• чи можливий в майбутньому ринок для інновації;
• чи існує технічна й економічна можливість розроблення, виробництва і просування інновації на ринок;
• чи буде інновація приносити прибуток і як це позначиться на діяльності підприємства.
Слід зазначити, що частка впроваджених ідей з усієї їх кількості в цілому по Україні не перевищує 20%. Для порівняння, у Японії вона становить 68%, США – 52%, Швеції – 45%, Польщі – 30%. У поєднанні з низькою інноваційною активністю вітчизняних товаровиробників це свідчить про віддалення перспектив прискорення економічного зростання [18].
Розроблення задуму (концепції) інновації і його перевірка (задум розглядається як виражена в зрозумілій для споживачів формі ідея інновації).
При цьому задум товару доцільно розглядати, як мінімум, на трьох рівнях, де кожен наступний характеризує більш високий ступінь узагальнення опису конкретних нововведень, а відповідно – ступінь пророблення і споживацької привабливості (рис. 1.8). Це дозволить сформувати у свідомості споживачів (а саме вони остаточно оцінюють новинку) образ не просто товару, а комплексу, що містить основний товар, додаткові і допоміжні товари, а також послуги, спрямовані на задоволення їхніх потреб.
Розроблення маркетингової стратегії просування інновації на ринок. Передбачає проведення серйозних досліджень ринку й завершується розробленням стратегії маркетингу з просування інновації на ринок. Основним інструментом такого аналізу є сегментація ринку.
Рис. 1.8. Рівні презентації/подання задуму (концепції) нового товару
Оцінка та відбір найбільш прийнятних інновацій серед альтернативних здійснюється за такими групами критеріїв:
• місткість ринку (хто буде споживачем нової продукції, з якою метою її будуть купувати, за якими цінами, яким може бути обсяг споживання, його коливання, цінова еластичність попиту);
• потенційна тривалість життєвого циклу нової продукції;
• конкуренція фактична і потенційна: хто є чи може бути конкурентом, тобто виробником (продавцем) товарів-аналогів, замінників (чи зможе задовольняти ті самі потреби іншим способом). Коротко- і довгострокові показники місця на ринку конкурентів та інноватора, імовірні стратегії конкурентів у відповідь на нову продукцію. Шанси інновації й інноватора на успіх у конкурентній боротьбі.
У загальному випадку стратегія маркетингу охоплює: стратегію формування й розвитку цільового ринку, товарну стратегію, цінову стратегію, стратегію просування продукції на ринку (зокрема збут і товарорух), стратегію створення й стимулювання попиту.
Оцінка можливості й економічної доцільності реалізації підприємством цілей, поставлених у маркетинговій програмі На цьому етапі оцінюється достатність виробничо-збутового потенціалу підприємства для реалізації цілей, визначених у маркетинговій стратегії, а також визначається економічна ефективність її реалізації.
Розроблення конструкторської і технологічної документації інновації, виготовлення дослідних зразків і їх випробування. На цьому етапі також виготовляється дослідний зразок виробу, який у разі необхідності проходить лабораторні випробування.
Випробування інновації в ринкових умовах. Виконують методом пробного маркетингу. Його мета – змоделювати на окремих ділянках ринку процеси виведення і просування товару на ринок, результати чого потім будуть використані в масштабах усього цільового ринку. На основі результатів його застосування виконується уточнення складових маркетингової програми з виведення та просування продукції на ринок і рідше – конструкції виробу.
Оскільки пробний маркетинг потребує значних коштів і часу, то його здійснюють в основному стосовно принципово нових товарів, нових ринків тощо. При розширенні асортиментної групи, копіюванні товарів конкурентів чи незначних модифікаціях товару пробний маркетинг не проводять.
Розгортання комерційного виробництва інновації. Як бачимо з рис. 1.7, цей етап (останній етап інноваційного циклу) збігається з першим етапом ЖЦ товару. У ході виконання робіт на цьому етапі слід постійно контролювати наявні ринкові можливості й загрози, появу нових і трансформацію одних в інші (перехід можливостей у загрози й навпаки). Необхідно контролювати сильні і слабкі сторони діяльності підприємства-інноватора, а також ступінь відповідності внутрішніх можливостей розвитку зовнішнім (зокрема з позицій достатності мотивації ефективної діяльності суб'єктів інноваційного процесу), і в разі виявлення невідповідності здійснювати коригувальні впливи, аж до змін номенклатурної політики і навіть видів діяльності.
Незважаючи на досить велику кількість етапів інноваційного процесу (при цьому значна їх частина здійснюється до втілення ідеї товару в конкретну конструкцію, послугу, технологічне або організаційне рішення), вони є, безперечно, необхідними.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваційною діяльністю. Основи інноваційного менеджменту» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ІННОВАЦІЙНИЙ ПРОЦЕС ЯК ОБ'ЄКТ ІННОВАЦІЙНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ“ на сторінці 3. Приємного читання.
