• виробництву різноманітних датчиків і виконавчих електронно- механічних пристроїв для комп'ютерного управління техніко- технологічними системами (верстатами, автоматичними лініями, літаками, електростанціями тощо);
• формуванню нового виду діяльності – розроблення програмного забезпечення;
• створенню і використанню систем комп'ютеризованого моделювання складних процесів, наприклад, тих, що відбуваються в надрах зірок;
• дистанційному навчанню і т. д.
Послідовність технологічних укладів та їх характеристики подані в табл. 1.2 (заданими С.Ю. Глазьева [3]).
Таблиця 1.2. Основні характеристики технологічних укладів [31]
| Характеристика | Номер технологічною укладу та періоду його домінування, років | |||||
| І | II | Ш | IV | V | VI | |
| 1785-1835 | 1835-1885 | 1385-1935 | 1935-1985 | 1985-2035 | з 2035 | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Країни – технологічні лідери | Великобританія, Франція, Бельгія | Великобританія, Франція, Бельгія, Німеччина, США | Німеччина, США, Великобританія, Франція, Бельгія, Швейцарія, Нідерланди | Країни європейської асоціації вільної торгівлі, Канада, Австралія, Японія, Швеція, Швейцарія | Японія, США, Німеччина, Швеція, країни ЄС, Південна Корея, Канада, Тайвань, Австралія | США, Японія |
| Розвинені країни | Німецькі держави, Нідерланди | Італія, Нідерланди, Швейцарія, Австро-Угорщина | Італія, Данія, Австро- Угорщина, Канада, Японія, Іспанія, Росія, Швеція | Країни соцтабору, Бразилія, Мексика, Китай, Тайвань, Індія | Бразилія, Мексика, Аргентина, Венесуела, Індія, Китай, країни Східної Європи, Індонезія, Туреччина | Країни ЄС |
| Ключовий фактор | Текстильні машини | Паровий двигун, верстати | Етектродвигун, сталь | Двигун внутрішнього згорання, нафтохімія | Мікро- електронні компоненти | Інформаційна революція |
| Ядро технологічного укладу | Текстильна промисловість, текстильне машинобудування, виплавка чавуну, обробка заліза, будівництво каналів, водяний двигун | Паровий двигун, залізничне будівництво і транспорт, машинобудування, пароплавобудування, вугільна і верстато-інструментальна промисловість, чорна металлургія | Електротехніка, важке машинобудування, виробництво й прокат сталі, лінії електропередач, органічна хімія | Автомобіле- і тракторобудування, кольорова металургія, синтетичні матеріали, органічна хімія, добування і переробка нафти | Електронна промисловість, обчислювальна та оптиковолоконна техніка, програмне забезпечення, телекомунікації, роботобудування, добування і переробка газу | Нанотехнології, біоінформатика, генна інженерія, мікромеханіка, CALS-технології |
| Ядро нового укладу, що формується | Парові двигуни, машинобудування | Сталь, енергетика, важке машинобудування, неорганічна хімія | Автомобілебудування, органічна хімія, нафтовидобуванняі переробка нафти, кольорова металургія, автодорожнє будівництво | Радари, будівництво трубопроводів, авіаційна промисловість, газовидобування і переробка газу | Біотехнології, космічна техніка, тонка хімія | Нетрадиційна енергетика, космічні технології, нанотехнології, генна інженерія тварин і людини |
| Порівняння поточного укладу з попереднім | Механізація і концентація виробництва на фабриках | Зростання масштабів і концентрація виробництва на основі використання парових двигунів | Підвищення гнучкості виробництва на основі використання електродвигуна, стандартизація виробництва, урбанізація | Масове і серійне виробництво | Індустріалізація виробництва і споживання, подолання екологічних обмежень щодо енерго- і матеріалоспоживання | Енергозберігаючі технології, наноелектроніка, системи штучного інтелекту |
Як випливає з аналізу рис. 1.2 і табл. 1.2, різні технологічні уклади певний час співіснують в одному часовому проміжку: відмираючий, панівний і той, що зароджується. Особливо це властиво економікам країн, які не є світовими економічними лідерами чи розвиненими країнами.
Це спричиняє цілу низку проблем, пов'язаних з несумісністю технологічних сукупностей різних укладів всередині країни і особливо різних країн, що знаходяться на різних етапах соціально-економічного розвитку і суттєво відрізняються своїми економіками, соціальним розвитком, стандартами якості життя, техніко-технологічним середовищем тощо.
Як приклад розглянемо з цих позицій структуру економіки України (табл. 1.3).
Таблиця 1.3. Структура економіки України за технологічними укладами [8, 31, 40]
| Показник | Технологічний уклад | |||
| IIІ | IV | V | VI | |
| Обсяг виробництва промислової продукції, % | 57,9 | 38 | 4 | 0,1 |
| Фінансування наукових розробок, % | 6 | 69,7 | 23 | 0,3 |
| Витрати на інновації, % | 30 | 60 | 8,6 | 0,4 |
| Інвестиції, % | 75 | 20 | 4,5 | 0,5 |
| Капітальні вкладення на технічне переозброєння й модернізацію, % | 83 | 10 | 6,1 | 0,9 |
Дані табл. 1.3 свідчать, що провідним у вітчизняній економіці є ПІ і розвивається IV технологічний уклад. При цьому в країнах, які відносять до технологічних лідерів (див. табл. 1.2), інтенсивно розвиваються галузі IV і V технологічних укладів. Очевидно, без кардинальних зрушень у виборі і, що найголовніше, у реалізації стратегії інноваційного прориву У країна залишиться на узбіччі світової цивілізації.
Інноваційний розвиток
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Управління інноваційною діяльністю. Основи інноваційного менеджменту» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТЕОРІЇ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ“ на сторінці 3. Приємного читання.
