Таблиця 1.7. Частка успіхів і невдач на етапах інноваційного процесу [21]
| Показник | Етап | ||||
| генерування і відбір ідей | бізнес-аналіз | розроблення і виготовлення виробу | випробування виробу | комерційне виробництво | |
| Частка витрат на етапах типового завершеного інноваційного проекту, % | 7,3 | 3,7 | 22,7 | 18,6 | 42,7 |
| Частка витрат підприємства на товарні інновації–як успішні, так і ні, % | 14,7 | 6,1 | 36,9 | 16,7 | 25,6 |
| Успішні проекти, % | 34,7 | 45,2 | 52,1 | 58,8 | 66,3 |
| Невдалі проекти, % | 65,3 | 54,8 | 47,9 | 41,2 | 33,7 |
Як випливає з табл. 1.7, імовірність успіху зростає (відповідно зменшується ймовірність невдачі) у разі переходу від початкових до наступних етапів інноваційного процесу. Згідно з [16] економія в одну одиницю. отримана на стадії маркетингу і НДДКР, може призвести до втрат у 10 одиниць на стадії підготовки виробництва, 100 одиниць – на стадії виробництва, 1000 одиниць – у сфері споживання всієї кількості нових товарів. За даними [34], зі 100 ідей інновацій до етапу комерціалізації доходить одна-дві, а в тих, що залишилися, імовірність ринкового успіху становить 25–50%.
Методи проектування інновацій
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваційною діяльністю. Основи інноваційного менеджменту» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ІННОВАЦІЙНИЙ ПРОЦЕС ЯК ОБ'ЄКТ ІННОВАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ“ на сторінці 4. Приємного читання.
