Розділ «4.2. Закони та закономірності навчання»

Дидактика новітньої школи

Діяльність як психічний процес має свою структуру. Її складають: мотиви, цілі, дії, результат. В єдності цих компонентів ми і бачимо ціле, назва якої діяльність. Відсутність будь-якого з них не дає діяльності. Але мотиви, цілі, дії – це власні та індивідуальні характеристики.

Закон циклічності. При механічній взаємодії взаємний вплив одного тіла на інше співпадає в часі, тобто відбувається одночасно. При психолого-педагогічній взаємодії, коли активність

проявляє хоча б один учасник взаємодії, коли цю взаємодію ініціює один з учасників взаємодії, зворотна дія, дія – відповідь відстрочена в часі, і ця дія – відповідь є не що інше, як інформація про міру впливу першого учасника взаємодії на другого.

Все це дає підставу для того, щоб зробити висновок, що клітиною, елементарною одиницею навчального процесу є дидактичний цикл. Його графічна ілюстрація показана на рисунку вище.

Процес навчання має замкнутий характер. Це видно із аналізу дидактичного циклу (див. рис. 12). Навчання як взаємодія учителя і учнів передбачає не лише прямий вплив, тобто дію учителя на учнів через посередництво дидактичної системи, але й отримання інформації з метою створення оцінки щодо ступеня досягнення цілі навчання з наступним порівнянням отриманого результату з результатом запланованим та здійсненням корекційних дій. Замкнутість дидактичного циклу діє як закон. Його розрив означає незакінченість процесу навчання, а фактично відсутність зворотного зв'язку від учня до учителя, а отже відсутність навчання як такого. Це врешті-решт суперечить природі учительської праці. Отже, успішним може бути лише таке навчання, яке побудоване на засадах циклічності – в цьому й суть цього закону.

Закон ієрархії. Як відомо, засвоїти знання – це означає зрозуміти той чи інший матеріал, вміти його відтворити і вміти застосувати. Весь процес освоєння включає в себе різні види діяльності, зокрема діяльність з порівняння, розпізнавання, відтворення, прикладання способу дій до тої чи іншої ситуації та ін.

Ці види діяльності мають бути певним чином організовані, впорядковані в систему.

Ця впорядкованість обумовлена особливостями діяльності мозку людини, його нервової діяльності. Засвоєння йде в певному напрямі: від одного рівня засвоєння до іншого. Нагадаємо найперший рівень засвоєння – розуміння (його інколи ще називають нульовим рівнем знань). Основна діяльність на цьому рівні – порівняння невідомого з відомим, підведення нового поняття під старе, вже засвоєне, встановлення зв'язку нового з старим, вже відомим.

Другий рівень – розпізнавання. Він засновується на діяльності пам'яті по відтворенню освоюваного матеріалу, але не самостійно, а з опорою на зовнішню підказку. Учень ще не може привести в актуальний стан всіх опорних знань і зв'язків, тому й потрібна йому допомога. Отже, розпізнавання – діяльність з певною мірою допомоги учневі. Наступний рівень – репродуктивний. У ході його освоєння виконується самостійна діяльність з відтворення матеріалу, а також діяльність з прикладання певного способу дій у ситуаціях, аналогічних, повністю подібних до навчальної.

Продуктивний, четвертий рівень, включає в себе діяльність з самостійного відтворення матеріалу, а також діяльність з прикладання певного способу дій до ситуацій, видозмінених, але подібних до навчальної.

П'ятий, творчий рівень засвоєння вимагає відтворення матеріалу з елементами кодування, а також конструювання (самостійного) і використання нового способу дій, нового підходу, методу в нетипових, нестандартних ситуаціях.

Ці рівні ми розмістили в порядку їх складності і наступності. Кожен з них по відношенню до свого попереднього є вищим і по відношенню до наступного є нижчим.

Шкільна практика без будь-яких винятків переконливо довела, що процес навчання йде в певній послідовності, від нижчого до вищого рівнів засвоєння.

Отже, можна сформулювати такий закон: не можна засвоїти матеріал на вищому рівні, не засвоївши його на рівні нижчому. Цей закон називаємо законом ієрархії. В організації навчання він має дуже велику силу і дуже категоричний. Наведемо приклад з шкільної практики. Кожен учитель, який переживає, турбується про результати своєї праці знає, що вона оцінюється по тому, скільки учнів його засвоїли матеріал на найвищих рівнях засвоєння, на продуктивному і творчому рівнях. Зрозуміло, що на уроках потрібно максимально можливо залучати учнів до участі у відповідних діяльностях, на що зрозуміло потрібен час. Учитель це розуміє і намагається найбільше часу уроку присвятити саме цим, вищим рівням засвоєння. Але над вчителем, образно кажучи, як домоклів меч, висить цей закон, який каже, що не потрібно поспішати, а потрібно подбати проте, щоб новий матеріал був засвоєний спочатку на нижчих рівнях, на рівнях розуміння, розпізнавання, репродуктивному. Але для їх реалізації потрібен значний час. І тому намагання учителя забезпечити засвоєння матеріалу на високих рівнях засвоєння як об скелю розбивається об цей закон. Проблему вирішує висока майстерність учителя і великий досвід вивчення даного конкретного матеріалу, даної теми.

Закон відповідності методів навчання цілям навчання. Розглянемо лінії зв'язку P-3-IV-III-I-A, що приводить до такого твердження:

Ступінь досягнення конкретної цілі навчання залежить від задатків і здібностей учня та опосередковується вибором методів, засобів і форм навчання, які повинні бути адекватні даній цілі навчання.

Розглянемо ще лінію зв'язку P-3-V-II-I. Зібравши в одне ціле залежності на всіх ділянках цієї лінії зв'язку прийдемо до такого твердження:

Ступінь досягнення конкретної цілі навчання залежить від задатків і здібностей учнів, опосередковується даною ціллю, яка для своєї реалізації вимагає відповідних їй змісту, методів, засобів та організаційних форм навчання.

Як і попередні закономірності ця не може мати статус закону оскільки глибина розкриття зв'язків недостатня для того, щоб це положення мало сильні пояснювальні можливості.

Аналіз обох закономірностей дає підстави виділити таку її змістову складову: методи і засоби навчання мають бути відповідні цілям навчання лише при цій умові (якщо всі інші чинники однакові) ступінь їх досягнення може бути найвищим.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Дидактика новітньої школи» автора Малафіїк І.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „4.2. Закони та закономірності навчання“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ перший. Дидактика як галузь педагогічних знань

  • 1.2. Становлення і розвиток педагогіки як науки про виховання людини

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ другий. Дидактичні дослідження

  • 2.2. Методи емпіричного і теоретичного дослідження у дидактиці

  • 2.3. Метод моделювання у дидактичних дослідженнях

  • 2.4. Метод тестів у педагогічних дослідженнях

  • 2.5. Метод кваліметрії

  • 2.6. Системний підхід у дидактичних дослідженнях

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ третій. Загальна характеристика процесу навчання

  • 3.2. Суб'єктно-суб'єктна та суб'єктно-об'єктна взаємодії як цілісні утворення

  • 3.3. Учіння як система

  • 3.4. Окремі системи “Учіння”

  • 3.5. Окремі приклади застосування діяльнісного підходу до вивчення учіння

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ четвертий. Принципи, закони, закономірності та правила навчання

  • 4.2. Закони та закономірності навчання
  • Найважливіше у розділі

  • Розділ п'ятий. Дидактична система

  • 5.2. Категорії вираження досвіду

  • 5.3. Компетенція та компетентність

  • 5.4. Поділ цілей навчання на групи

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ шостий. Зміст освіти і навчання

  • 6.2. Питання теорії змісту освіти

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ сьомий. Методи і засоби навчання

  • 7.2. Методи контролю, перевірки і оцінки навчальних досягнень учнів

  • 7.3. Засоби навчання та їх функції

  • Розділ восьмий. Організаційні форми навчання

  • 8.2. Урок

  • 8.3. Теорії уроку

  • 8.4. Нетрадиційний урок як розвиток структури традиційного

  • Тенденції розвитку уроку

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ дев'ятий. Диференційоване і розвивальне навчання як його особливі види

  • 9.2. Класичні теорії розвивального навчання

  • 9.3. Системно-розвивальне навчання

  • 9.4. Навчання на основі руху пізнання від предмето- до системоцентризму

  • Найважливіше у розділі

  • Розділ десятий. Технологічність процесу навчання

  • Найважливіше у розділі

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи