, основні комунікатори і канали комунікації“ на сторінці 3. Приємного читання.
